Направлення, приймання та облік засуджених до позбавлення волі в кримінально-виконавчих установах
Після того, як комісія визначає вид кримінально-виконавчої установи, засуджений підлягає направленню до цієї установи. Процедура розподілу засуджених за видами кримінально-виконавчих установ завершується їх направленням до визначеної установи.
Таке направлення здійснюється із застосуванням двох форм:— направлення за індивідуальними або персональними нарядами;
— направлення без нарядів.
За індивідуальними нарядами ДПтС України направляються:
— засуджені, розмістити яких немає змоги через відсутність у регіоні колоній чи секторів визначеного рівня безпеки або через відсутність у регіоні достатньої кількості установ для окремого розміщення осіб, яких засуджено за одним вироком суду;
— особи, які до засудження постійно проживали за межами регіону, де вони вчинили злочин, або мають постійні соціальні зв'язки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, вси- новлювачі, всиновлені, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки) за межами цього регіону.
Запити на індивідуальні наряди щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, із СІЗО до установ виконання покарань за межі регіону підписуються головою регіональної комісії або його заступником і в установленому порядку надсилаються безпосередньо до Департаменту охорони, нагляду і безпеки, режиму та контролю за виконанням судових рішень ДПтС.
Індивідуальні наряди на запити готуються Департаментом охорони, нагляду і безпеки, режиму та контролю за виконанням судових рішень ДПтС України протягом трьох робочих днів, підписуються першим заступником Голови або заступником Голови та надсилаються ініціатору запиту.
За персональними нарядами ДПтС України направляються:
— засуджені іноземці, громадянство яких документально підтверджено (національний паспорт, паспортний документ, довідка з дипломатичного представництва, запис у судовому рішенні), незалежно від наявності в регіоні установ відповідного рівня безпеки;
— особи, засуджені до довічного позбавлення волі;
— особи, яким визначено відбування покарання в колонії максимального рівня безпеки у приміщеннях камерного типу;
— особи, засуджені за вчинення злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;
— особи, які вперше засуджені за злочини, вчинені з необережності.
Запит на персональний наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі (додаток 2 до Інструкції про порядок розподілу засуджених), із СІЗО до установ виконання покарань за межі регіону підписується головою Регіональної комісії або його заступником і надсилається безпосередньо Департаменту охорони, нагляду і безпеки, режиму та контролю за виконанням судових рішень ДПтС України. Персональні наряди на запити готуються Департаментом охорони, нагляду і безпеки, режиму та контролю за виконанням судових рішень ДПтС України протягом п'яти робочих днів, підписуються першим заступником Голови або заступником Голови та надсилаються ініціатору запиту.
У виключних випадках засуджені можуть направлятися без нарядів. Обумовлено це тим, що певні категорії засуджених можуть відбувати покарання лише в конкретній установі, оскільки такі установи в Україні існують у обмеженій кількості (як правило, одна колонія) або пристосовані для тримання конкретних категорій засуджених.
Без нарядів із СІЗО до установ виконання покарань направляються:
— засуджені неповнолітні особи жіночої статі — до Мелітопольської виховної колонії управління ДПтС України в Запорізькій області;
— засуджені до позбавлення волі на певний строк чоловіки, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах, — до Менської виправної колонії управління ДПтС України в Чернігівській області (N 91);
— уперше засуджені до позбавлення волі на певний строк жінки, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах, — до сектору при Галицькій виправній колонії управління ДПтС України в Івано-Франківській області (№ 128).
Засуджені до позбавлення волі, які за висновком начальника медичної частини СІЗО потребують стаціонарного лікування у лікувальних закладах при установах або лікувальних закладах Міністерства охорони здоров'я України, направляються до зазначених установ.
Після належного оформлення і направлення засудженого до установи, адміністрація відповідної установи здійснює його прийняття відповідно до нарядів.
Особи, засуджені до позбавлення волі, направляються для відбування покарання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, який набрав законної сили. Протягом цього строку засуджений має право на короткострокове побачення з близькими родичами. Засуджені направляються до місця відбування покарання і переміщуються в разі необхідності з одного місця відбування покарання в інше під вартою. Переміщення засуджених під вартою здійснюється з додержанням правил тримання: чоловіки окремо від жінок; неповнолітні — від дорослих; підслідні, які притягуються до кримінальної відповідальності по одній справі, — окремо між собою; засуджені до довічного позбавлення волі — окремо від інших категорій. Хворі на активну форму туберкульозу легенів, психічнохворі — окремо між собою і окремо від здорових, у разі потреби за висновком лікаря — в супроводі медичного працівника. При переміщенні засуджених під вартою їм забезпечуються необхідні побутові і санітарно-гігієнічні умови. При переміщенні засуджених під вартою вони забезпечуються колонією (органом-відправником) одягом і взуттям за сезоном, а також харчуванням за встановленими нормами на весь період прямування. Переміщення засуджених під вартою здійснюється за рахунок держави.
Приймання засуджених до установ виконання покарань здійснюється комісією під керівництвом начальника установи. До складу комісії входять заступники начальника установи, працівники оперативного відділу, відділів нагляду і безпеки, по контролю за виконанням судових рішень, соціально-психологічної роботи, охорони, інтендантської та медичної служб.
Приймання засуджених, яких доставлено в індивідуальному порядку, здійснює начальник установи разом з працівником відділу по контролю за виконанням судових рішень.
У неробочий час приймання засуджених здійснюється ЧПНУ і начальником варти.
Під час приймання засуджених до установ виконання покарань вони підлягають повному обшуку, а їх речі — огляду.
Речі, вироби та речовини, зберігання яких засудженим заборонено, у них вилучаються в порядку, передбаченому статтею 59 Кримінально-виконавчого кодексу України. Вилучені речі та предмети здаються для зберігання на склад і повертаються засудженим після відбуття ними строку покарання, при цьому засудженому видається корінець квитанції про передачу речей на склад. При надходженні до виправних колоній засуджені в обов’язковому порядку проходять медичний огляд та санітарну обробку в порядку, установленому пунктами 94 і 95 Правил внутрішнього розпорядку кримінально-виконавчих установ і санітарно-епідеміологічними нормами.Прибулі до колонії засуджені ставляться на облік установи, на кожного з них заводиться особова справа, а також інформаційна картка, до якої заносяться відомості: стосовно його особи; про вчинений ним злочин і назву суду, який постановив вирок; про день і час його прибуття і звільнення з колонії.
Адміністрація установ виконання покарань у відповідності до кримінально-виконавчого законодавства України повідомляє суд, який виніс вирок, про приведення його до виконання, а також про місце відбування засудженим покарання. Протягом 3 діб з дня прибуття засудженого адміністрація направляє повідомлення його сім'ї, у якому повідомляється адреса установи і роз'яснюються права засудженого на листування, отримання посилок, передач, бандеролей, користування побаченнями та ведення телефонних розмов. У разі прибуття до установи засуджених іноземних громадян адміністрація письмово роз'яснює їм їхні права та обов'язки і не пізніше трьох діб направляє відповідне повідомлення до Департаменту.
4.
Еще по теме Направлення, приймання та облік засуджених до позбавлення волі в кримінально-виконавчих установах:
- Поняття, зміст та основні функції режиму позбавлення волі у кримінально-виконавчих установах
- Основні вимоги і елементи режиму позбавлення волі у кримінально-виконавчих установах
- Режим позбавлення волі в кримінально-виконавчих установах
- Класифікація засуджених до позбавлення волі та їх розподіл по установах виконання покарань
- Особливості праці засуджених до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю в місцях позбавлення волі
- Ґенеза правового регулювання праці засуджених до позбавлення волі
- Поняття класифікації засуджених до позбавлення волі, її значення та критерії
- Стан наукової розробки проблеми використання праці засуджених до позбавлення волі
- Особливості праці неповнолітніх та жінок, засуджених до позбавлення волі на певний строк
- Визначення виду кримінально-виконавчої установи засудженим
- Методологія дослідження правового регулювання праці засуджених до позбавлення волі
- 3.1. Система міжнародно-правових актів, що регулюють умови праці засуджених до позбавлених волі
- Арешт, обмеження волі, позбавлення волі, довічне позбавлення волі.
- Перспективи й напрями вдосконалення організаційно-правових умов працевикористання засуджених до позбавлення волі в Україні
- Загальні положення про звільнення та підстави звільнення засуджених від відбування покарання у виді позбавлення волі
- Аналіз кримінально-виконавчого законодавства з питань залучення засуджених до суспільно-корисної праці
- Стаття 390. Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі
- 10. Приймання, облік і зберігання речових доказів та особистих документів у судових справах
- Повернемося до питання про кримінально-виконавчу діяльність, яка є предметом правового регулювання кримінально-виконавчого права