<<
>>

Направлення, приймання та облік засуджених до позбавлення волі в кримінально-виконавчих установах

Після того, як комісія визначає вид кримінально-виконавчої уста­нови, засуджений підлягає направленню до цієї установи. Процедура розподілу засуджених за видами кримінально-виконавчих установ за­вершується їх направленням до визначеної установи.

Таке направлен­ня здійснюється із застосуванням двох форм:

— направлення за індивідуальними або персональними наря­дами;

— направлення без нарядів.

За індивідуальними нарядами ДПтС України направляються:

— засуджені, розмістити яких немає змоги через відсутність у ре­гіоні колоній чи секторів визначеного рівня безпеки або через відсутність у регіоні достатньої кількості установ для окремого розміщення осіб, яких засуджено за одним вироком суду;

— особи, які до засудження постійно проживали за межами ре­гіону, де вони вчинили злочин, або мають постійні соціальні зв'язки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, вси- новлювачі, всиновлені, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки) за межами цього регіону.

Запити на індивідуальні наряди щодо направлення осіб, засудже­них до позбавлення волі, із СІЗО до установ виконання покарань за межі регіону підписуються головою регіональної комісії або його за­ступником і в установленому порядку надсилаються безпосередньо до Департаменту охорони, нагляду і безпеки, режиму та контролю за виконанням судових рішень ДПтС.

Індивідуальні наряди на запити готуються Департаментом охо­рони, нагляду і безпеки, режиму та контролю за виконанням судових рішень ДПтС України протягом трьох робочих днів, підписуються пер­шим заступником Голови або заступником Голови та надсилаються ініціатору запиту.

За персональними нарядами ДПтС України направляються:

— засуджені іноземці, громадянство яких документально під­тверджено (національний паспорт, паспортний документ, довідка з дипломатичного представництва, запис у судовому рішенні), незалежно від наявності в регіоні установ відповід­ного рівня безпеки;

— особи, засуджені до довічного позбавлення волі;

— особи, яким визначено відбування покарання в колонії макси­мального рівня безпеки у приміщеннях камерного типу;

— особи, засуджені за вчинення злочину в період відбування по­карання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

— особи, які вперше засуджені за злочини, вчинені з необереж­ності.

Запит на персональний наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі (додаток 2 до Інструкції про порядок розподілу засуджених), із СІЗО до установ виконання покарань за межі регіону підписується головою Регіональної комісії або його заступником і над­силається безпосередньо Департаменту охорони, нагляду і безпеки, режиму та контролю за виконанням судових рішень ДПтС України. Пер­сональні наряди на запити готуються Департаментом охорони, нагляду і безпеки, режиму та контролю за виконанням судових рішень ДПтС Ук­раїни протягом п'яти робочих днів, підписуються першим заступником Голови або заступником Голови та надсилаються ініціатору запиту.

У виключних випадках засуджені можуть направлятися без на­рядів. Обумовлено це тим, що певні категорії засуджених можуть відбувати покарання лише в конкретній установі, оскільки такі установи в Україні існують у обмеженій кількості (як правило, од­на колонія) або пристосовані для тримання конкретних категорій засуджених.

Без нарядів із СІЗО до установ виконання покарань направля­ються:

— засуджені неповнолітні особи жіночої статі — до Мелітополь­ської виховної колонії управління ДПтС України в Запорізькій області;

— засуджені до позбавлення волі на певний строк чоловіки, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та пра­воохоронних органах, — до Менської виправної колонії управ­ління ДПтС України в Чернігівській області (N 91);

— уперше засуджені до позбавлення волі на певний строк жінки, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах, — до сектору при Галицькій вип­равній колонії управління ДПтС України в Івано-Франківській області (№ 128).

Засуджені до позбавлення волі, які за висновком начальника ме­дичної частини СІЗО потребують стаціонарного лікування у лікуваль­них закладах при установах або лікувальних закладах Міністерства охорони здоров'я України, направляються до зазначених установ.

Після належного оформлення і направлення засудженого до ус­танови, адміністрація відповідної установи здійснює його прийняття відповідно до нарядів.

Особи, засуджені до позбавлення волі, направляються для від­бування покарання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, який набрав законної сили. Протягом цього строку засуджений має право на короткострокове побачення з близь­кими родичами. Засуджені направляються до місця відбування пока­рання і переміщуються в разі необхідності з одного місця відбування покарання в інше під вартою. Переміщення засуджених під вартою здійснюється з додержанням правил тримання: чоловіки окремо від жінок; неповнолітні — від дорослих; підслідні, які притягуються до кримінальної відповідальності по одній справі, — окремо між собою; засуджені до довічного позбавлення волі — окремо від інших категорій. Хворі на активну форму туберкульозу легенів, психічнохворі — окре­мо між собою і окремо від здорових, у разі потреби за висновком ліка­ря — в супроводі медичного працівника. При переміщенні засуджених під вартою їм забезпечуються необхідні побутові і санітарно-гігієнічні умови. При переміщенні засуджених під вартою вони забезпечуються колонією (органом-відправником) одягом і взуттям за сезоном, а та­кож харчуванням за встановленими нормами на весь період пряму­вання. Переміщення засуджених під вартою здійснюється за рахунок держави.

Приймання засуджених до установ виконання покарань здійс­нюється комісією під керівництвом начальника установи. До складу комісії входять заступники начальника установи, працівники опера­тивного відділу, відділів нагляду і безпеки, по контролю за виконан­ням судових рішень, соціально-психологічної роботи, охорони, інтен­дантської та медичної служб.

Приймання засуджених, яких доставлено в індивідуальному по­рядку, здійснює начальник установи разом з працівником відділу по контролю за виконанням судових рішень.

У неробочий час приймання засуджених здійснюється ЧПНУ і на­чальником варти.

Під час приймання засуджених до установ виконання покарань во­ни підлягають повному обшуку, а їх речі — огляду.

Речі, вироби та ре­човини, зберігання яких засудженим заборонено, у них вилучаються в порядку, передбаченому статтею 59 Кримінально-виконавчого ко­дексу України. Вилучені речі та предмети здаються для зберігання на склад і повертаються засудженим після відбуття ними строку пока­рання, при цьому засудженому видається корінець квитанції про пе­редачу речей на склад. При надходженні до виправних колоній засуд­жені в обов’язковому порядку проходять медичний огляд та санітарну обробку в порядку, установленому пунктами 94 і 95 Правил внутріш­нього розпорядку кримінально-виконавчих установ і санітарно-епі­деміологічними нормами.

Прибулі до колонії засуджені ставляться на облік установи, на кожного з них заводиться особова справа, а також інформаційна кар­тка, до якої заносяться відомості: стосовно його особи; про вчинений ним злочин і назву суду, який постановив вирок; про день і час його прибуття і звільнення з колонії.

Адміністрація установ виконання покарань у відповідності до кримінально-виконавчого законодавства України повідомляє суд, який виніс вирок, про приведення його до виконання, а також про місце відбування засудженим покарання. Протягом 3 діб з дня прибуття засудженого адміністрація направляє повідомлення йо­го сім'ї, у якому повідомляється адреса установи і роз'яснюються права засудженого на листування, отримання посилок, передач, бандеролей, користування побаченнями та ведення телефонних розмов. У разі прибуття до установи засуджених іноземних грома­дян адміністрація письмово роз'яснює їм їхні права та обов'язки і не пізніше трьох діб направляє відповідне повідомлення до Де­партаменту.

4.

<< | >>
Источник: Конспект лекцій з кримінально-виконавчого права / М. В. Ро­манов; ГО «ХАРКІВСЬКА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА». - Харків: ТОВ «ВИДАВНИЦТВО ПРАВА ЛЮДИНИ»,2015. - 256 с.. 2015

Еще по теме Направлення, приймання та облік засуджених до позбавлення волі в кримінально-виконавчих установах:

  1. Поняття, зміст та основні функції режиму позбавлення волі у кримінально-виконавчих установах
  2. Основні вимоги і елементи режиму позбавлення волі у кримінально-виконавчих установах
  3. Режим позбавлення волі в кримінально-виконавчих установах
  4. Класифікація засуджених до позбавлення волі та їх розподіл по установах виконання покарань
  5. Особливості праці засуджених до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю в місцях позбавлення волі
  6. Ґенеза правового регулювання праці засуджених до позбавлення волі
  7. Поняття класифікації засуджених до позбавлення волі, її значення та критерії
  8. Стан наукової розробки проблеми використання праці засуджених до позбавлення волі
  9. Особливості праці неповнолітніх та жінок, засуджених до позбавлення волі на певний строк
  10. Визначення виду кримінально-виконавчої установи засудженим
  11. Методологія дослідження правового регулювання праці засуджених до позбавлення волі
  12. 3.1. Система міжнародно-правових актів, що регулюють умови праці засуджених до позбавлених волі
  13. Арешт, обмеження волі, позбавлення волі, довічне позбавлення волі.
  14. Перспективи й напрями вдосконалення організаційно-правових умов працевикористання засуджених до позбавлення волі в Україні
  15. Загальні положення про звільнення та підстави звільнення засуджених від відбування покарання у виді позбавлення волі
  16. Аналіз кримінально-виконавчого законодавства з питань залучення засуджених до суспільно-корисної праці
  17. Стаття 390. Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі
  18. 10. Приймання, облік і зберігання речових доказів та особистих документів у судових справах
  19. Повернемося до питання про кримінально-виконавчу діяльність, яка є предметом правового регулювання кримінально-виконавчого права
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -