Ґеоґрафічні обставини і повстання давньої української держави.
B історичному життю народів e чинники, які Отоять поза людською волею, поза волею народів, а які мають чималий вплив на долю народів. До Таких чинників належать між иншим ґеоґрафічні обставини.
Вони відділовують таким ріжнородним способом і вплив їх 6 такий великий, що при історії кождого народу слід на них звернути увагу. Особливо треба це зробити при розгляді історії держав, бо держава e не тільки історичною, але й ґеоґрафічною появою. Держава вяжеться тісно 3 територією, а територія — це область ґеографіч- ної науки.Таким чином держава, її характер, її орґані- зація, її могутністьдуже залежна від території, від Xi якости, від її природних богацтв. Але так само залежна держава від ґеоґрафічного положення тег
риторії. Словом, без зрозуміння ґеоґрафічних об- ставин не можна зрозуміти як слід ані способу повстання держави, ані її цілого розвитку.
Найбільші й найліпше зорґанізовані держав» повстали в уміркованім підсоню. Геоїрафічні обставини серед яких це сталося, були ріжнородні, так, що раз ті, то знов інакші ґеоґрафічні чинник» відогравали особлившу ролю. При повстанню давньої египетськоїдержавивідогрававособлившу ролю Ніль і тільки йому завдячує Египет, що ста» узагалі культурною країною. Подібно представляється справа з Месопотамією, де Еврат і Тигр були дуже важним чинником. B Китаю таку ролк> сповняли ріки: Гванґго і Янґсекіянґ. Австро-Угорщина завдячувала дуже багато Дунаєві, а Польща Вислі.
При повстанню і дальшому розвитку грецьких держав відограло ролю передовсім положення їх над морем і дуже сильне розчленовання краго. Римська держава завдячуваласвійвеликийзріст у великій мірі Середземному морю. Турецько-татарські держави завдячували своє істнування просторим степам центрально-азійським і східво-ев- ропейським. Велико-Бритийська держава завдячує своє істнування особлившому ґеоґрафічному положенню Анґлії, а Франція свою могутність на континенті Европи дуже корисному ґеоГрафічному положенню так, як знову Німеччина була наражена иа політичні потрясення і переходила державні катастрофи наслідком некорисних ґеоґрафічних обставин.
Подібно як з Німеччиною, представляється справа з Польщею. Швайцарія завдячує своє повстання Альпам, як бувша Чорногорська держава горам чорногорським.Таких і тим подібних прикладів можна би подати богато, але й цих буде досить, щоби сков-
статувати велику ролю ґеоґрафічних чинників в i- сторії держав. Розуміється, що те саме мусіло бути і з давньою українською державою, звісною в історіїпід назвою київськоїігал.-волинськоїдержави.
Східна Европа e осібною ґеоґрафічною територією, яка виріжняється від західної Европи осібними ґеоґрафічними прикметами. Вона є передовсім більше простора, як західна Европа. Усе тут велике: просторі височини і низини, великі ріки_ Зовсім річ природна, що й держави повинні тут бути просторі, далеко просторіщі, як держави західної Европи. I воно так мусіло бути тому, бо- великий простір краю н.е пособляв к о н ц e н т p а ц і ї ж и т т я, і навпаки, п p и ч и- н я в c я до й о г о д e к о н ц e н т p а ц і ї, до його^ так сказати б, розводнення. I тому східноєвропейські держави є великі простором, а при тіммало» сконцентровані з ріденьким населенням.
Великий простір Східної Европи був причиною, що його не було легко опанувати, і тому політичний як і взагалі культурний і цивілізаційни» поступ мусів іти тут поволі. Наслідком цього народи, що замешкували. Східню Европу, не осягнувш» так скоро цивілізаційних здобутків, як це було В: полудневій або західній Европі, мусіли дуже довгий час заховати м о л о д e ч і c т ь на полі циві- лізаційного розвитку. Відповідно до того преставля- ється справа й з державами. I вони мусіли показувати молодечість під політичним оглядом. Вона не мали усталених форм, не мали часу сконсолідуватися і тому переходили через дуже змінливу долю.
Що воно так дійсно було, бачимо не тільк» з історії давньої київської держави, але так само» з історії Польщі, Литви, коза.цько-українськоїдер- жави,старої московської і новоїросійськоїдержавь
Молодечість і змінливу долю держав дуже пособляв факт, що у східній Европі нема виразних ґеоґрафічних границь між її окремими частинами.
Це викликало факт, що границі держав не були постійні і часто змінялися, бо недостача природних границь мусіла викликати часті граничні війни, які дуже часто перемінялиеяувеликіоружні розправи.Східна Европа має ще одну дуже важну особливість, а саме те, що вона положена на границі між культурною Европою і степовою Азією. Це мало теж свої наслідки, бо завдяки тому східна Европа там, де степи сусідували з хліборобською культурою, мусіла стати тереном великої боротьби світового значіння між осілими народами і мандрівними. Тут лежала розвязка питання відно- ше н н я ци в і л і з о в а н о г о с.в і т а д о p а бів- н и ч и X а з і й с ь к и x о p д.
Ha такому непевному терені не могли, розуміється, сконсолідуватися політичні обставини, не могла довший час повстати держава. Ткмчасомяк у полудневій Европі давно істнували держави, а навіть у західній і середній Европі повстали держави. то тут на сході повстання держави зАцрнило- ся. He було корисних обставин до того. Щойно з хвилею, коли тут настали спокійніщі часи і Східна Европа увійшла в круг ширшої торговлі, щойно тоді показалася можливість повстання ліпше сконсолідованої держави чи держав на Сході Европи. ІДентр політичного життя мусів повстати там, де