<<
>>

2.7. Європейська Рада

Склад. Європейськ а Рада, на відміну від Європейської Ко - місії та ЄСП , є органо м ЄС , а не Співтовариства . Правове становище Європейської Ради було закріплено Єдиним Європей- ськи м Актом .

Європейськ а Рада складаєтьс я з глав держав - членів ЄС або глав їх урядів і Голови Європейської Комісії,

27

яки м допомагают ь міністри закордонни х спра в і один член Європейсько ї Комісії . Зустріч і Європейсько ї Рад и про - водятьс я двічі на рік під головуванням глави тієї держав и чи уряду держави-член а ЄС , що головує на цей момен т у Раді Міністрів .

Лісабонськи й Договір вносить деякі зміни до статусу Євро - пейської Ради. Так, Лісабонський Договір визначає Європейську Раду проміж основни х 5 інститутів ЄС. Європейськ а Рада на - діляється правом видавати рішення , обув'язкові для виконанн я інститутами ЄС та визначат и загальні політичні напрям и та пріоритети розвитку ЄС. Крім того, запроваджується постійна посада Президента Європейсько ї Ради, яки й має обиратис я Європейсько ю Радою на 2 з половино ю роки з можливістю одного переобрання. Завдання м Президента Європейсько ї Ради є головувати та сприят и роботі Європейської Ради, крім того він (чи вона) мають представляти на вищому рівні ЄС у сфері спільної зовнішньої політики та політики безпеки. До складу Європейсько ї Ради будуть входити глави держав-члені в ЄС або їх урядів, Президен т Європейсько ї Ради та Голова Єв - ропейсько ї Комісії. Високи й Представни к Є С з зовнішньо ї політики та безпеки прийма є участь у роботі Європейської Ради. Відповідн о д о положен ь Лісабонськог о Договор у зустріч і Європейської Ради мають проводитись кожного кварталу, тобто вдвічі частіше, ніж зараз.

Повноваження Європейської Ради. Європейськ а Рада визна - чає загальні напрям и політичного розвитку ЄС. Вона не має законодавчих повноважень. Одни м з головних завдань Євро - пейської Ради є визначенн я принципі в та засад спільної полі- тик и в галузі закордонни х справ і безпеки. Європейськ а Рада розробля є Спільну стратегію, як а повинн а впроваджуватис я ЄС в цілому, а не окремим и державами-членами , у тих сферах, у яки х держави-член и Є С мают ь спільн і інтереси . Спільн а стратегія розробляєтьс я на підставі пропозицій , внесених до Європейської Ради Радою Міністрів. Європейськ а Рада затвер- джує стратегію, а Рада Міністрів відповідає за її впровадження (ст. 13 Договору про ЄС).

Амстердамськи й Догові р дещ о розшири в повноваженн я Європейської Ради. Відтепер, якщ о держава-член ЄС допускає серйозні порушення принципі в свободи, демократії, поваги прав людин и та верховенства права, Європейськ а Рада, за згодою кваліфікованої більшості та отримавши дозвіл від Європейського Парламенту , може призупинит и певні права держави-члена , надані їй установчими Договорами.

28

<< | >>
Источник: Р.А. Петров. Прав о Європейського Союзу: Навчальни й посібни к / За заг. ред. Р.А. Петрова . — 2-г е вид . — К, 2009. — 376 с.. 2009

Еще по теме 2.7. Європейська Рада:

  1. §7 Перша опора Європейського Союзу: економічне та соціальне співробітництво в рамках Європейського співтовариства
  2. 1.2. Співвідношення понять європейського права і права Європейського Союзу.
  3. Європейська соціальна хартія: особливості прин­ципів міжнародного тлумачення (за матеріалами практики Європейського комітету соціальних прав)
  4. 2.1 Рада Міністрів
  5. §6 Рада Європи (РЄ)
  6. § 2. Боярська рада
  7. § 3. Верховна Рада Української РСР
  8. Всесвітня рада церков
  9. Стаття 10. Верховна Рада України
  10. Глава 27 Рада міністрів Автономної Республіки Крим
- Европейское право - Международное воздушное право - Международное гуманитарное право - Международное космическое право - Международное морское право - Международное обязательственное право - Международное право охраны окружающей среды - Международное право прав человека - Международное право торговли - Международное правовое регулирование - Международное семейное право - Международное уголовное право - Международное частное право - Международное частное право - Международное экономическое право - Международные отношения - Международный гражданский процесс - Международный коммерческий арбитраж - Мирное урегулирование международных споров - Основы международного права - Политические проблемы международных отношений и глобального развития - Право международной безопасности - Право международной ответственности - Право международных договоров - Право международных организаций - Территория в международном праве -
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -