<<
>>

Причини повстання козаччини.

B першій половині XVI. ст. положенняукраїн- ського народу на політичному полібулобезвигляд- ним.Здавалося,що про будування українськоїдержави не може бути й мови. B рахубу могла йти передовсім Галичина, яка оперта о Карпати могла бути доброю операційною підставою до всяких оружних акцій.

A становище Галичини було ще о стільки корисне, що вона, положена в сусідстві держави Габсбургів і Молдавії могла шукати підпори у цих сусідів.Алецікорисніобставини були знівечені тим, що Галичина була в тих часах сильно спольонізована. Активна часть її суспільности, яка моглайтивра- хубу при будуванню держави, а саме шляхта-маґ- нати, була вже цілком спольонізована, і здобувши суспільно-політичну перевагу над иншими суспільними верствами, стала міцно при польськихпоряд- ках і при польській державности. B такихобстави- нах не було що думати про вЧдбудову української держави взагалі на західно-укра- їнських землях.

Оставалася ще східна Україна, але вона підупала під економічним поглядом, особливо наслідком безпереривних татарських нападів. Загрожена від полудневого сходу Татарами,вона не могла думати про власну державу, і в її інтересі лежало радше держатися чи то Литви чи Польщі, бо — як тоді здавалося — тільки відти могла прийти оборона перед татарським лихом. A коли зважити, що національного і суспільного гнету, такого, як це було вже тоді в Галичині і взагалі на західних українських землях, тут не було, то ясна річ, що для самостійницьких українських змагань не було на східній України пригожих умовин. Дійшло отжеж до того, що на цілійукраїнськійте- риторії чи то тій, що була під Польщею, чи тій, що була під Литвою, не було місця для самостійницьких українських змагань. Польськайлитовська державна ідея тріюмфувала на українських землях. Це бачили тодішні польські політики, це бачили також і українські політики.

Але в життю народів трапляються нераз такі події, яких не передбачають політики, що опираючись на політичних даних, ставляють програму на будуче. Ці події не тільки являються чимосьзовсім несподіваним, але просто суперечним з тим, що могло поміститися в людській голові. Вони для людського думання єдоти„історичнимиабсурдами“, аж поки не стануть дійсністю. Таких фактівможна знайти чимало в історії ріжних.народів.Таким„по- зірним історичним абсурдом" є наприклад те, що осередок політичного життя Німеччини повстав на колишніх славянських землях. Te саме треба сказати про повстання осередка великої славянської, російської держави на фінських землях. Так само могло видаватись неможливим, Щоб маленька країна над Дунаєм, що була програничнимкраємдля Німеччини, мала стати опісля осередком великої наддунайської держави Габсбурґів. I так самопред- ставляється справа й на Україні. 3 історії української держави княжих часів видно, яку шкідливу ролю відограв степ для її історії. Сказано, що він у великій мірі причинився до розвалу давної київської держави. Але тепер він мав відограти цілком відмінну ролю.

B половині XVI. століття належали українські степи до литовської держави, але власть цієї держави була дуже слабенькою або й ніякою. A втім ціла полуднево-східна часть України поза лінією, що йде з Київа до Брацлава, була аж до другої половини XVI. століттянезаселенаосілоюлюдністю. Це був так званий „невтральний пояс“ звісний добре з історіїкиївськоїдержави.Втодішиіх обставинах тут не моглонічогоинакшогорозвинутися,як тільки очайдушне життя. B цім „невтральнім поясі", де не було ніяких певних державних границь, ніхто не знав, де кінчається литовська держава, а де зачинається татарське панування. Псбут ута- кому краю був дуже небезпечним. Тут не було власти,яка хоронилаб людське життя й тому воно цінилося дуже низько. Убити чоловікайограбувати його було зовсім звичайною річчю й за це не треба було ні передніким відповідати.Тут була цілковита свобода, отже й свобода поповнюіання злочинів. 1 зовсім природно, що бандитизм був одною з прикмет тутешньої людности, разом з відвагою й почуттям нічим необмеженої свободи.

A число людности в „невтральнім поясі" почало зростати в першій половині XVI століття, від коли суспільне становище селянства дуже погіршилося на західно-українських землях, що належали тоді до Польщі. A в тім степи ніколи не були зовсім обезлюднені й тут протягом цілої історії України з княжих часів перебувала мандрівна людність. B невтральнім поясі ця людність не була нічим звязана, вона не була суспільністю, бо не творила ніякої організації. Тут не було ні зорганізованих орд, ні хліборобських громад. Але довго так не могло бути. 3 настанням постійних нападів кримських Татарів з кінцем XV і в ХѴІ століттю проживати на степах було дуже небезпечно. Показалося, що жити на степах одинцем є не- наручно й не добре. Одиниця була занадто часто наражена на небезпеку. Це було причиною, що одиниці почали вязатися у ватаги, зложені спочатку з кількох чи кільканацятьох людей. 3 часом ватаги ставали більшими й дохбдили до сотки або й більше людей. Ha чолі ватаг стояли отамани. Ці ватаги це була первісна організація степової лгод- ностй, яку називано на взір такої самої людности по татарськім боці „козацькою“. Це була первісна козаччина.

Ця первісна козаччина аж до другої половини XVI століття представлялася дуже ріжноманітно під суспільним поглядом.

<< | >>
Источник: ОМЕЛЯН ТЕРЛЕЦЬКИЙ. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ. TOM I. КНЯЖА ДОБА. BИДABHИЦTBO ЧAPTOPИЙCЬKИX. H Ь Ю - Й O P K. 1972

Еще по теме Причини повстання козаччини.:

  1. § 1. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ
  2. Тема 7. Запорозька Січ: Військово-політичний устрій та право Запорозька Січ у козацькому державотворенні
  3. Тема 8. Козацько-гетьманська держава і право
  4. Виникнення козацтва й створення Запорозької Січі
  5. Від скасування автономії Галичини в 1387 p. до повстання запорозької Січи к. 1552 року. Знищення останків політичної автономії українських земель в Польщі й на Литві. Політична боротьба української аристократії за рівноправність у литовській державі..
  6. Причини повстання козаччини.
  7. Політичне становище козаччини за Петра Конашевича Сагайдачного.
  8. Ґеоґрафічні обставини. Населення України і його заняття. Кольонізація. Етнічний склад.
  9. Люблинська Унія 1569p. Політично-суспільний лад на Україні. Національний рух на українських землях. Берестейська Унія 1596р.Укра- їнський народ і козаччина.
  10. Від виступлення БогданаХмельницького в 1648 році до переяславського договору в 1659 році. Повстання Богдана Хмельницького в1648році і його війна з Польщею до вїзду до Київа в 1649 році.
  11. Війна Хмельницького з Польщею від його вїзду до Київа до союза України з Москвою.
  12. Політично-суспільний лад України й внутрішна політика Хмельницького в 1654—1657 pp.
  13. Участь України в Північній війні. Полтавський погром. Орликові заходи.
  14. ЗМІСТ:
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -