<<
>>

Висновки до другого розділу

Розгляд цивільної справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення має здійснюватись судом не у всіх випадках, а лише у разі настання визначених законом умов. Більшість справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть розглядатися за правилами умовної цивільної юрисдикції.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України. Критерії визначення підсудності законодавцем не закріплено, тому заявник може, за наявності відповідного обґрунтування (наприклад, наявність тимчасового місця проживання в Україні) просити Верховний Суд України визначити підсудність з урахуванням його інтересів. В іншому разі питання вирішуватиметься на розсуд суду.

У порядку окремого провадження може бути застосовано правила альтернативної територіальної підсудності у разі вибору одного із передбачених у законі судів при поданні таких заяв, як про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України чи про встановлення факту смерті такої особи.

Є потреба у внесені змін до законодавства з метою узгодження положень ЦПК України та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо визначення підсудності. Такими, що у більшій мірі сприяють реалізації права на встановлення фактів, визначених у ст. 257-1 ЦПК України, видаються положення саме ЦПК України.

На підставі аналізу положень ЦПК України, Законів України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» та «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», можна констатувати певну фрагментарність врегулювання питання підсудності, за якої у певних випадках зміни вносяться до ЦПК України, а в інших – залишаються предметом регулювання спеціальних актів, які є актами тимчасового характеру, дія яких напряму залежить від існування/припинення існування обставин, що зумовили їх прийняття.

Положення про правила підсудності у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поділяються на загальні (виключна територіальна підсудність) та спеціальні (альтернативна територіальна підсудність – при процесуальній співучасті, при поданні заяви про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території, а також при поданні заяви про встановлення факту смерті особи на такій території; підсудність за ухвалою судді Верховного Суду України – при зверненні громадянина України, який проживає за її межами).

Альтернативна територіальна підсудність у справах про встановлення фактів народження та смерті особи на тимчасово окупованій території має своєю особливістю вибір суду за межами такої території на розсуд заявника без обмежувальних критеріїв (як то місце перебування, проживання, виявлення тощо).

У рамках одного провадження не мають розглядатися вимоги, які за своїми природою і ознаками відносяться до різних видів проваджень. В іншому разі матиме місце підміна суті та призначення різних видів провадження, що суперечить правилам та принципам цивільного судочинства. Це може викликати і цілком очікувані труднощі, пов’язані із підсудністю, сплатою судового збору тощо.

Розмір судового збору різниться за подання позовних заяв чи заяв у справах окремого провадження.

У справах про встановлення фактів, що мають юридичне значенняйдеться про факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб. Відповідно, смерть фізичної особи може бути підставою для відмови у відкритті провадження, якщо від факту, який підлягає встановленню, залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав лише померлої фізичної особи і правонаступництво не є допустимим.

Ст. 121 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для залишення заяви без руху та не може підлягати розширеному застосуванню на розсуд суду. Тому, у разі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, та доданих до неї документів не випливає обгрунтованість визначення кола заінтересованих осіб, суду є сенс призначити проведення попереднього судового засідання.

У разі ж, якщо такої чи іншої потреби, що може вказувати на доцільність його проведення, немає, суд може попереднє судове засідання не проводити.

Порівняно із позовним провадженням питома вага висновку експерта в окремому провадженні є незначною. Разом з тим, призначення експертизи може бути однією із дій суду, пов’язаною із підготовкою справи до розгляду і в окремому провадженні.

Найбільш вірогідними видами експертиз, потреба у проведенні яких може виникнути при розгляді справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, є: 1) почеркознавча експертиза; 2) авторознавча експертиза; 3) лінгвістична експертиза усного мовлення; 4) технічна експертизи реквізитів документів.

Пряма вказівка закону унеможливила б помилкову практику ухвалення заочних рішень у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Свідок належить до інших учасників цивільного процесу і має свій процесуальний статус, і замість поширення на сторін, третіх осіб, їх представників статусу свідка, більш доцільним було б закріпити процесуальні вимоги до надання пояснень, які б стимулювали їх належне дотримання.

Пропоноване проектом ЦПК України (ст.101) визначення електронних доказів та речових доказів змішує ці поняття та не у повній мірі узгоджується з положеннями чинного законодавства.

Форма відображення електронного документу може бути як електронна, так і паперова, а фіксація інформації у електронній формі прирівнюється до письмової, що вказує на певну некоректність використаних у проекті ЦПК положень про письмові та електронні докази і на необхідність суттєвого їх доопрацювання.

При розгляді справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, більш широко використання набуть електронні документи як засоби доказування. Вказане є додатковим аргументом необхідності належної правової регламентації положень про засоби доказування у цивільному процесуальному законодавстві.

Судові дебати мають бути обов’язковою стадією у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Опосередкованість преюдиціальності рішень про встановлення фактів, що мають юридичне значення в цілому оцінюється нами критично. Разом тим окремим фактам (перебування фізичної особи на утриманні, проживання чоловіка та жінки однією сімєю без шдюбу, належності правовстанволюючих документів) притаманна преюдиціальність, але в обмеженому обсязі, бо певні події, дії, стан встановлюються з конкретною метою.

Як правило, у рішеннях про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України не визначається особа, зобов’язана виконати таке рішення, та заходи примусового виконання рішень, що зумовлено процесуальними особливостями, зокрема, їх реалізації, метою цього виду провадження.

Констатуючи загальнообов’язковість рішень про встановлення фактів, що мають юридичне значення, слід відзначити, що закріплена законодавством процедура виконавчого провадження не адаптовна до виконання рішень про встановлення таких фактів, що, фактично, унеможливлює її застосування та потребує законодавчого врегулювання.

<< | >>
Источник: САНІН БОГДАН ВОЛОДИМИРОВИЧ. Встановлення в порядку цивільного судочинства фактів, що мають юридичне значення Київ, 2017. 2017

Скачать оригинал источника

Еще по теме Висновки до другого розділу:

  1. 2.1. Поняття та класифікація суб’єктів, які надають послуги у сфері освіти
  2. Висновки до розділу 2
  3. СУДОВА ПРАКТИКА:
  4. Конституція України (28 червня 1996 р.)
  5. Розділ 7. Державна служба в українських регіонах Австрійської (Австро- Угорської) монархії (1772-1918 рр.)
  6. Судівництво й кари на Запорожжі
  7. «ДРУГА» УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (період Директорії)
  8. ЗАКОН УКРАЇНИ Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року
  9. Глава 2 ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ
  10. Хронологія розвитку, напрямки, поняття, система і дисциплінарний ____ статус одорології____
  11. Обліки. Основи класифікації інформаційно- пошукових систем підрозділів МВС та інших відомств
  12. Поняття юридичного тлумачення
  13. ВСТУП
  14. 1.3. Процесуальний статус осіб, які беруть участь у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення
  15. Адміністративні правопорушення як вид правопорушень
  16. Система суб’єктів здійснення контролю за нотаріальною діяльністю та їх адміністративно-правовий статус
  17. РОЗДІЛ 2. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ США
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -