<<
>>

§ 3. Законодавство Європейського Союзу в галузі поводження з відходами

Україна як сучасна правова держава вибрала для себе одним із пріоритетних напрямів розвитку спрямованість на Європейський Союз шляхом гармонізації сучасного українського законодавства до європейських стандартів, адаптації положень нормативно-правових актів, у тому числі і щодо відходів.

Тому розв’язання проблеми поводження з відходами на державному рівні має здійснюватись насамперед шляхом впровадження ефективного законодавчого регулювання, яке повинно будуватись на вра-

хуванні національних особливостей у вирішенні цього питання та позитивному досвіді відповідного європейського законодавства.

Політика управління відходами ЄС передбачає ряд принципів, які мають загальний характер, тому їх застосування та інтерпретація залишають державам-членам та країнам-претендентам на членство в ЄС можливість поступової адаптації національних документів до європейського законодавства.

Головним нормативно-правовим документом ЄС у сфері поводження й управління відходами, яким визначено правові рамки та основні принципи поводження з ними, є Директива 75/442/EWG «Про відходи», яка вводить єдині визначення термінів і понять «відходи», «утилізація» тощо. Під відходами розуміється «кожна субстанція чи предмет, яких власник позбувається, хоче позбутися або мусить позбутися відповідно до чинного законодавства». Зазначеною Директивою визначені !6 категорій відходів, на основі яких впроваджений єдиний Європейський каталог відходів (рішення 2000/532/EWG), що періодично переглядається й оновлюється.

У Директиві визначені основні принципи управління відходами, що регулюють діяльність суб’єктів господарювання у цій сфері. До них відносять: запобігання росту об’ємів утворення відходів та зниження ступеня їх шкідливості; повторне використання та вторинна переробка, вилучення цінних компонентів з відходів; утилізація з метою отримання енергії; безпечне кінцеве розміщення відходів (застосовується в крайньому випадку, коли всі вищезазначені дії є неможливими).

Іншим визначальним принципом організації поводження з відходами, закріпленим у Директиві, є «відповідальність виробника».

У той же час Директива не регулює способи та процедури утилізації певного ряду відходів, правила поводження з якими визначені низкою спеціальних директив, прийнятих ЄС1. [149] [150] [151]

Крім Директиви 75/442/EWG, що прямо стосується відходів, основою законодавчої бази країн-членів ЄС у цій сфері є також Директива 91/689/EVG про небезпечні відходи. Суттю цього документа є стандартизація нормативно-правових актівдержав при здійсненні контролю за управлінням небезпечними відходами. Директива містить певні вимоги до Директиви 75/442/EWG, що стосуються небезпечних відходів, та визначає обов’язки й обмеження для власників небезпечних відходів, зокрема нею забороняється змішувати між собою різні категорії небезпечних відходів.

Директивою ЄС 91/689/EWG визначається поняття небезпечних відходів, регулюються проблемні питання поводження з токсичними відходами, вводяться вимоги з ліцензування засобів для їх переробки і рекомендації щодо поводження з цими відходами, включаючи їх знищення. Основною метою Директиви є зближення нормативно-правових актів держав Спільноти та визначення обов’язкових механізмів і методів контролю діяльності у сфері управління небезпечними відходами. У зв’язку з цим у рамках адаптації українського екологічного законо- давствадо європейських стандартів Радою по вивченню продуктивних сил HAH України та Науково-дослідним економічним інститутом Мінекономіки України розроблений класифікатор відходів, остаточна редакція якого гармонізована з європейським переліком відходів відповідно до Директиви ЄС 91/689.

Важливими правовими актами ЄС у сфері управління відходами є директиви стосовно переробки відходів та їх утилізації. Вимоги до знешкодження відходів та їх складування містить Директива про складування відходів 1999/31WE, яка має на меті суворими експлуатаційними і технічними вимогами зменшити або запобігти впливу відход в на довкілля.

Директива ЄС 94/62 (проупаковку та відходи) вимагає від країн- членів Європейського співтовариства розвитку технологій з переробки і повторного використання упаковки та розробки механізмів її збору.

Директивою введені стандарти щодо складу пакувальних матеріалів, якими передбачено обмеження вмісту важких металів.

Спалювання відходів регулюється кількома правовими актами, проте найбільше значення має Директива про спалювання відходів 2000/76ЛѴЕ, яка наприкінці 2005 року змінила діючі раніше директиви про спалювання комунальних відходів (89/369/EWG і 89/429^WG) і про спалювання небезпечних відходів (94/67AVE). Головною метою цього документа є запобігання негативному впливу сміттєспалювальних підприємств на довкілля і здоров’я людей або його мінімізація.

Директива ЄС 75/439 про утилізацію відпрацьованого масла, доповнена директивами ЄС 87/101 та 91/692, забезпечує безпечні скиди, очистку, зберігання і знищення використаних масел. Згідно з цією Директивою члени ЄС повинні надавати пріоритет переробці і вторинному використанню масляних відходів за умови, що це можливо технічно та економічно. Директивою забороняється скидати відходи масел у водні об’єкти і дренажні системи. Уведено ліцензування діяльності зі збору, обробки і знищення цього виду відходів, а також інші спеціальні вимоги.

Велика увага приділяється поводженню з відходами, які містять полімерні матеріали, зокрема з поліхлорбіфенілами та поліхлортерфі- нілами (PCB/PCT). Директива ЄС 76/403, змінена Директивою ЄС 96/59, має регулювати обеззараження і захоронення всіх продуктів, що містять PCB/PCT. Відповідно до неї обладнання, що продукує ці речовини, повинно пройти інвентаризацію і має перебувати на обліку.

Директива ЄС 86/278 щодо захисту навколишнього середовища, зокрема грунтів, від осадів стічних вод від сільськогосподарської діяльності регулює проблемні питання використання осадів стічних вод у сільському господарстві. Цей документ регулює відстоювання стічних водтаким чином, щоб попередитита мінімізувати шкідливий вплив на грунт, рослинний та тваринний світ та на людину.

B ЄС існують також спеціальні нормативні акти, що регулюють питання транспортування відходів: Директива ЄС 78/319 та Постанова Ради Європи № 259/93 про нагляд і контроль за переміщенням відходів у межах Європейського співтовариства, а також за їх увезенням і вивезенням з території ЄС.

Так, для організації і здійснення внутрішніх перевезень відходівумежах однієїдержави всі країни ЄС зобов’язані забезпечити розробку і впровадження системи нагляду і контролю, яка має бути складовою частиною єдиної системи, що існує в ЄС. Щодо правил та процедур, що застосовуються до транспортування деяких видів відходів у країни, що не є членами ОЄСР, діє Регламент (Постанова) M 1420/1999 та № 1547/99.

Зазначені нормативно-правові акти становлять основу системи управління відходами у країнах-членах ЄС. Вони є правовим інструментом у боротьбі зі зростаючим в європейських країнах об’ємом відходів. Проте чи використовувати цей інструмент, вирішують окремі

європейські держави шляхом впровадження і застосування внутрішніх нормативно-правових актів.

Наприклад, законодавство України сприйняло ключові положення Директиви Ради міністрів ЄС91/689/ЄЕС щодо небезпечних відходів. Так, відповідно до зазначеного документа в Законі України «Про відходи» дано визначення поняття «небезпечні відходи», згідно з яким установлено й перелік небезпечних відходів, який включено до Переліку отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів, виробництво, зберігання і транспортування, використання, знищення й утилізація яких здійснюються за наявності дозволу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995 року № 440. У перспективі мають бути сприйняті законодавством України й інші приписи відповідних міжнародно-правових актів.

<< | >>
Источник: А. П. Гетьман. ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО. Підручник За редакцією професора А. П. Гетьмана Харків, 2013. 2013

Еще по теме § 3. Законодавство Європейського Союзу в галузі поводження з відходами:

  1. 2.2. Теоретико-правові проблеми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.
  2. 17.3.2. Механізм адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу
  3. 17.3.1. Етапи адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу
  4. 17.3. Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу
  5. § 2. Правовий режим поводження з відходами
  6. Розділ XVI Правове регулювання поводження з відходами
  7. §7 Перша опора Європейського Союзу: економічне та соціальне співробітництво в рамках Європейського співтовариства
  8. § 4. Юридична відповідальність за порушення законодавства України про відходи
  9. Вовк Т., Друзенко Г., Зугравий Г., Качка Т., Коноваленко І., Парапан М., Перестюк Н.. Регулювання сфери фінансових послуг у праві Європейського Союзу та перспекгиви адаптації законодавства України. — Харків,2002. — 912с., 2002
  10. 1.2. Співвідношення понять європейського права і права Європейського Союзу.
  11. 1.3. Створення Європейського Союзу
  12. §4 Громадянство Європейського Союзу
  13. §2 Організаційна структура Європейського Союзу
  14. §J Правова природа Європейського Союзу
  15. Стаття 11. Компетенція Союзу РСР у галузі регулювання житлових відносин
  16. 2. Характеристика основних принципів права Європейського Союзу
  17. 18.1. Правові засади громадянства Європейського Союзу
  18. 6.1. Співвідношення компетенції Ради Європи та Європейського Союзу в сфері захисту прав людини
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -