<<
>>

Висновки до Розділу 4

Велика кількість міжнародних договорів, укладених Україною як повноправним членом міжнародного співтовариства, спонукає українські суди до все активнішого звернення до їх застосування і тлумачення при вирішенні конкретних справ.

Кількість таких справ, які розглядаються судами усіх гілок та рівнів, має очевидну тенденцію до зростання.

На жаль, доводиться констатувати відсутність екстенсивної судової практики в українських судах з питання тлумачення міжнародних договорів. Вони або застосовуються буквально, або просто згадуються для підтвердження зайнятої позиції. Спроби здійснити їх тлумачення робляться нечасто, однак, якщо ці спроби, все ж, мають місце, то в таких випадках суди звертаються до допоміжних джерел, таких як практика інших судів (в тому числі міжнародних), тлумачення, здійснене національними судами в попередніх рішеннях (характерно для Конституційного Суду України), а також звертаються до доктринального тлумачення, однак, не завжди беруть його до уваги. Часто також замість застосування і тлумачення міжнародних договорів прямо (як це передбачено статтею 9 Конституції України та Законом України «Про міжнародні договори України», суди керуються радше нормами спеціального закону (яким, зокрема, є Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), що свідчить про неповне розуміння українськими суддями місця міжнародних договорів у національній правовій системі України та їх ролі в ній, а також свідчить про інерційне слідування усталеній радянській позитивістській практиці, де кожна норма мала бути викладена на папері. Більш прогресивні теорії тлумачення - теорія намірів, телеологічна теорія, на жаль, в українській практиці майже відсутні.

Таким чином, українським судам слід більше уваги звернути на досвід міжнародних та зарубіжних судів, однак, видається, що на сьогодні здійснити це буде складно. Як уже неодноразово наголошувалося вище, основна
проблема українських судів при тлумаченні міжнародних договорів на сьогодні полягає у відсутності чіткої робочої системи, яка б поєднувала всесторонньо розвинених суддів-професіоналів своєї справи, які не тільки знають одну-дві галузі законодавства, справи з яких їм випадають найчастіше, а бути всебічно розвиненими фахівцями-юристами, які окрім базових знань права цікавляться здобутками світової юридичної науки та практикою іноземних та міжнародних судів. Для існування такого стану необхідна чітка система стримувань і противаг всередині самої судової системи влади. Судді повинні бути незалежними не на словах, а на ділі. Крім того, основним, що необхідне для досягнення ідеальної системи правосуддя, є мотвація членів всієї системи. Причому, мотивація ця повинна бути комплексна. Вона має включати як матеріальну, так і моральну складові і бути вибудованою так, що прагнення правосуддя, а отже, і відповідність всім вимогам до його звершення були притаманні всім українським суддям, адже важко не погодитися із твердженням, що основною запорукою розвиненого, успішного суспільства є чесний і професійний суд, рішення якого виконуються. Там і питань із тлумаченням міжнародних договорів буде набагато менше.

Основні ідеї розділу висвітлені в авторських роботах [106; 284]

<< | >>
Источник: ЗВЄРЄВ ЄВГЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ. ТЛУМАЧЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ НАЦІОНАЛЬНИМИ СУДАМИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКА ПРАКТИКА. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2015. 2015

Еще по теме Висновки до Розділу 4:

  1. 2.1. Поняття та класифікація суб’єктів, які надають послуги у сфері освіти
  2. 2.2. Легітимація діяльності суб’єктів, які надають послуги у сфері освіти
  3. Висновки до розділу 2
  4. СУДОВА ПРАКТИКА:
  5. Конституція України (28 червня 1996 р.)
  6. Розділ 7. Державна служба в українських регіонах Австрійської (Австро- Угорської) монархії (1772-1918 рр.)
  7. Про затвердження Інструкції про зміст, оформлення і порядок подання в ДКЗ України матеріалів з геолого-економічної оцінки запасів вугілля і горючих сланців
  8. Глава 2 ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ
  9. Обліки. Основи класифікації інформаційно- пошукових систем підрозділів МВС та інших відомств
  10. Поняття юридичного тлумачення
  11. ВСТУП
  12. 1.3. Процесуальний статус осіб, які беруть участь у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення
  13. 3.1. Провадження у справах про встановлення фактів, що тягнуть за собою виникнення, зміну чи припинення сімейних правовідносин
  14. ВСТУП
  15. Система суб’єктів здійснення контролю за нотаріальною діяльністю та їх адміністративно-правовий статус
  16. Владні повноваження окремих державних правозахисних інституцій щодо протидії дискримінації за ознакою інвалідності
  17. РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ
  18. РОЗДІЛ 2. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ США
  19. Висновки до розділу 1
  20. Предмет розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -