<<
>>

Розділ І. Суспільно-політичний лад і право України після перемоги Лютневої демократичної революції (лютий—жовтень 1917 р.)

Повідомлення Тимчасового комітету

Державної думи про владу

(27 лютого 1917 р.)

Временньїй комитет членов Государственной думьі при тяжельіх условиях внутренней разрухи, вьізванной мерами старого правительства, нашел себя вьшужденньїм взять в свои руки восстановление государственного й общественного порядка.

Сознавая всю

ответственность принятого им решения, Комитет вьіражает уверенность, что население й армия помогут ему в трудной задаче создания нового правительства, соответствующего пожеланиям населення й могущего пользоваться его доверием.

Председатель Государственной думьі Михаил Родзянко

Н.В. Некрасов

А. Й. Коновалов

И.М. Дмитрюков

А.Ф. Керенский

Н.С. Чхеидзе

В. В. Шульгш

С.И. Шидловский

П.Н. Милюков

М.А. Караулов

В.Н. Льеов

В.А. Ржевский

27-го февраля 1917 г.

Российское законодательство Х—ХХ веков.

Т. 9. Законодательство зпохи буржуазнодемократических революций. — М., 1994. —

С. 118.

Постанова Тимчасового комітету

Державної думи про призначення комісарів

до міністерств і державних установ

(28 лютого 1917 р.)

По постановлений) Временного исполнительного комитета

Государственной думьі для заведьівания отдельньїми частями (министерствами) назначеньї особьіе комиссарьі из состава членов

Государственной думьі.

Министерство внутренних дел:

Гр. Д.П. Капнист,

А.М. Масленников,

И.Н. Ефремов,

М.И. Арефьев.

А.А. Барьішников,

К.К. Черносвитов.

77.77. Тронский,

М.Д. Калуги».

Воєннеє й Морскає министерства: Н.В. Савич,

А.Н. Саватеев.

П.В. Герасимов,

В.Н. Попеляев.

Н.К. Волков,

И.П. Демидов,

Кн. Васильчиков,

Гр. Капнист 1-й.

В.А. Маклаков,

М.С. Аджемов,

В.П. Басаков.

Министерство торговли й промьішленности:

С.Н. Родзянко,

Н. А. Ростовцев.

Министерство финансов: В.А Виноградов,

Й. В. Титов.

Сенат: Й.В. Годнеє.

Российское законодательство Х—ХХ веков.

Т. 9. Законодательство зпохи буржуазнодемократических революций. — М., 1994. —

С. 119-120.

Почта:

Телеграф:

Петроградское градоначальство:

Министерство земледелия:

Министерство юстиции:

Повідомлення Тимчасового комітету

Державної думи про склад нового уряду

(2 березня 1917 р.)

Исполнительньш комитет Государственной думьі обьявляет

следуюший состав нового правительства:

1) Кн. Г.Е. Львов — председатель Совета министров й министр

внутренних дел (бивший член І Государственной думн, председатель главного комитета Всероссийскою земского союза);

2) П.Н. Милюков — министр иностранньїх дел (член Государственной думн от гор. Петрограда);

3) А.Ф. Керенский — министр юстиции (член Государственной

думн от Саратовской губ.);

4) Н.В. Некрасов — министр путей сообщения (тов. председателя Государственной думн);

5) А. Й. Коновалов — министр торговли й промьішленности

(тов. председателя Центрального военно-промьішленного комитета, член Государственной думн от Костромской губ.);

6) проф. А.А. Мануйлов — министр народного просвещения

(бьівший член Гос. совета, бьівший ректор Московского университета);

7) А. Й. Гучков — воєнний министр й временно морской (член

Гос. совета, председатель Военно-промьішленного комитета);

8) А.

Й. Шингарев — министр земледелия (член Государственной думи от Петрограда);

9) М.И. Терещенко — министр финансов;

10) Й.В. Годнеє — государственньїй контролер (член Государственной думьі от Казанской губ.);

11) В.Н. Львов — обер-прокурор Св. синода (член Государственной думи от Самарской губ.).

Российское законодательство Х—ХХ веков.

Т. 9. Законодательство зпохи буржуазнодемократических революций. — М., 1994. —

С. 120-121.

Про зречення Государя Імператора Миколи II

від престолу російського і про зняття з себе

верховної влади (2 березня 1917 р.)

Ставка

Начальнику штаби

В дни великой борьбн с внешним врагом, стремящимся почти

три года поработить нашу Родину, господу богу угодно било ниспослать России новое тяжкое испьітание. Начавшиеся внутренние

народньїе волнения грозят бедственно отразиться на дальнейшем

ведений упорной войньї. Судьба России, честь геройской нашей

армии, благо народа, все будущее дорогого нашего Отечества требуют доведення войньї во что бьі то ни стало до победного конца.

Жестокий враг напрягает последние сильї, й уже близок час, когда

доблестная армия наша совместно со славними нашими союзниками сможет окончательно сломить врага. В зти решительньїе дни в

жизни России почли мьі долгом совести облегчить народу нашему

тесное единение й сплочение всех сил народних для скорейшего

достижения победьі й в согласии с Государственной думою признали ми за благо отречься от престола государства Российского й

сложить с себя верховную власть. Не желая расстаться с любимим

сином нашим, ми передаєм наследие наше брату нашему великому

князу Михайлу Александровичу й благословляєм его на вступление

на престол государства Российского. Заповедуем брату нашему

править делами государственньїми в полном й ненарушимом единении с представителями народа в законодательньїх учреждениях

на тех началах, кой будут йми установлень!, принеся в том ненарушимую присягу. Во имя горячо любимой Родини призиваєм всех

верннх сьшов Отечества к исполнению своего святого долга перед

ним повиновением царю в тяжелую минуту всенародних испнтаний й помочь ему вместе с представителями народа вивести государство Российское на путь победн, благоденствия й слави. Да

поможет господь бог России.

Подписал: «Николай»

г. Псков.

2-го марта, 15 час. 1917 г.

Министр императорского двора

генерал-адьютант граф Фредерикс

Российское законодательство Х—ХХ веков.

Т. 9. Законодательство зпохи буржуазнодемократических революций. — М., 1994. —

С. 122-123.

Декларація Тимчасового уряду про його

склад і завдання (3 березня 1917 р.)

Граждане!

Временньш комитет членов Государственной думи при содействии й сочувствии столичних войск й населення достиг в настоящее время такой степени успеха над темними силами старого

режима, что он дозволяет ему приступить к более прочному устройству исполнительной власти.

Для зтой цели Временньш комитет Государственной думи

назначает министрами первою общественного кабинета следующих

лиц, доверие к которьш страньї обеспечено их прошлой общественной й политической деятельностью.

Председатель Совета министров й министр внутренних дел

князь Г.Е. Львов.

Министр иностранньїх дел П.Н. Милюков.

Министр воєнний й морской А. Й. Гучков.

Министр путей сообщения Н.В. Некрасов.

Министр торговли й промьішленности А.И. Коновалов.

Министр народною просвещения А.А. Мануйлов.

Министр финансов М.И. Терещенко.

Обер-прокурор Св. синода В.Н. Львов.

Министр земледелия А.И. Шингарев.

Министр юстиции А. Ф. Керенский.

Государственншй контролер Й. В. Годнеє.

Министр по делам Финляндии Ф.И. Родичев.

В своей настоящей деятельности кабинет будет руководствоваться следующими основаниями:

1. Полная й немедленная амнистия по всем делам политическим й религиозннм, в том числе террористическим покушениям,

воєнним восстаниям й аграрним преступлениям й т.д.

2. Свобода слова, печати, союзов, собраний й стачек с распространением политических свобод на военнослужащих в пределах,

допускаемнх военно-техническими условиями.

3. Отмена всех сословннх, вероисповедннх й национальннх

ограничений.

4. Немедленная подготовка к сознву на началах всеобщего,

равного, тайного й прямого голосования Учредительного собрания,

которое установит форму правлення й конституцию странн.

5. Замена полиции народной милицией с виборним начальством, подчиненннм органам местного самоуправления.

6. Вибори в органи местного самоуправления на основе всеобщего, прямого, равного й тайного голосования.

7. Неразоружение й невнвод из Петрограда воинских частей,

принимавших участие в революционном движении.

8. При сохранении строгой военной дисциплинн в строю й

при несений военной служби — устранение для солдат всех ограничений в пользовании общественннми правами, предоставленннми всем остальннм гражданам. Временное правительство считает

своим долгом присовокупить, что оно отнюдь не намерено воспо9

льзоваться воєнними обстоятельствами для какого-либо промедления в осуществлении вьішеизложенньїх реформ й мероприятий.

Председатель Государственной думьі М.В. Родзянко.

Председатель Совета министров кц. Г.Е. Львов.

Министрьі:

П.Н. Милюков, Н.В. Некрасов, А.И. Коновалов,

А.А. Мануйлов, М.И. Терещенко, Вл.Н. Львов,

А.И. Шингарев, А.Ф. Керенский.

Российское законодательство Х—ХХ веков.

Т. 9. Законодательство зпохи буржуазнодемократических революций. — М., 1994. —

С. 124-125.

І Універсал Центральної Ради

(10 червня 1917 р.)

Народе Український!

Народе селян, робітників, трудящого люду!

Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну Раду, на

сторожі прав і вольностей української землі.

Найкращі сини твої, виборні люди від сел, від фабрик, від

солдатських казарм, од усіх громад і товариств українських вибрали

нас. Українську Центральну Раду, й наказали нам стояти й боротись за ті права та вольности.

Твої, Народе, виборні люди заявили свою волю так:

Хай буде Україна вільною. Не одціляючись від усієї Росії, не

розриваючи з державою російською; хай народ український на

своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок

і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним

голосуванням Всенародні Українські Збори (Сойм). Всі закони, що

повинні дати той лад тут у .нас, на Вкраїні, мають право видавати

тільки наші Українські Збори.

Ті ж закони, що мають лад давати по всій Російській державі,

повинні видаватися у Всеросійськім Парламенті.

Ніхто краще нас не може знати, чого нам треба, й які закони

для нас лучші.

Ніхто краще наших селян не може знати, як порядкувати

своєю землею. І через те ми хочемо, щоб після того, як буде

одібрано по всій Росії поміщицькі, казенні, царські, монастирські

та інші землі у власність народів, як буде видано про це закон на

Всеросійськім Учредительнім Зібранні, право порядкування нашими українськими землями, право користування ними належало

тільки нам самим, нашим Українським Зборам (Соймові).

10

Так сказали виборні люди з усієї Землі Української.

Сказавши так, вони вибрали з поміж себе нас, Українську

Центральну Раду, й наказали нам бути на чолі нашого народу,

стояти за його права й творити новий лад вільної автономної

України.

І ми, Українська Центральна Рада, вволили волю свого народу, взяли на себе великий тягар будови нового життя й приступили

до тієї великої роботи.

Ми гадали, що Центральне Російське Правительство простягне нам руку в сій роботі, що в згоді з ним ми, Українська Центральна Рада, зможемо дати лад нашій землі.

Але Тимчасове Російське Правительство одкинуло всі наші

домагання, одпхнуло простягнену руку українського народу.

Ми вислали до Петрограду своїх делегатів (послів), щоб вони

представили Російському Тимчасовому Правительству наші домагання.

А найголовніші домагання ті були такі:

Щоб Російське Правительство прилюдно окремим актом заявило, що воно не стоїть проти національної волі України, проти

права нашого народу на Автономію.

Щоб Центральне Російське Правительство по всіх справах, що

торкаються України, мало при собі нашого комісаря по українських

справах.

Щоб місцева1 власть на Вкраїні була об'єднана одним представником від Центрального Російського Правительства, се-б-то вибраним нами комісаром на Вкраїні.

Щоб певна частина грошей, які збіраються в Центральну

Казну з нашого народу, була віддана нам, представникам сього

народу, на національно-культурні потреби його.

Всі ці домагання наші Центральне Російське Правительство

одкинуло. Воно не схотіло сказати, чи признає за нашим народом

право на Автономію, та право самому порядкувати своїм життям.

Воно ухилилось од відповіді, одіславши нас до майбутнього Всеросійського Учредительного зібрання.

Центральне Російське Правительство не схотіло мати при собі

нашого комісаря, не схотіло разом з нами творити новий лад.

Так само не схотіло признати комісаря на всю Україну, щоб

ми могли разом з ним вести наш край до ладу й порядку.

І гроші, що збіраються з нашої землі, одмовилось повернути

на потреби нашої школи, освіти й організації.

І тепер, Народе Український, нас приневолено, щоб ми самі

творили нашу долю. Ми не можемо допустити край наш на безладдя

та занепад. Коли Тимчасове Російське Правительство не може дати

її

лад у нас, коли не хоче стати разом з нами до великої роботи, то

ми самі повинні взяти її на себе. Це наш обов'язок перед нашим

краєм і перед тими народами, що живуть на нашій землі.

