<<
>>

8. Судочинство в справах кримінально- адміністративних.

Арт. 94.

Ні в одній може галузі адміністративної діяльности не відчуває громадянин так гостро і боляче незакономірности управління, як в царині карно-адміністративній. Отже і тут він мусить мати судову оборону своїх прав.

Але з другого боку, можливість такої оборони не мусить обертатися в безкарність чи ослаблення адміністративної репресії відсуненням шляхом звернення до Суду її здійснення. Це і требамати на увазі прискладенні правил кримінально-адміністративного судочинства.

Реченець на складення позову мусить бути тут значно коротший від загального. Уявляється, що 2 тижнів від дня оголошення позивачу постанови про покарання його буде цілком досить.

Арт. 95.

Знову ж таки в цілях прискорення руху справи, доцільним буде встановити, щоб позов складався через установу, що наложила кару. Аця установа протягом 7 день від дня зложення позову мусить надіслати всю справу до належного Адміністративного Суду. Це, усуваючи необхідність надіслання запізваному копії позову і призначення йому терміну, на подання пояснення, значно прискорює рух справи. Одержавши її від органу управління, Суд може прямо безпосереднє призначити день розгляду її в судовому засіданні.

Арт. 96.

Щоб Адміністративний Суд міг бути дійсним оборонцем прав громадянина в справах кримінально-адміністративних, необхідно, щоб постанови органів управління про наложення кари не мали абслютної виконавчої сили, щоб звернення до відповідного Адміністративного Суду, звичайно задовольняюче всім вимогам закону, паралізувало таку його силу. Щоб досягти цього, доситьввести правило, що саме вчинення позову зупиняє виконання постанови про покарання цілком автоматично, не потрібуючи будь якої спеціяльної постанови ні органу управління, ні Адміністративного Суду.

Арт. 97.

Специфічний характер кримінально-адміністративних справ промовляє за обовязкову участь в них Прокуратури.

Арт. 98.

Виходячи з засад процесу, як цивільного, так і кримінального, необхідно встановити правило, що хоч би Суд і відмовив в позові, тоб-то знайшов, що позивач дійсно мусить бути покараний, збільшити кари він не може, але зменшити її має право. В цьому відношенні постанова органу управління його не вяже.

Арт. 99.

Вирок Адміністративного Суду першої інстанції може бути оскаржений до другої, але це оскарження, як правило, не зупинює виконання вироку за винятком випадку, коли він позбавляє волі позивача. Фізична неможливість restituci’ї inintegrum в даному разі в випадку скасовання вироку робить такий виняток необхідним.

Арт. 100.

Властивості кримінально-адміністративних справ при розгляді їх Судом не завше відповідають нормам кодексу цивільно-процесуального. Тому необхідно дати Адміністративним Судам в разі потреби шукати необхідних вказівок в засадах і нормах процесуального кодексу кримінального.

Засади цього розділу запозичено з проекту адміністративно-процесуального кодексу Д-ра Лянгрода /Там же ст.ст. 306-307/.

<< | >>
Источник: Гриценко І.С., Бевзенко В.М., Коваль С.О., Бевз А.І., Паламарчук І.В., Гура О.В., Кравченко А.В., Сметанюк Р.С.. Адміністративне право і процес УНР в екзилі: невідома правнича спадщина України / Укладачі: Гриценко І.С., Бевзенко В.М., Коваль С.О., Бевз А.І., Паламарчук І.В., Гура О.В., Кравченко А.В., Сметанюк Р.С.; За загальною редакцією доктора юридичних наук, професора Гриценка І.С. – К.: Дакор,2015. – 402 с.. 2015

Еще по теме 8. Судочинство в справах кримінально- адміністративних.:

  1. 4. Проблема забезпечення доступності правосуддя в адміністративному судочинстві
  2. 3. «Адміністративний порядок» накладання санкцій як ознака управлінського характеру адміністративної відповідальності
  3. Стаття 2. Завдання адміністративного судочинства
  4. Стаття 5. Законодавство про адміністративне судочинство
  5. Стаття 17. Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ
  6. § 3 . Правові аксіоми у цивільному судочинстві
  7. Джерела кримінального процесу
  8. Основні риси кримінального процесу
  9. Виникнення кримінальної юстиції
  10. Розділ 4. Політико- адміністративний устрій Запорозької Січ
  11. Поняття, суть і значення диспозитивності в кримінальному судочинстві України
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -