Загальні положення про звільнення та підстави звільнення засуджених від відбування покарання у виді позбавлення волі

Метою кримінального покарання є виправлення і ресоціалізації засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засуд­женими, так і іншими особами. Кримінально-виконавче законодав­ство створює умови виконання і відбування покарання для досяг­нення цієї мети.

В цій лекції ми будемо говорити про підстави звільнення і тому перш за все визначимо, що таке підстави звільнення від відбування покарання. Підстави — це такі юридичні факти (події або дії) процесу­ального характеру, з настанням яких закон пов'язує виникнення, змі­ну або припинення кримінально-виконавчих правовідносин.

Як видно, наведене визначення дуже схоже з визначенням юри­дичних фактів взагалі. І це зрозуміло, оскільки підстави за своєю пра­вовою природою і є юридичними фактами. Специфічною є вказівка на те, що такі юридичні факти мають процесуальний характер. І дій­сно, звільнення від відбування покарання завжди пов'язане з певною послідовністю дій, а отже і з процесуальною діяльністю. Тобто інститут звільнення визначає та встановлює як, в якій послідовності, в які стро­ки і у зв'язку з якими юридичними фактами засуджений повинен бути звільнений.

Основною підставою для звільнення та «загальним правилом» є звільнення у зв'язку з відбуттям строку покарання.

Але покарання не є незмінюваним. В момент його призначення суд виходить з тяжкості злочину, особистості засудженого, обставин справи та вимог закону. Поки покарання ще не почало виконуватися, засуджений залишається особою, що вчинила злочин та ще не піддана державному примусу.

Є й інші підстави звільнення від відбування покарання. Стат­тя 152 КВК України називає підставами звільнення від відбування покарання:

— відбуття строку покарання, призначеного вироком суду;

— закон України про амністію;

— акт про помилування;

— скасування вироку суду і закриття кримінального провад­ження;

— закінчення строків давності виконання обвинувального ви­року;

— умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;

— хвороба;

— інші підстави, передбачені законом.

Як видно з наведеного переліку, законодавець залишив його відкритим, тобто названі підстави звільнення не є вичерпними, за­кон може передбачати й інші (наприклад, звільнення від відбуван­ня покарання у зв'язку з декриміналізацією діяння). Пояснюється це тим, що життя і відповідно законодавство змінюється, світова спіль­нота дотримується напрямку пом'якшення та економії засобів кримі­нальної репресії, тому можуть виникати нові підстави звільнення від покарання.

Наведений перелік підстав для звільнення від покарання поши­рюється на всі види покарань, які передбачені національним зако­нодавством. Виняток складає звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки воно відповідно до ст. 75 КК України засто­совується не до всіх покарань.

В науці кримінально-виконавчого права є усталені класифікації підстав звільнення від відбування покарання. Ось деякі з них:

— умовні і безумовні підстави. Під умовними розуміються такі підстави, можливість звільнення за якими закон пов'язує з певними умовами. Наприклад, умовно-дострокове звіль­нення від відбування покарання, що можливе лише для пев­них категорій засуджених, які відбули встановлену частину строку покарання.

— з відбуттям повного строку покарання і достроково. Йдеться про випадки, коли засуджений відбуває весь строк покаран­ня або засуджений відбуває лише певну частку призначеного судом строку покарання (помилування, амністія, тощо);

— за видом покарання, яке відбувалося. Кримінальне право Ук­раїни знає дванадцять видів покарання. Кожен з цих видів має

свою специфіку стосовно порядку звільнення від його відбу­вання;

— за станом здоров'я засудженого. З самого визначення видно, що можна розрізнити звільнення, підставою якого є хвороба засудженого (звільнення у зв'язку з хворобою), а також таке звільнення, при якому не має значення стан здоров'я засудже­ного (амністія);

— за колом органів, що застосовують певну підставу звільнення. Залежно від того, на якій підставі звільнюється засуджений, та­ке звільнення проводиться різними суб'єктами кримінально- виконавчої діяльності. Звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім звільнення від по­карання або пом'якшення покарання на підставі закону Украї­ни про амністію чи акта про помилування, може застосовува­тися тільки судом. Помилування здійснює Президент України, звільнення у зв'язку з відбуттям строку покарання виконує від­повідна установа виконання покарання;

— за статтєвими ознаками. Ця класифікаційна група передбачає деякі додаткові підстави звільнення для засуджених жінок, які стали вагітними або народили дітей під час відбування пока­рання. Такі засуджені за певних умов можуть бути звільненні від відбування покарання.

2.