І через те ми, Українська Центральна Рада, видаємо цей

Універсал до всього нашого народу й оповіщаємо: однині самі

будемо творити наше життя.

Отже, хай кожен член нашої нації, кожен громадянин села чи

города од нині знає, що настав час великої роботи.

Од сього часу кожне село, кожна волость, кожна управа

повітова чи земська, яка стоїть за інтереси українського народу,

повинна мати найтісніші організаційні зносини з Центральною

Радою.

Там, де через якісь причини адміністративна влада зосталась у

руках людей, ворожих до українства, приписуємо нашим громадянам повести широку, дужу організацію та освідомлення народу, й

тоді перевибрати адміністрацію.

В городах і тих місцях, де українська людність живе всуміш з

иншими національностями, приписуємо нашим громадянам негайно прийти до згоди й порозуміння з демократією тих національностей і разом з ними приступити до підготовки нового правильного

життя.

Центральна Рада покладає надію, що народи не- українські,

що живуть на нашій землі, також дбатимуть про лад та спокій у

нашім краю й у цей тяжкий час вседержавного безладдя дружно,

одностайно з нами стануть до праці коло організації автономної

України.

І коли ми зробимо цю підготовчу організаційну роботу, ми

скличемо представників від усіх народів землі української й виробимо закони для неї. Ті закони, той увесь лад, який ми підготовимо,

Всеросійське Учредительне Зібрання має затвердити своїм законом.

Народе Український! Перед твоїм вибраним органом — Українською Центральною Радою стоїть велика й висока стіна, яку їй

треба повалити, щоб вивести народ свій на вільний шлях.

Треба сил для того. Треба дужих, сміливих рук. Треба великої

народньої праці. А для успіху тої праці насамперед потрібні великі

кошти (гроші). До цього часу український народ усі кошти свої

оддавав у Всеросійську Центральну Казну, а сам не мав, та не має

й тепер від неї того, що повинен би мати за це.

І через те ми, Українська Центральна Рада, приписуємо всім

організованим громадянам сел і городів, усім українським громадським управам і установам 31-го числа місяця липня (іюля) накласти на людність особливий податок на рідну справу й точно,

12

негайно й регулярно пересилати його в скарбницю Української

Центральної Ради.

Народе Український! У твоїх руках доля твоя. В цей трудний

час всесвітнього безладдя й розпаду докажи своєю одностайністю й

державним розумом, що ти, народ робітників, народ хліборобів,

можеш гордо й достойно стати поруч з кожним організованим,

державним народом, як рівний з рівним.

Ухвалено:

Київ. Року 1917, місяця червня (іюня) числа 10.

Винниченко В.К. Відродження нації: В 3 ч. /

Репринтне видання 1920 р. — К., 1990. —

Ч. І. - С. 219-224.

II Універсал Центральної Ради

(З липня 1917 р.)

Громадяне української землі! Представники Тимчасового Правительства повідомили нас про ті конкретні заходи, які задумує

перевести Тимчасове Правительство в справі управи Україною до

Установчих Зборів. Тимчасове Правительство, стоячи на сторожі

завойованих революційним народом свобід, признаючи за кожним

народом право на самоозначення та полишаючи остаточне усталення його форми Установчим Зборам, простягає руку представникам

української демократії й Центральній Українській Раді та закликує

в порозумінню з ним творити нове життя України на добро всієї

революційної Росії.

Ми, Центральна Українська Рада, стоячи, як все, за тим, щоб

не відривати України від Росії та щоб разом з усіма її народами

змагати до піднесення й розвитку цілої Росії та до єдности її

демократичних сил, з задоволенням приймаємо заклик правительства до єдности й сповіщаємо всіх громадян України, що вибрана

українським народом через його революційні організації Центральна Українська Рада незабаром буде доповнена на справедливих

основах представниками инших народностей, які живуть на Україні, через їхні революційні організації, і тоді буде тим єдиним найвищим органом революційної демократії України, що заступатиме

інтереси цілого населення нашого краю.

Доповнена Центральна Українська Рада виділить наново споміж себе окремий відповідальний перед нею Генеральний Секретаріат, який буде предложений до затвердження тимчасовому правительству в характері представника найвищої краєвої власти тимчасового правительства на Україні. В сім органі будуть зосереджені всі

права й засоби, щоб він яко представник демократії на цілій Україні

Із

й рівночасно яко найвищий краєвий орган управи міг виповнити

складну роботу організації й будування життя всього краю в згоді з

цілою революційною Росією.

У згоді з иншими національностями України й діючи на полі

державної управи яко орган тимчасового правительства, Генеральний Секретаріат Центральної Ради твердо йтиме шляхом закріплення нового ладу, витвореного революцією.

Змагаючи до автономного устрою України, Центральна Українська Рада в порозумінню з національними меншостями України

приготовлятиме проекти законів про автономний лад України для

предложення їх на затвердження Установчим Зборам.

Зважаючи, що утворення краєвого органу тимчасового правительства на Україні забезпечує бажане наближення управи краєм до

потреб місцевого населення в межах, можливих до Установчих

Зборів, і думаючи, що доля всіх народів Росії тісно зв'язана з

загальними здобутками революції, ми рішуче відкидаємо проби самочинного здійснювання автономії України до всеросійських Установчих

Зборів.

Що-ж торкається комплектування українських військових частей, Центральна Українська Рада матиме своїх представників при

кабінеті міністра війни, в генеральнім штабі й при верховнім головнокомандуючім для участи при комплектуванню окремих частей

виключно українцями, оскільки заходи в сім напрямі на думку міністра війни будуть можливі з технічного боку без нарушення бойової

здатности армії.

Сповіщаючи про се громадян України, ми твердо віримо, що

українська демократія, яка наділила нас своєю волею, разом з

революційним правительством долежить усіх своїх сил, щоб довести край і зокрема Україну до остаточної побіди революції. Українська Центральна Рада.

У Київі 1917 року, 3 липня

Винниченко В.К. Відродження нації: В 3 ч. /

Репринтне видання 1990 р. — К., 1990. —

Ч. І. - С. 279-282.

Статут Генерального Секретаріату

На підставі згоди з тимчасовим правительством дня 16 липня

(н. ст.) 1917 р.— орган революційної демократії всіх народів України — Українська Центральна Рада, що має підготувати Україну до

14

остаточного здійснення автономного ладу й довести її до Українських Установчих всенародних Зборів і російського Установчого Зібрання,— утворює Генеральний Секретаріат, який являється найвищим органом управи на Україні.

Діяльність Генерального Секретаріату зазначається тимчасово

такими головними пунктами:

1. Найвищим краєвим органом управи на Україні є Генеральний Секретаріат Української Центральної Ради, який формується

Центральною Радою, відповідає перед не-ю і затверджується тимчасовим правительством.

2. Формування Генерального Секретаріату Центральна Рада

здійснює через свій Комітет.

3. Центральна Рада затверджує Генеральний Секретаріат в

цілості, висловлюючи йому довіррє.

4.. В склад Генерального Секретаріату входить 14 генеральних

секретарів, а саме секретарі: в справах внутрішніх, фінансових,

військових, харчових, земельних, юстиції, освіти, національних,

торгу, промисловости, почти й телеграфу, праці, доріг, генеральний

контрольор і генеральний писарь.

Примітка. При секретареви в національних справах назначається

три товариші секретаря — від Великоросів, Євреїв і Поляків. Товариші

секретаря по ділах своєї нації мають право реферату й рішучого голосу

в сих справах у Генеральнім Секретаріаті. Товариші секретаря в національних справах затверджуються Комітетом Ради.

5. Свою вдасть Генеральний Секретаріат здійснює через всі

урядові органи на Україні.

6. Всі урядові органи на Україні підлягають власти Генерального Секретаріату.

Примітка: Генеральний Секретаріат установляє, які органи, в

яких межах і в яких випадках мають зноситися безпосереднє з тимчасовим правительством.

7. Всі урядові посади на Україні, коли вони не виборні,

заміщаються Генеральним Секретаріатом або підвладними йому

органами.

8. При тимчасовім правительстві має бути стате- секретар для

справ України, якого призначає тимчасове правительство по згоді

з Центральною Радою.

9. Статс-секретар має пильнувати інтересів України в усій

роботі тимчасового правительства й в разі потреби переслати законопроекти через Генеральний Секретаріат на розгляд Ц. Ради.

10. Генеральний Секретаріат передає на санкцію тимчасового

правительства ті законопроекти, які розглянула й ухвалила Центральна Рада.

15

11. Генеральний Секретаріат передає на затвердження тимчасового правительства тимчасові фінансові обрахунки видатків на

потреби України, які розглянула й ухвалила Центральна Рада.

12. Тими коштами, які надходять на рахунок Центральної

Ради, розпоряджується Генеральний Секретаріат по бюджету, ухваленому Центральною Радою.

13. Генеральний Секретаріат ті справи, які він уважає найважнійшими, передає на розгляд Центральної Ради.

14. Діяльність Генерального Секретаріату, відповідального перед Центральною Радою, контролюється нею шляхом запитань по

всіх справах.

15. В перервах поміж сесіями Центральної Ради Генеральний

Секретаріат відповідає перед Комітетом Центральної Ради, який

виконує всі її функції, окрім зазначеної в 3-ім.

16. Коли Генеральний Секретаріат не згоджується з постановою Комітету в якій небудь справі, остання переноситься на розгляд Центральної Ради, яка скликається негайно.

17. Коли Центральна Рада висловлює недовір'я Генеральному

Секретаріатові, він подається у відставку.

18. Всі акти Центральної Ради й Комітету контрасигнуються

Генеральним Секретаріатом.

19. Всі закони тимчасового правительства мають силу на Україні від дня проголошення їх в Краєвім Урядовім Віснику на

українській мові.

Примітка: В надзвичайних випадках Генеральний Секретаріат

проголошує їх іншим способом.

20. Всі закони, адміністративні приписи й постанови, проголошені українською мовою, публікуються також на мовах: російській, єврейській, польській.

Хрестоматія з історії України. Посібник

для вчителів. / В.І. Червінський, В.Є.Кругляков, В.В.Пилипенко та ін.; За. ред.

В.І.Червінського. - К., 1996. - С. 204-206.

Склад Центральної Ради

Мандатна Комісія в своїх засіданнях 5, 6, 7 та 8 серпня 1917

року, розібравши всі мандати членів Української Центральної Ради

і підрахувавши їх по групах, визнала числовий склад Центральної

Ради таким чином:

16

Члени Центральної Ради Повинно бути всіх членів Скільки обрано Скільки присутніх

1. Від Національного з'їзду 6—8 квітня біжучого року 3 3 2

2. Від Всеукраїнської Ради Селянських Депутатів 212 149 92

3. Від Української Ради Військових Депутатів 132 132 100

4. Від Української Ради Робітничих Депутатів 100 100 80

5. Від Українського Військового Генерального Комітету 26 26 15

6. Від губерній, великих міст, повітів 81 26 8

7. Від політичних партій 20 10 8

8. Від професійних, просвітних та економічних організацій 16 10 9

Від національних меншостей України

а) від російських С. Д. 20 17 17

б) від російських С. Р. 20 18 18

в) від партії Народної Свободи 10 9 2

г) від партії Народних Соціалістів 4 4 4

д) від Совета Робітничих і Солдатських депутатів 50 31 31

Польські партії

е) від демократичного центру 5 3 3

ж) від С. Д. польських 4 1 1

з) від польської соціалістичної партії (лівиці) 7 7 7

і) від польської С. Д. (Р. Р.) 4 — —

Єврейські партії

1 . Від Бунду 13 13 13

2. Від Паолей Ціон 9 9 9

3. Від Сіоністів 13 13 13

17

Члени Центральної Ради Повинно бути всіх членів Скільки обрано Скільки присутніх

4. Від Об'єднаної єврейської соціалістичної робітничої партії 13 13 13

5. Від Єврейського демократичного об'єднання 2 2 2

6. Від громадських організацій 10

7. Від молдаван 4

8. Від німців 3

9. Від татар 3

10. Від Білорусів, Чехів, Греків, Болгар 5

1 1 . Запасних місць 9

Усіх 792 643 447

Вісти з Української Центральної Ради. —

1917. - № 20-21.

Тимчасова інструкція Генеральному

Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні

(4 серпня 1917 р.)

1. На час до вирішення справ про місцеве врядування Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим

органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, которого

призначає Тимчасовий уряд по пропозиціях Центральної Ради.

2. Уповноваження Генерального Секретаріату поширюються

на губернії: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську і Чернігівську, з виключенням Мглинського, Сурожського, Стародубського і Новозибківського повітів. Вони можуть бути поширені і на інші

губернії чи частини їх, в тім разі як утворені в цих губерніях на

основі постанови Тимчасового уряду земські інституції висловляться за бажаність такого поширення.

3. Генеральний Секретаріат складається з генеральних секретарів по відомствах: а) внутрішніх справ; б) фінансів; в) хліборобства; г) освіти; д) торгу і промисловости; е) праці, а також секретаря

по національних справах і генерального писаря. Крім цього, при

Генеральному Секретаріаті є для контролю його справ генеральний

контрольор, що бере участь у засіданнях Генерального Секретаріату

з правом рішаючого голосу. З ч^сла виврвтарів не менше чотирьох

38

повинні бути заміщені з осіб, які не належать до української

національності. При Секретарі по національних справах встановлюються три посади товаришів секретаря з тим, щоб всі чотири

найбільш численні національності України мали кожна свого представника в особі секретаря або одного із його товаришів.

4. Генеральний Секретаріат розглядає й подає на затвердження

Тимчасового уряду проекти, що торкаються життя краю і його

врядування. Проекти ці можуть бути перед поданням їх Тимчасовому уряду внесені на обговорення Центральної Ради.

5. Уповноваження Тимчасового уряду по справах місцевого

управління, що входять у компетенцію пойменованих у статті 3-ій

відомств, здійснюються через генеральних секретарів. Докладніше

визначення цих справ буде подане в особливому додаткові.

6. По всіх справах, зазначених у попередній статті, місцева

влада краю звертається до Генерального Секретаріату, який після

зносин- з Тимчасовим урядом передає його розпорядження і накази

місцевій владі.

7. Генеральний Секретаріат подає список кандидатів на урядові посади, обов'язки яких торкаються пунктів, зазначених в статті

5 справ.

8. Стосунки вищих державних установ і окремих громадських

відомств з секретаріатом і окремими секретарями по належності, а

також останніх з вищими державними установами і відомствами

робляться через особливого комісара України в Петрограді. Так

само йдуть і закрнодатні пропозиції і проекти, які торкаються

місцевих справ України, як також і заходи загальнодержавного

значіння, які виникли в окремих відомствах або обговорені міжвідомственними і відомственними комісіями і вимагають через особливе відношення до України участи представника управління в

зазначених комісіях.

9. В негайних і настирливих випадках вищі державні установи

і відомства сповіщають про свої накази місцеву владу безпосередньо, сповіщаючи одночасно про ці накази секретаріат.

Міністр-председатель О. Керенський

Міністр юстиції Зарудний

Петроград, 4 серпня 1917 року

Конституційні акти України. 1917-1920.

Невідомі конституції України. — К., 1992.

- С. 65-66.

19

Звернення Генерального Секретаріату

до всіх громадян України

(27 жовтня 1917 р.)

У Петрограді відбулися криваві події, які загрожують загибелі

завоювань революції.

Частина населення Петрограду, керована більшовиками,

збройним шляхом ліквідувала Тимчасовий Уряд і хоче нав'язати

свою волю Російській Республіці.

Генеральний Секретаріат України... закликає населення України до спокою. Разом з усіма революційними силами України

Генеральний Секретаріат буде рішуче боротися з будь-якими спробами підтримки Петроградського повстання.

Громадяни України! Покажіть себе вірними захисниками свободи і ворогами анархії, яка може віддалити скликання Всеросійських і Українських Установчих Зборів і навіть привести до загибелі

рідного краю.

Київ. 27.10.1917р.

Хрестоматія з історій України. Посібник

для вчителів / В.І. Червінський, В.Є.Кругляков, В.В.Пилипенко та ін.; Заред. В.І.Червінського. - К., 1996. - С. 211.

20

<< | >>
Источник: В.Д.Гончаренко, А.Й.Рогожин, О.Д.Святоцький. Хрестоматія з історії держави і права України. — Том 2. Лютий 1917 р. — 1996 р.: Навч. посіб. для юрид. вищих навч. закладів і фак.: У 2 т. / В.Д.Гончаренко, А.Й.Рогожин, О.Д.Святоцький; За ред. члена-кореспондента Академії правових наук України В.Д.Гончаренка. — К. —1997. — 800с.. 1997

Еще по теме Розділ І. Суспільно-політичний лад і право України після перемоги Лютневої демократичної революції (лютий—жовтень 1917 р.):

  1. Розділ І. Суспільно-політичний лад і право України після перемоги Лютневої демократичної революції (лютий—жовтень 1917 р.)
  2. Джерела, з яких взято тексти документів
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -