Європейський суд з прав людини

Європейський суд з прав людини, ЄСПЛ (European Court of Human Rights).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод розглядається у нерозривному зв’язку з ЄСПЛ, який виступає одночасно контролюючим механізмом для забезпечення дотримання зобов’язань, взятих на себе державами-учасницями за Конвенцією та інструментом тлумачення змісту усіх її положень.

Конвенція запровадила судовий механізм захисту визнаних міжнародним правом загальних стандартів політичних, економічних, соціальних і культурних прав та свобод людини в країнах-членах Ради Європи.

Витрати на роботу суду фінансуються з внесків країн-членів Ради Європи. Звернутися до Європейського суду з прав людини можна тоді, коли вичерпані всі засоби національного правового захисту прав людини.

Скарга повинна подаватися мовою національного судочинства, до неї обов'язково додаються рішення всіх судових інстанцій. Термін розгляду справи - у середньому 3-5 років.

У листопаді 1998 року Європейський суд з прав людини та Європейська комісія з прав людини були об'єднані в новий постійно діючий орган - Європейський суд з прав людини. До його складу увійшов представник України, який бере участь у засіданнях вищої палати суду при розгляді справ за позовами українських громадян.

Правовою основою діяльності Європейського суду з прав людини є Конвенція про захист прав людини та основних свобод і Регламент Європейського суду з прав людини. Відповідно до Конвенції Суд може розглядати:

✓ заяви держав — учасниць Європейської конвенції з прав людини з питань порушення Конвенції в інших державах-членах (ст. 33),

✓ заяви окремих осіб, груп і неурядових організацій про порушення прав людини, що мали місце в державах-членах (ст. 34).

Порядок розгляду таких заяв різний.

У разі звернення до Суду держави-учасниці, Суд розглядає цю заяву, досліджує представлені факти, а в разі необхідності може провести розслідування.

Процедура розгляду Європейським судом з прав людини заяв окремих осіб, груп і неурядових організацій більш складна:

1) мають бути дотримані умови, що стосуються суб’єкта подачі заяви. Якщо це особа, то нею вважається як індивід, так і юридична особа. Якщо це група осіб, то справа має стосуватися ідентичного порушення прав усіх осіб, що складають групу. Якщо це неурядова організація, то для її звернення до Європейського суду мають бути дотримані умови, що належать до критеріїв «асоціацій».

2) для звернення до Європейського суду з прав людини необхідно, щоб заявник вичерпав усі внутрішньодержавні способи правового захисту свого права.

3) заява може бути прийнята, якщо з дня ухвалення останнього рішення у цій справі внутрішньодержавними судовими органами минуло не більше 6 місяців.

До прав, які можуть бути захищені Європейським Судом, належать права:

a) на життя;

b) на повагу до гідності;

c) на свободу і особисту недоторканність;

d) на законність обвинувачення і справедливість незалежного і безстороннього суду;

e) підозрюваного, обвинуваченого та підсудного на захист;

f) на те, що відносно кожної людини закон не матиме зворотної сили, крім випадків, коли він пом’якшує чи скасовує відповідальність особи;

g) засудженого на перегляд вироку;

h) на відшкодування шкоди, завданої незаконним засудженням;

i) не бути вдруге покараним за один і той самий злочин;

j) на невтручання в особисте і сімейне життя;

k) на недоторканність житла;

l) на таємницю листування;

m) на свободу думки, совісті і релігії;

n) на свободу виявлення поглядів;

o) на свободу мирних зборів;);

p) на створення сім’ї,

q) на приватну власність;

r) на освіту;

s) виборче право;

t) на вільне пересування і свободу вибору місця проживання.

Європейський Суд не скасовує та не змінює рішення національних судів, а виносить нове рішення, яке є обов’язковим для виконання державою.

Процес розгляду скарги в ЕСПЛ не припускає витрат; процедура є безкоштовною. Участь адвоката є не обов’язковою.

Скарга, яка відповідає вимогам, направляється у м. Страсбург (Франція) і має містити такі відомості:

1. «Сторони» (прізвище, ім’я та по батькові

заявника, громадянство, фах, дата народження, постійна адреса, номер телефону, адреса, за якою заявник мешкає на даний час; прізвище, ім’я та по батькові представника, фах представника, адреса представника, номер телефону представника; держава, проти якої подано заяву.

і місце

Якщо заявників декілька, інформація надається про кожного із них).

2. «Викладення фактів» (коротка суть самої скарги (претензії).

Викладаються факти в їх хронологічній послідовності).

3. «Порушення Конвенції» (визначаються конкретні права, гарантовані Конвенцію та Протоколами до неї, які, на думку заявника, порушені, з посиланням на відповідні статті, та наводяться аргументи).

4. «Виконання положень Конвенції» (дається перелік офіційних рішень у справі, із зазначенням дати кожного документа та інстанції, яка його видала (суду або ж іншого органу в хронологічному порядку), а також коротка інформація про зміст кожного документа. До листа додаються копії цих рішень.

5. «Предмет заяви» (вказується, яких результатів чекає заявник).

6. «Процедури в інших міжнародних інстанціях» (зазначається, чи надсилались скарги, які є предметом цієї заяви, в інші міжнародні інстанції, які саме і коли, які були прийняті рішення).

7. «Список документів» (вказується, які документи (в копіях) додаються до заяви).

8. «Мова листування» (зазначається, якою із двох офіційних мов Ради Європи — англійською чи французькою — заявник бажав би користуватися при листуванні. При цьому сама скарга подається українською мовою або однією із мов національних меншин України.

9. «Заява про конфіденційність» (треба зазначити, що заявник бере на себе зобов’язання зберігати конфіденційність судової процедури. Тут же зазначається, що заявник бажає (якщо він бажає), щоби Суд не розголошував його прізвище).

Вебінар «Заява до Європейського суду з прав людини - онлайн»:

Україна, ставши 9 листопада 1995 членом Ради Європи, взяла на себе зобов'язання дотримуватися положень названої конвенції. 23 квітня 1998 р. Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про уповноваженого у справах дотримання конвенції 1950 р. «Про захист прав і основних свобод людини»».

Україна і ЄСПЛ в умовах порушення норм міжнародного гуманітарного права

України ще 28 лютого2022 р. подала заяву проти росії (№ 11055/22, «Україна проти Росії (X)») до ЄСПЛ щодо «масових порушення прав людини, вчинені російськими військами в ході військової агресії проти суверенної території України», одночасно заявивши клопотання про вжиття тимчасових заходів (невідкладні заходи, які застосовуються лише у випадках, коли існує безпосередній ризик непоправної шкоди). Отже, ЄСПЛ став першим судовим органом, який ухвалив рішення проти росії після її вторгнення в Україну. Так, вказаним рішенням було запроваджено «тимчасові заходи», включаючи припинення нападів на цивільних осіб і цивільні об’єкти, посилаючись на Європейську конвенцію з прав людини і основоположних свобод, зокрема,

статтю 2 (право на життя), статтю 3 (заборона катувань і нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання) та статтю 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя).

Важливо зауважити, що на сьогодні ЄСПЛ розглядає велику кількість справ про порушення російською федерацією норм міжнародного права. Деякі з них подані окремими особам (cases of Pinner v.

Необхідно зазначити, що 16 березня 2022 р. Рада Європи виключила росію. Остання також заявила про свій намір денонсувати Європейську конвенцію з прав людини. У резолюції від 23 березня Рада заявила, що росія «перестане бути високою Договірною стороною Європейської конвенції з прав людини 16 вересня 2022 року».

Рішення ЄСПЛ від 22 березня 2022 року підтвердило, що відповідно до статті 58 Європейської конвенції з прав людини його юрисдикція суд на розгляд справ щодо росії ще 6 місяців. Фактично ЄСПЛ може продовжити оцінку всіх справ, порушених проти росії, щодо порушень, які були скоєні, коли росія ще була державою-учасницею РЄ. Проте, росія не братиме участі у розгляді справи та точно не виконуватиме жодних винесених рішень. Як наслідок, ЄСПЛ може зупинити провадження переважної більшості справ проти російської федерації.

Справи ЄСПЛ:

1) «Арская проти України» [Arskaya v. Ukraine, 45076/05 - Chamber Judgment, [2013] ECHR 1235];

2) «Каверзін проти України», № 23893/03, 2012 р. ;

3) «Мельник проти України» [Melnik v. Ukraine, 28 March 2006, no. 72286/01 (Second Section) ECHR];

4) «Харченко проти України», № 40107/02, 2011 р.) ;

5) «Буглов проти України» [Buglov v. Ukraine, 28825/02 - Chamber Judgment, [2014] ECHR 748];

6) Коктиш проти України [Koktysh v. Ukraine, 43707/07, [2009] ECHR 2054, IHRL 3702 (ECHR 2009)] ;

7) «Макканн та інші проти Сполученого Королівства» (McCann and Others v.

8) «С. і Марпер проти Сполученого Королівства» (S and Marper v. United Kingdom), №№ 30562/04, 30566/04, рішення Великої палати 2008 р. ;

9) «Савіни проти України», № 39948/06, 2008 р.; справа «М.Р. і Д.Р. проти України», № 63551/13, 2018 р. ;

10) «Німіц проти Німеччини» (Niemietz v. Germany), № 13710/88, 1992 р.;

11) «Кривіцька та Кривіцький проти України», № 30856/03, 2011 р. ;

12) «Коккінакіс проти Греції» (Kokkinakis v. Greece) № 14307/88, 1993 р. ;

13) «Швидка проти України», № 17888/12, 2014 р. ;

14) «Веніамін Тимошенко та інші проти України», № 48408/12, 2014 р. ;

15) «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), №№ 7151/75, 7152/75, 1982 р.;

16) «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey), № 15318/89, рішення Великої палати 1996 р.к) ;

17) «Пічкур проти України», № 10441/06, 2013 р.;

18) «D.H. та інші проти Чеської Республіки» (D.H. and Others v. the Czech Republic), № 57325/00, рішення Великої палати 2007 р. ;

19) «Олександр Волков проти України», № 21722/11, рішення Великої палати 2013 р.;

20) справа «Бурмич та інші проти України», №№ 46852/13, 47786/13, 54125/13, рішення Великої палати 2017 р

Контрольні запитання:

1. Охарактеризуйте структуру органів Європейського Союзу.

2. Проаналізуйте повноваження та діяльність Комісара з прав людини ЄС.

3. Вкажіть умови звернення до ЄСПЛ.

4. Дайте загальну характеристику права на справедливий суд та на ефективний засіб юридичного захисту.

5. Порівняйте структуру міжнародної та європейської систем захисту прав людини. Що між ними спільного та відмінного?

6. Опрацюйте тексти Загальної декларації з прав людини та Європейської конвенції з прав людини. Виділіть, що спільного й відмінного в цих документах. Складіть порівняльну таблицю.

Теми для рефератів, повідомлень та презентацій:

1. Європейські документи із захисту прав людини.

2. Захист людських прав на рівні Європейського Союзу.

Теми для есе:

1. Європейський суд з прав людини: захист людських прав чи втручання у справи держави.

2. «У вільній країні багато нарікань і при невеликих стражданнях; у деспотичній державі мало скарг і при великих стражданнях» (Л.Карно).

3. «Демократія - це політична форма, яка дає можливість людині самій виробити свою свободу як відповідальність, виходячи з того, що існують речі, за які варто страждати» (В. Гавел).