Стаття 390. Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі
1. Самовільне залишення місця обмеження волі або злісне ухилення від робіт, або систематичне порушення громадського порядку чи встановлених правил проживання, вчинені особою, засудженою до обмеження волі, -
караються позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Неповернення до місця відбування покарання особи, засудженої до обмеження волі, якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду -
карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Неповернення до місця відбування покарання особи, засудженої до позбавлення волі, якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду -
карається позбавленням волі на строк до трьох років.
Еще по теме Стаття 390. Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі:
- 18.20. Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі
- Порядок і умови виконання і відбування покарання у виді довічного позбавлення волі
- Загальні положення про звільнення та підстави звільнення засуджених від відбування покарання у виді позбавлення волі
- Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі в колоніях різних видів
- Покарання у виді обмеження волі
- Порядок і умови виконання покарання у виді обмеження волі
- Зміст та особливості покарання у виді довічного позбавлення волі
- 18.19. Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі
- Стаття 389. Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі
- Виконання покарання у виді обмеження волі й арешту