Державна реєстрація підзаконного нормативно-правового акта

Державна реєстрація підзаконного нормативно-правового акта полягає у проведенні його юридичної (правової) експертизи щодо відповідності:

1) Конституції та законам України;

2) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколам до неї, міжнародним угодам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та права Європейського Союзу (acquis ЄС);

3) практиці Європейського суду з прав людини;

4) правилам техніки нормопроектування¹.

Державна реєстрація підзаконних нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які є суб'єктами нормотворення, здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших орга­нів виконавчої влади» та постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію норма­тивно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».

Державну реєстрацію здійснюють:

> Мін'юст - щодо нормативно-правових актів міністерств, інших централь­них органів виконавчої влади;

> Міжрегіональні управління Мін'юсту - щодо нормативно-правових актів міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, район­них у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, їх структурних підрозділів.

Якщо дія нормативно-правового акта поширюється на території інших адміні­стративно-територіальних одиниць, він реєструється в міжрегіональному управ­лінні Мін'юсту за місцем перебування суб'єкта нормотворення.

Державній реєстрації обов’язково підлягають підзаконні нормативно- правові акти, які:

S містять одну чи більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інте­реси і стосуються обов’язків громадян та юридичних осіб;

S установлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організа­ційно-правовий механізм їх реалізації,

S мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб’єкта нормотворення.

3.9