<<
>>

Європейська свідомість та тоталітаризм

РЕЗОЛЮЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ВІД 2 КВІТНЯ 2009 РОКУ

ЩОДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СВІДОМОСТІ ТА ТОТАЛІТАРИЗМУ

Європейський Парламент,

Приймаючи до уваги Загальну декларацію прав людини Організації Об’єднаних Націй,

Приймаючи до уваги Резолюцію 260 (III) Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 9 грудня 1948 року про геноцид,

Приймаючи до уваги статті 6 та 7 Договору про Європейський союз,

Приймаючи до уваги Хартію Європейського союзу про основоположні свободи,

Приймаючи до уваги Рамкове рішення Ради 2008/913/JHA від 28 листопада 2008 року щодо боротьби з певними формами та проявами расизму та ксенофобії за допомо­гою кримінального права1,

Приймаючи до уваги Резолюцію 1481 Парламентської Асамблеї Ради Європи від 26 січня 2006 року щодо необхідності міжнародного засудження злочинів тоталітарних ко­муністичних режимів,

Приймаючи до уваги свою заяву від 23 вересня 2008 року про проголошення 23 серп­ня Європейським днем пам’яті жертв сталінізму та нацизму[398] [399],

Приймаючи до уваги свої попередні резолюції з питань демократії та дотримання ос­новоположних прав та свобод, у тому числі резолюцію від 12 травня 2005 року, присвя­чену 60-ій річниці закінчення Другої світової війни в Європі 8 травня 1945 року[400], резо­люцію від 23 жовтня 2008 року в пам’ять про Голодомор[401], а також резолюцію від 15 січня 2009 року в пам’ять про події у Срєбрєниці[402],

Приймаючи до уваги роботу Комісій з істини та справедливості, які створені у різних частинах світу та допомагають тим, хто жив за часів існування численних авторитарних та тоталітарних режимів, подолати свої розбіжності та досягти примирення,

Приймаючи до уваги заяви свого Голови та політичних груп 4 липня 2006 року, у день 70-ої річниці державного перевороту генерала Франко в Іспанії,

Приймаючи до уваги Правило 103 (4) свого Регламенту,

А.

Оскільки історики погоджуються з тим, що неможливо надати абсолютно об’єк­тивну історичну інтерпретацію історичних фактів, не існує об’єктивних історич­них оцінок, оскільки, проте, професійні історики використовують наукові мето­ди для вивчення минулого та намагаються бути неупередженими, наскільки це є можливим,

B.

Оскільки жодний політичний орган та жодна політична партія не мають мо­нополії на інтерпретацію історії, та подібні органи не можуть претендувати на об’єктивність,

C. Оскільки офіційна політична інтерпретація історичних фактів не повинна затвер­джуватися мажоритарними рішеннями парламенту; оскільки парламент не може приймати закони, що стосуються минулого,

Д. Оскільки головною метою процесу європейської інтеграції слід вважати забез­печення в подальшому поваги до основоположних прав людини та верховенства права, та оскільки відповідні механізми задля досягнення цієї мети передбачені статтями 6 та 7 Договору про Європейський союз,

E. Оскільки невірне тлумачення історії може призвести до ексклюзивістської полі­тики, роздмухуючи ненависть та расизм,

F. Оскільки варто пам’ятати про трагічний досвід Європи, щоб ушанувати пам’ять жертв, засудити винних, та закласти основи для примирення на засадах істини та пам’яті,

G. Оскільки мільйони жертв були депортовані, заарештовані, піддані тортурам та вбиті тоталітарними та авторитарними режимами, що існували у Європі у 20-ому столітті; оскільки варто, проте, визнати унікальність Голокосту,

H. Оскільки домінуючим історичним досвідом Західної Європи був нацизм та оскіль­ки країни Центральної та Східної Європи пережили як комунізм, так і нацизм; ос­кільки має бути досягнуто розуміння в зв’язку з подвійним успадкуванням дикта­тури у цих країнах,

I. Оскільки з самого початку європейська інтеграція була реакцією на страждання, спричинені двома світовими війнами та нацистською тиранією, що призвели до Голокосту та виникнення тоталітарних комуністичних та недемократичних ре­жимів у країнах Центральної та Східної Європи, а також пошуком заходів подолан­ня глибоких суперечностей та ворожості в Європі на засадах співробітництва та інтеграції, задля припинення війн та забезпечення демократії в Європі,

J. Оскільки процес європейської інтеграції проходив успішно і вже призвів до ство­рення Європейського союзу, що охоплює країни Центральної та Східної Європи, які жили в умовах комуністичного режиму від закінчення Другої світової війни до початку 1990-х років, та оскільки Греція, Іспанія та Португалія, які постраждали від довготривалої влади фашистських режимів, ще раніше приєдналися, це допо­могло забезпечити демократію у південній частині Європи,

K.

Оскільки Європа не буде єдиною, якщо вона не зможе сформувати загальне уяв­лення про свою історію, не визнає фашизм, сталінізм, фашистські та комуністичні режими загальним успадкуванням і не організує чесного та уважного обговорен­ня злочинів цих режимів у минулому сторіччі,

L. Оскільки 2009 року Об’єднана Європа святкуватиме 20-у річницю падіння ко­муністичної диктатури у Центральній та Східній Європі та падіння Берлінської стіни, що сприятиме підвищенню поінформованості щодо минулого та визнанню ролі демократичних громадянських ініціатив, а також слугуватиме стимулом зад­ля зміцнення почуття єдності та згуртованості,

M. Оскільки важливо пам’ятати про тих людей, які активно виступали проти тоталі­тарного правління та яких жителі Європи мають сприймати як героїв тоталітар­ної епохи за їхню самовідданість, вірність ідеалам, честь та мужність,

N. Оскільки жертвам неважливо, який режим позбавив їх волі, піддавав катуванням або вбивав їх, незалежно від причин,

1. Висловлює співчуття усім жертвам тоталітарних та недемократичних режимів Єв­ропи та віддає належне тим, хто боровся проти тиранії та пригнічення.

2. Знову заявляє про свою прихильність мирній та квітучій Європі, яка заснована на повазі до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенстві права та дотри­манні прав людини;

3. Підкреслює важливість збереження пам'яті про минуле, тому що без правди та пам'я­ті не може бути примирення; підтверджує свою єдину позицію стосовно усіх тоталітарних режимів, незалежно від ідеологічного тла;

4. Нагадує про те, що останні злочини проти людства та акти геноциду в Європі від­бувались у липні 1995 року, та що для боротьби з недемократичними, ксенофобськими, авторитарними та тоталітарними ідеями та тенденціями необхідна постійна пильність;

5. Підкреслює, що задля підвищення європейської поінформованості щодо злочинів, скоєних тоталітарними та недемократичними режимами, варто підтримувати збір доку­ментів та свідоцтв про неспокійне минуле Європи, оскільки без пам'яті не може бути при­мирення;

6.

Жалкує, що 20 років потому після краху комуністичної диктатури в Центральній та Східній Європі у деяких країнах-членах доступ до документів, що мають персональне значення або необхідні для проведення наукових досліджень, як і колись є невиправдано обмеженим; закликає усі країни-члени до реальних зусиль у відкритті архівів, у тому чис­лі колишніх внутрішніх служб безпеки, тайної поліції та розвідки, хоча необхідно вжити заходів для того, щоб цей процес не слугував підставою для службових зловживань.

7. Рішуче та безперечно засуджує всі злочини проти людства та масові порушення прав людини, що були вчинені усіма тоталітарними та авторитарними режимами, вис­ловлює своє співчуття жертвам цих злочинів та їх рідним, розуміє та визнає їхні страж­дання,

8. Заявляє, що європейська інтеграція як модель світу та примирення, являє собою вільний вибір народів Європи в їхньому прагненні до загального майбутнього, та те, що Європейський союз несе особливу відповідальність у справі заохочення та захисту демок­ратії, поваги прав людини та верховенства права, як у Європейському союзі, так і поза його межами;

9. Закликає Комісію та країни-члени вжити додаткових зусиль для зміцнення навчан­ня історії Європи та підкреслювати історичні досягнення європейської інтеграції й разю­чий контраст між трагічним минулим та мирним, демократичним соціальним ладом су­часного Європейського союзу;

10. Вважає, що належне збереження історичної пам'яті, всеосяжний перегляд євро­пейської історії та загальноєвропейське визнання усіх історичних аспектів сучасної Євро­пи сприятимуть зміцненню європейської інтеграції;

11. У зв'язку з цим закликає Раду та Комісію підтримати та захищати діяльність не­урядових організацій, на кшталт товариства «Меморіал» у Російській Федерації, які бе­руть активну участь у дослідженнях та зборі документів, пов'язаних із злочинами, скоє­ними у часи сталінського режиму;

12. Знову підтверджує свою послідовну підтримку зміцнення міжнародного право­суддя;

13. Закликає створити Платформу Європейської Пам'яті та Свідомості задля підтрим­ки розвитку співробітництва між національними дослідницькими установами, що спе­ціалізуються на історії тоталітаризму, а також задля створення загальноєвропейського центру документації/меморіалу жертвам усіх тоталітарних режимів;

14.

Закликає зміцнювати існуючі фінансові інструменти з метою підтримки вищезга­даних фахових історичних досліджень;

15. Пропонує оголосити 23 серпня Загальноєвропейським Днем пам'яті жертв усіх то­талітарних та авторитарних режимів, пам'яті, яка має вшановуватися з гідністю та неупе­редженістю;

16. Переконаний в тому, що кінцевою метою розкриття та оцінки злочинів, скоєних комуністичними тоталітарними режимами, є примирення, якого можна досягти шляхом визнання відповідальності, прохання вибачення та пошуків морального оновлення;

17. Доручає своєму Голові довести цю резолюцію до відома Ради, Комісії, парламентів країн-членів, урядів та парламентів країн-кандидатів, урядів та парламентів країн, які є асоційованими членами Європейського союзу, а також урядів та парламентів членів Ради Європи.

<< | >>
Источник: Права людини у фокусі новітньої історії. / За ред. Є. Ю. Захарова. — Харків: Права людини,2013. — 420 с.. 2013

Еще по теме Європейська свідомість та тоталітаризм:

  1. §7 Перша опора Європейського Союзу: економічне та соціальне співробітництво в рамках Європейського співтовариства
  2. § 4. Еколого-правова свідомість та форми її прояву
  3. 1.2. Співвідношення понять європейського права і права Європейського Союзу.
  4. Європейська соціальна хартія: особливості прин­ципів міжнародного тлумачення (за матеріалами практики Європейського комітету соціальних прав)
  5. Щедрова Г.П.. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян, 1994
  6. Об’єктивне юридичне право та юридична свідомість
  7. 2.3. Європейський Парламент
  8. 2.7. Європейська Рада
  9. 2.2. Європейська Комісія
  10. §J Правова природа Європейського Союзу
  11. 1.3. Створення Європейського Союзу
  12. 1.2. Створення Європейських Співтовариств
  13. Історія Європейського союзу.
  14. 3.4. Європейське співробітництво в сфері оперативно-розшукової діяльності
  15. §2 Організаційна структура Європейського Союзу
  16. 1.1. Джерела та розвиток європейського права.
  17. Європейський суд з прав людини
  18. § 3. Законодавство Європейського Союзу в галузі поводження з відходами
  19. § 1. Формування нових засад європейського красномовства в епоху Середньовіччя
  20. § 1. Статус Європейського суду з прав людини
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -