Висновки до Розділу 5

Самозахист прав інтелектуальної власності від плагіату передбачає вжиття творцем, його правонаступниками, уповноваженими на захист немайнових прав, заходів, спрямованих на виявлення, недопущення, припинення плагіату, відновлення порушених прав, відшкодування завданої шкоди.

Способи самозахисту порушених прав інтелектуальної власності можуть бути класифіковані залежно від мети їх застосування на такі категорії: недопущення поширення об’єктів, створених внаслідок плагіату (звернення до плагіатора з вимогою усунути порушення, до редакцій журналів з вимогою не опубліковувати твір); припинення порушення (вилучення з продажу об’єктів, створених внаслідок плагіату); відшкодування завданої майнової та немайнової шкоди; відновлення становища, яке існувало до порушення прав (спростування інформації про належність плагіатору привласненого об’єкта інтелектуальної власності або його охороноздатної частини).

Основною метою врегулювання спору до судового розгляду та досудового урегулювання спорів є вирішення конфлікту, досягнення узгодженості інтересів сторін. Основна відмінність між означеними процедурами урегулювання спору полягає у факті подання позовної заяви до суду. В першому випадку позовна заява подана і можливість врегулювання спору до судового розгляду справи з’ясовується під час попереднього судового засідання. Досудове урегулювання спору передбачає вирішення спору без подання позову до суду. В практичній діяльності сформувалась система альтернативних судовим процедур вирішення спорів, які дозволяють сторонам обрати найбільш прийнятний для них варіант та урегулювати конфлікт на взаємовигідних умовах.

Позитивні аспекти поширення практики альтернативного урегулювання спорів у сфері права інтелектуальної власності, у тому числі й при порушенні прав внаслідок плагіату, полягають у: поступовій зміні підходів до вирішення конфліктів - від виключно судового порядку, який є основним у вітчизняній практиці, до мирного вирішення шляхом пошуку компромісів; зменшенні навантаження на судові органи; недопущенні порушень прав інтелектуальної власності у випадку своєчасного вирішення спірних моментів у використанні об’єктів права інтелектуальної власності.

З метою вирішення спорів, які виникають у зв’язку з порушенням прав інтелектуальної власності внаслідок плагіату, можливим є застосування таких альтернативних способів вирішення спорів, як: третейський суд, переговори, медіація.

Шляхом звернення до медіації можуть бути вирішені такі категорії спорів у сфері права інтелектуальної власності, як спори щодо: порушення прав інтелектуальної власності в межах договірних відносин; порушення прав у позадоговірних відносинах, у тому числі й щодо плагіату; примусового ліцензування; визначення умов використання спільного об’єкту інтелектуальної власності.

Звернення до медіації є ефективним з метою вирішення спорів, які виникають у зв’язку з виявленням плагіату у промисловій сфері, рекламі, авторському праві. Разом з тим результати вирішення приватноправового спору шляхом медіації між автором та плагіатором не впливають на вирішення питання щодо офіційної оцінки наукової праці плагіатора відповідно до вимог, встановлених у законодавстві.