<<
>>

Висновки до восьмого розділу

1. Необхідно втілити у законодавство України сучасну модель регулювання питань реорганізації юридичних осіб, що вже знайшла своє відбиття у праві ЄС. Слід відмовитись від визначення реорганізації як форми припинення юридичних осіб.

Реорганізація може бути визначена як правонаступництво між юридичними особами, тобто комплексний одночасний перехід усього чи частини майна, прав та обов’язків від одних юридичних осіб (правопопередників), які можуть припинятись чи продовжувати існування, до інших новостворених або існуючих юридичних осіб (правонаступників). Якщо внаслідок реорганізації права та обов’язки юридичної особи, яка припиняє своє існування, переходять до іншої вже існуючої юридичної особи, то остання теж має розглядатись як така, що реорганізуються. Адже внаслідок передачі їй майна та боргів юридичної особи, що припиняється, її майново-фінансовий стан може істотно змінитися, а інтереси її учасників та кредиторів можуть постраждати не менше, ніж інтереси учасників та кредиторів юридичної особи, що припиняє своє існування. Аналогічно, як така, що реорганізується, має розглядатись і юридична особа, із якої виділяється інша юридична особа. Правовий режим реорганізації має бути поширений й на випадки відчуження підприємства як єдиного майнового комплексу або передання його у користування, адже при цьому виникає аналогічне коло питань.

2. Пропонуємо закріпити у ЦК наступне визначення реорганізації: "Юридична особа вважається такою, що реорганізується, якщо:

1) вона припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам-правонаступникам; або

2) до неї внаслідок правонаступництва переходять майно, права та обов’язки іншої юридичної особи, яка припиняється; або

3) частина майна, прав та обов’язків цієї юридичної особи переходять внаслідок правонаступництва до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб; або

4) юридична особа відчужує чи передає в оренду підприємство як єдиний майновий комплекс або його частину".

3.

Європейський підхід до регулювання реорганізації акціонерних товариств також має передбачати: віднесення питання про реорганізацію до виключної компетенції загальних зборів (зі встановленням певних виключень); запровадження обов'язкового попереднього оприлюднення основних умов реорганізації та визначення переліку документів, з якими можуть знайомитися акціонери до загальних зборів; покладення саме на виконавчий орган юридичної особи відповідальності за проведення реорганізації; втілення принципу мінімального втручання кредиторів у процес реорганізації (запровадження адекватного механізму захисту їх прав залежно від виду реорганізації); встановлення скорочених строків позовної давності (6 місяців) щодо вимог про визнання реорганізації недійсною; визначення механізму відновлення правового статусу юридичних осіб-правопопередників у випадку визнання реорганізації недійсною.

4. Вважаємо, що при злитті, приєднанні та перетворенні достатніми засобами захисту інтересів кредиторів можуть вважатися їх персональне повідомлення про реорганізацію з наданням кредиторам права вимагати від юридичної особи забезпечення зобов’язань (а не дострокового виконання, к передбачено сучасним законодавством). Юридична особа повинна мати право достроково виконати зобов’язання перед кредитором замість надання йому забезпечення. У ЦК слід також закріпити, що реорганізація не може бути здійснена до виконання вимог усіх кредиторів, які звернулись з відповідною заявою. Достатнім механізмом захисту інтересів кредиторів при розділі та виділенні було б їх персональне повідомлення про реорганізацію та встановлення солідарної відповідальності юридичних осіб – правонаступників та юридичних осіб – правопопередників (якщо вони не припинили існування після реорганізації) за боргами, як виникли до повідомлення кредиторів про реорганізацію. Це єдиний ефективний механізм, який дозволяє зберегти баланс інтересів юридичної особи, що прагне провести розділ (виділення), та її кредиторів.

<< | >>
Источник: Кібенко Олена Рувімівна. Сучасний стан та перспективи правового регулювання корпоративних відносин: порівняльно-правовий аналіз права ЄС, Великобританії та України. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Харків –2006. 2006

Скачать оригинал источника

Еще по теме Висновки до восьмого розділу:

  1. Висновки до розділу 2
  2. Висновки до розділу 1
  3. Висновки до розділу 3
  4. Висновки до розділу 4
  5. Висновки до розділу 4
  6. Висновки до розділу 3
  7. Висновки до розділу 1
  8. Висновки до розділу.
  9. Висновки до розділу 2
  10. Висновки до розділу.
  11. Висновки до розділу 1
  12. Висновки до розділу 3.
  13. Висновки до розділу 2
  14. Висновки до Розділу 6
  15. Висновки до першого розділу
  16. Висновки до першого розділу
  17. Висновки до другого розділу
  18. Висновки до розділу 1.
  19. 2.5. Висновки до розділу 2.
  20. 1.4. Висновки до розділу.
- law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -