практичне завдання

тЗ Тренер ділить аудиторію на чотири групи та пояснює суть практичного завдання:

«Вам буде запропоновано ознайомитися з фабулою, яка містить угоду про примирення. Кожна група повинна виріши ти, яке рішення за вказаною угодою слід прийня ти (ухвалу про відмову у за твердженні угоди чи вирок, яким затвердити угоду) та написати текст відповідного рішення.

Після доповіді останньої групи тренер підводить підсумки виконання практичного завдання та роз'яснює, які дії повинен вчинити суддя в аналогічній ситуації.

фабула

Ви розглядаєте кримінальне провадження щодо 14-річного М., який обвинувачується у вчиненні злочину, відповідальність за який встановлена ч. 1 ст. 185 КК. М. викрав 2000 грн із сумочки 15-річної С. До цього випадку М. не вчиняв жодних злочинів.

Під час судового розгляду кримінального провадження потерпілий, обвинувачений та його захисник повідомили, що сторони уклали угоду про примирення такого змісту:

УГОДА

про примирення

М., який є обвинуваченим у кримінальному провадженні, яке розглядається ХХХХ районним судом ХХХХ області (далі за текстом обвинувачений),

та

С., яка є потерпілою у зазначеному вище кримінальному провадженні (далі за текстом потерпіла),

уклали цю угоду про примирення (далі за текстом Угода) такого змісту:

Формулювання обвинувачення: 07 червня 2015 року близько 15 год. 00 хв. у приміщенні школи М. таємно викрав грошові кошти у сумі 2 000 грн із сумки С.

Правова кваліфікація обвинувачення: Дії М. кваліфіковані як вчинення крадіжки, тобто злочину, відповідальність за який встановлена ч.

Істотні обставини провадження: 07 червня 2015 року близько 15 год. 00 хв. у приміщенні школи №______________________________________, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. ХХХ, М., знаючи,

що в сумці С. є певна сума коштів, скориставшись її неуважністю, викрав грошові кошти у сумі 2 000 грн із кишені сумки С. Остання через деякий час виявила їх відсутність.

Обвинувачений визнає свою винуватість у вчиненні означеного злочину та погоджується з правильністю кваліфікації та обвинувачення.

Розмір шкоди, завданий злочином: 2 000 (дві тисячі) гривень. За цією Угодою компенсація вказаної шкоди не підлягає відшкодуванню потерпілій.

Перелік дій, не пов’язаних із відшкодуванням шкоди, які обвинувачений зобов'язаний вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення:

Обвинувачений зобов’язується:

протягом 7 (семи) календарних днів із моменту набрання законної сили вироком суду, постановленим на підставі цієї Угоди, направити потерпілій письмове вибачення за вчинений злочин;

протягом 3 (трьох) місяців з моменту набрання законної сили вироком суду, постановленим на підставі цієї Угоди, пофарбувати у білий колір паркан навколо будинку, де проживає потерпіла, розташованого за адресою: ХХХХ;

протягом 1 (одного) року з моменту набрання законної сили вироком суду, постановленим на підставі цієї Угоди, утримуватись від будь-яких образливих висловлювань щодо потерпілої.

Узгоджене покарання та згода сторін на його призначення: сторони узгодили обвинуваченому покарання у вигляді штрафу у розмірі 30 500 (тридцять тисяч п’ятсот) гривень та надають згоду на його призначення.

Вказане покарання обрано з огляду на наявність пом’якшуючих обставин: вчинення злочину неповнолітнім, щире каяття останнього.

Наслідки укладення та затвердження Угоди, передбачені ст. 473 КПК:

Наслідком укладення та затвердження Угоди про примирення є:

1) для обвинуваченого - обмеження права на оскарження вироку згідно із положеннями статей 394 і 424 КПК та відмова від здійснення прав, передбачених п.

2) для потерпілого - обмеження права на оскарження вироку згідно із положеннями статей 394 і 424 КПК та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодуванні шкоди.

Наслідки невиконання Угоди:

1) у разі невиконання Угоди про примирення потерпілий має право звернутись до суду, який затвердив таку Угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена Угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення;

2) клопотання про скасування вироку, яким затверджена Угода, розглядається в судовому засіданні за участю сторін Угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду;

3) суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена Угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови Угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку;

4) умисне невиконання Угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

17 вересня 2015 р.

Підписи:

Потерпілий С.________________________________________________________________ (підпис)

Обвинувачений М.____________________________________________________________ (підпис)

Захисник обвинуваченого М.___________________________________________________ (підпис)

фабула

Відповідно до абз. 3 п. 3 постанови Пленуму ВССУ № 13 «угода про примирення також може укладатися, якщо її сторонами чи стороною є неповнолітні. У такому випадку угода укладається за участю законних представників і захисників неповнолітніх. При цьому якщо неповнолітній досяг шістнадцятирічного віку, він має право уклада ти угоду про примирення самос тійно, але за наявнос ті згоди його законного представника.

Санкція ч. 1 ст. 185 КК передбачає як один із альтернативних видів покарань штраф у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а це в грошовому еквіваленті, згідно з п. 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, становить від 850 до 1700 грн. Іншими словами, умови угоди в цій частині не відповідають нормам кримінального закону. Крім того, розмір штрафу, про який домовились сторони Угоди, перевищує навіть максимальні межі, встановлені в ч. 2 ст. 99 КК для цього виду покарань неповнолітнім.

Така угода не може бути затвердженою, а отже, має бути постановлена ухвала про відмову у затвердженні угоди про примирення.

Разом із тим згідно з абз. 6 п. 12 постанови Пленуму ВССУ № 13 «якщо в угоді наявні недоліки, які за своїм змістом не є суттєвими, зокрема угода вміщує суперечності, неточності, що обумовлено переважно правовою необізнаністю сторін, з огляду на заборону, передбачену ч. 8 ст. 474 КПК, щодо повторного звернення з угодою в одному кримінальному провадженні, правильним видається надання судом можливості сторонам уточнення укладеної угоди, внесення відповідних змін до її змісту. При цьому такі зміни мають бути погоджені сторонами, відображені в журналі судового засідання, технічному записі та судовому рішенні». Іншими словами, якщо сторони під час розгляду даної угоди забажають внести зміни до цієї угоди та усунути наявні означені недоліки, суд має надати їм таку можливість.

нотатки для тренера/фасилітатора

При вирішенні цього завдання слід звернути увагу групи на:

• вік обвинуваченого та потерпілої;

• зміст дій, не пов’язаних із відшкодуванням шкоди, які обвинувачений зобов’язаний вчинити;

• відсутність вимоги щодо відшкодування;

• узгоджене сторонами покарання (перевірити на відповідність кримінальному закону).

додаткові матеріали до теми

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ПРОБАЦІЮ»

від 05 лютого 2015 р.

(витяг)

Стаття 2. Визначення термінів

і. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

2) досудова доповідь - письмова інформація для суду, що характеризує обвинуваченого;

3) нагляд - заходи, що здійснюються органом пробації за місцем проживання, роботи та навчання засуджених з метою дотримання обов’язків, визначених законом та покладених на них судом;

4) орган пробації - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері пробації;

5) персонал органу пробації - працівники, які відповідно до повноважень, визначених цим Законом та іншими законами України, виконують завдання пробації;

6) пробація - система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду та відповідно до закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого;

7) пробаційна програма - програма, що призначається за рішенням суду особі, звільненій від відбування покарання з випробуванням, та передбачає комплекс заходів, спрямованих на корекцію соціальної поведінки або її окремих проявів, формування соціально сприятливих змін особистості, які можливо об’єктивно перевірити;

8) суб’єкти пробації - засуджені, щодо яких за рішенням суду та відповідно до закону застосовуються наглядові, соціально-виховні заходи, та обвинувачені, щодо яких органом пробації готується досудова доповідь.

Стаття 7. Підстави для застосування пробації

1. Під час вирішення питання про застосування до особи пробації суд бере до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення та соціально-психологічну характеристику особи обвинуваченого або засудженого, яку готує персонал органу пробації або адміністрація установи виконання покарань.

2. Підставою для застосування пробації є:

письмовий запит суду до органу пробації про надання досудової доповіді щодо обвинуваченого; обвинувальний вирок суду, яким особу засуджено до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт; обвинувальний вирок суду, яким особу засуджено до позбавлення волі на певний строк; обвинувальний вирок суду, яким особу засуджено до обмеження волі;

обвинувальний вирок суду, яким особу звільнено від відбування покарання з випробуванням; ухвала суду про заміну покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт;

ухвала суду про звільнення від відбування покарання вагітної жінки або жінки, яка має дитину віком до трьох років;

акт про помилування, яким засудженому замінено покарання або невідбуту частину покарання покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт.

Стаття 9. Досудова пробація

1. Досудова пробація - це забезпечення суду формалізованою інформацією, що характеризує обвинуваченого, з метою прийняття судом рішення про міру його відповідальності.

2. Для підготовки досудової доповіді персонал органу пробації має право отримувати інформацію про обвинуваченого від підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів та від громадян.

3. Досудова доповідь про обвинуваченого повинна містити:

соціально-психологічну характеристику;

оцінку ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення;

висновок про можливість виправлення без обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.

4. Обвинуваченому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

5. Порядок складення досудової доповіді затверджується центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері пробації.

Стаття 10. Наглядова пробація

1. Наглядова пробація - це здійснення наглядових та соціально-виховних заходів щодо засуджених до покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, осіб, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт, осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, а також направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання до виправних центрів.

2. Порядок здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими затверджується центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері пробації.

3. Орган пробації під час наглядової пробації реалізовує пробаційні програми стосовно осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.

4. До реалізації пробаційних програм можуть залучатися підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.

5. Порядок розроблення та реалізації пробаційних програм визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 12. Особливості пробації щодо неповнолітніх

1. Пробація щодо неповнолітніх - це пробація стосовно осіб віком від 14 до 18 років. Пробація здійснюється з урахуванням вікових та психологічних особливостей неповнолітніх.

2. Пробація щодо неповнолітніх спрямована на забезпечення їх нормального фізичного і психічного розвитку, профілактику агресивної поведінки, мотивацію позитивних змін особистості та поліпшення соціальних стосунків.

3. Досудова доповідь про обвинуваченого неповнолітнього додатково повинна містити: інформацію про вплив криміногенних факторів на поведінку особи;

рекомендації щодо заходів, спрямованих на мінімізацію ризику повторного вчинення неповнолітнім кримінальних правопорушень.

4. Пробація щодо неповнолітніх здійснюється органом пробації спільно з органами і службами у справах дітей, спеціальними установами та закладами, що здійснюють їх соціальний захист і профілактику правопорушень.

5. Орган пробації сприяє залученню засуджених неповнолітніх до навчання та здобуттю ними повної загальної середньої освіти.

6. Соціально-виховна робота із засудженими неповнолітніми може проводитися із залученням батьків або їхніх законних представників.

7. Орган пробації спільно з центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері соціальної політики, забезпечує реалізацію пробаційних програм щодо неповнолітніх осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.

8. Пробація застосовується до неповнолітніх згідно з цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.

Стаття 13. Соціально-виховна робота

1. Соціально-виховна робота - це цілеспрямована діяльність персоналу органу пробації для досягнення мети виправлення засуджених.

2. Соціально-виховна робота проводиться за індивідуальним планом роботи із засудженим з урахуванням оцінки ризиків повторного вчинення кримінальних правопорушень та передбачає диференційований підхід під час надання консультативної, психологічної та інших видів допомоги, сприяння працевлаштуванню, залучення до навчання, участь у виховних заходах та соціально корисній діяльності, проведення індивідуально-профілактичної роботи.

3. Заходи соціально-виховної роботи разом із заходами нагляду включаються до індивідуального плану роботи із засудженим.

4. Соціально-виховну роботу проводить персонал органу пробації з усіма категоріями суб'єктів пробації, крім осіб, стосовно яких готується досудова доповідь, та засуджених до обмеження волі, які направляються для відбування покарання до виправних центрів.