1.2. Створення Європейських Співтовариств

Договір про Європейське Співтовариство вугілля і сталі (1951 p.). Так план Р. Шумана призвів до появи Договору про Європейськ е Співтовариство вугілля і сталі. Державами-заснов - ницям и цього Співтовариства стали: Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Франція .

Догові р передбача в формуванн я спільног о ринк у в сфер і вугільної та сталеливарної промисловості. Несумісним и із спіль- ни м ринко м визнавалися імпортні та експортні збори і мита, інші дії, що мали еквівалентний ефект, а також кількісні обме- женн я на рух товарів. Заборонялас ь дискримінаці я щодо вироб- ників, покупців і споживачів.

Договір установив, що Співтовариство є юридично ю особою і створює спеціальні інститути: Вищий керівни й орган, Спе - ціальну Раду міністрів, Загальну асамблею та Суд.

Договір про Європейське Економічне Співтовариство (Договір про Співтовариство) та Договір про Європейське Співтовариство з атомної енергії (Договір про Євроатом 1957 p.). Головно ю метою Європейськог о Економічног о Співтовариства (ЄЕС ) є "створення спільного ринку та координація економічної політики держав-членів , розвито к економіки , посиленн я стабільності, послідовне підвищенн я життєвого рівня та зближенн я держав - членів" (ст. 2 Договору про Співтовариство). Це досягаєтьс я шляхом зниженн я митних зборів та квот на експор т й імпорт товарі в у межах Співтовариства , введенн я спільни х митни х тарифі в і спільно ї економічно ї політик и щод о третіх країн , усунення серед держав-члені в ЄС перешко д пересування осіб, руху послуг і капіталу, забезпеченн я вільної конкуренці ї на спільному ринку, прийнятт я спільної сільськогосподарської та транспортно ї політики , поступове наближенн я національни х законодавств держав-членів, а також їх економічної , валютної, фіскальної та соціальної політики. Договір закріпи в принци п субсидіарності, а також заборони в дискримінаці ю юридичних і фізичних осіб на підставі їх зв'язк у з тією чи іншою державою - членом (тобто громадянства, реєстрації тощо).

ренн я Співтовариств а встанови в майж е таку ж інституційну

8

структуру Співтовариства , що й в Європейськом у Співтова - ристві вугілля і сталі.

Метою Євроатому є підвищенн я життєвого рівня в державах- членах і розвито к взаємообмін у з іншим и країнам и шляхом створенн я необхідних умов дл я розвитку атомної промисло - вості (ст. 1 Договору про Євроатом). Дл я досягненн я цієї мети Євроатом повинен : розвивати дослідницьк у роботу та поши - рювати технічні знання , розробляти єдині норм и безпеки для захисту здоров'я робітників своїх атомних підприємств і всього населення , спрощуват и інвестиційни й режи м та заохочувати ініціатив у підприємств , створюват и умов и дл я проведенн я фундаментальних досліджень у галузі атомної енергетики, слідку- вати за регулярним і справедливим постачання м для споживачів Співтовариства ядерного палива та руди.

Створення Європейської асоцації вільної торгівлі (ЄАВТ) (1960 p.). Велика Британія не була готова до обмеженн я свого державног о суверенітету настільки, щоб приєднатис я д о До - говор у пр о Співтовариство . Натоміст ь вон а запропонувал а створити зону вільної торгівлі в Європі , де не було б внутрішніх тарифни х бар'єрів , проте питанн я про торгівлю з державами, які не входять до цієї зони, вирішувалось кожно ю державою самостійно.

ЄАВТ було заснован о Австрією, Великою Британією, Да - нією, Ірландією, Норвегією, Португалією та Швецією .

Велика Британія, Данія , Норвегія та Ірландія подали заявк и на вступ до ЄЕ С (1961 p.).

Норвегія подає заявку на вступ до ЄЕ С (1962 p.). Президент Франці ї Шарль Де Голль накладає вето на член -

ство Великої Британії в ЄЕ С (1963 p.).

Укладенн я Договору , яки й об'єдна в Ради і Комісії трьох Співтовариств (ЄЕС , Європейськог о Співтовариства вугілля та сталі та Євроатому) відбулося у 1965 р.

Велика Британія, Данія , Норвегія та Ірландія вдруге подають заявку на вступ до ЄЕ С (1967 p.).

Президент Франції Шарль де Голль вдруге накладає вето на членство Великої Британії в ЄЕ С (1967 p.).

Створенн я Митног о Союзу між державами-членам и ЄЕ С (1968 p.). У документах Митног о Союзу передбачалося скасу- вання тарифів і кількісних обмежен ь між державами-членами , заміна національни х внутрішніх тарифі в на спільні зовнішн і тарифи .

Підписанн я Договору про набуття членства в ЄЕ С Великої

Британії, Данії, Ірландії та Норвегії (1972 p.).

Норвегія не ратифікувала Угоду про набуття членства в ЄЕ С згідно з результатами проведеного з цього питанн я загально- національного референдуму (1972 p.).

Набуття членства в ЄЕ С Велико ю Британією , Даніє ю та

Ірландією (1973 p.).

Набуття членства в ЄЕ С Грецією (1981 p.).

Перші прямі вибори до Європейського Парламенту (1979 p.). У 1985 р. Європейськ а Рада затверджу є програму , як а передбачає завершенн я формуванн я Внутрішнього ринк у Спів-

товариства до грудня 1992 р.

Єдини й Європейськи й Акт (ЄЄА) (1986 p.). ЄЄА є модифі- кацією трьох попередніх установчих договорів Співтовариств і містить угоду держав-члені в про запровадженн я спільної євро - пейської закордонно ї політики, яка закладає юридичну основу дл я європейської політичної кооперації.

Мето ю ЄЄ А було завершенн я формуванн я Внутрішньог о ринку Співтовариства, яки й визначався як "простір без внутріш- ніх кордонів, у яком у гарантується свобода руху товарів і капі- талу, пересування осіб" до 31 грудня 1992 р. Дл я підвищенн я ефективності процедури прийнятт я рішень в ЄЕ С рішенн я Ради Міністрів ЄЕ С стали прийматис я кваліфіковано ю більшістю. ЄЄ А тако ж передбача є тісніш е залученн я Європейськог о Парламент у до законотворчог о процесу: йому надан о право накладати вето на рішенн я щодо прийнятт я в ЄЕ С нових членів. Закріплен о та к звану процедуру "комітології", згідно з яко ю Рада Міністрів ЄЕ С отримала право делегувати частину своїх повноважен ь Комісії ЄЕ С на певних умовах.

Набуття членства в ЄЕ С Іспанії та Португалії (1986 p.).