Занепад Запорозької Січи і новий зріст козаччини.
Лубенський погром не знищив цілковито козаччини, але він викликав занепад Запорозької Січи. Вона опинилась у критичному положенню, бо Поляки не'доіпскали довозу ироиіянтшзУкра- їни на Січ Це викликало велике роздратовання між козаками на Січи.
Там витворилися дві партії. Одна хотіла зблизитися до Польщі.а друга думала над тим, як би порахуватися з Польщею і відімстити їй за все лихо, яке козаччина переживала.Ащо ні та, ані друга партія не могла здобчти переваги на Січи,томуприйшло там до анархії і до крівавої боротьби між самими козаками Картина дуже прикра, але звичайна в історії там,де людям дуже тяжко жити. Щастя, що все те пе грівало довго. Гетьман Самійло Кішка потрапив погодити обі партії і завести лад Ha Січи.Тимчасом політична ситуація на сході Европи змінилася цілком на користь козаччини. Польща замоталася в 1601 році у вчпіу зі Швецією, а опісля з Москвою і тому не тільки ие могла даватися в знаки козакам, але ще й запросила їх до участи в одній і другій війні. Це поставило відразу козаччину на ноги Ціла полуднева Україна поко- зачилася, і козаки витворили кількадесять тисячну армію. Це була на тодішні часи дуже велика сила і.з такою силою можи > було рішати долю східної Европи. I дійсно козаки багато помогли Польщі у війні зі ІІІвецією.а у війні зМосковщипою вони відігравали головну ролю. Тодішній гетьман Петро
Конашевич Сагайдачний пішов офензивою на Московщину й разом з польськими військами підступив у 1617 році під саму столицю Москву.Здобути Москви не пощастило, але цей похід дуже причинився до зросту козацтва. Виявилося, що для вирішення справ східної Европи не можна обійтися без мілітарної помочі України. A ця Україна ставала чим раз сильнішою й становилася „державою в державіи, бо на східній Україні козацьке панування розширилося чим раз далі. Тепер Запорозька Січ ще тісніще звязалася з рештою східної України, а надто важним було те, що й на Січи і на городовій Україні став гетьманом Петро Kc- нашевйч.
Це було ознакою, що хліборобська й степова Україна зєдинилися разом Трехтимирів став тоді політичним осередком цілої козаччини.He диво, що такий зріст козацького панування настрашив Польщу. Ha соймі в 1609 році говорено, що „козаки таки далі не признають власти панів і старост, мають свій суд і беруть під свою юрисдикцію цілі міста“. A один польський політик каже в 1616 році: „Ані магістрат в по містах, ані старост,ані гетьманів (роз.польських)не слухають, самі собі права установляють, урядників і вождів настановляють і в великій державі свою осібну творять." B цьому могло бути трохи пересади, але годі заперечити, що на Україні народжувалася самостійна українська держава. Що такий неясний політично-правний стан не міг довго існувати, це певне,й воєнна партія у Польщі домагалася рішучого виступу проти козаків. Але до цього не дійшло, бо Польщі загрожувалО, тоді війназ Туреччиною.
Початок до неї зробили козаки,що протягом часу від 1613 до 1620 відбули цілий ряд смілихпо-# ходів на турецькі землі й навіть на сам Царгород
Ді козацькі походи й побіди козацькі на Чорному морю над турецькою флотою не тільки що вкрили славою козацьке імя, але були заразом доказом незвичайного зросту козаччини. 3 такою силою не була легка боротьба й Польща мусіла би до неї як слід підготовитись. Але поки щовійнаміжПоль- щею і Козаччиною відсунулася, бо в 1620 році Турки вирушили нарешті на Польщу і під Цецо- рою знищили польське військо.
Тепер не було інакшої ради для Польщі, як просити повчи в гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного, бо Польща не мала сили сама відперти турецьку грозу. Сагайдач'і.ій торгувався з польським правительством, але козаки невтерпілийбез цьогорушилив війну на чолі січового гетьмана, Бородавки, якого перед тим було вибрано гетьманом Січи. Правда Бородавкускоро опісля скинено з гетьманства й Сагайдачний ставзновугетьманомтакож і Запорозької Січи, одначе тепер він уже не мав свободи ділання, коли козаки без нього розпочали війну.Прийшлося іти за бажаннямикозацькоїмаси, які тим разом сходилися з бажаннямиПольщі.Са- гайдачний став під Хотином і тут 40-тисячна козацька армія найбільше причинилася до того, що Турки мусіли вертати до дому з нічим; польського війська мало бути тоді коло 35 тисяч. Таким чином завдяки козацькій хоробрости великі турецькі пляни — розбити Польщу й заняти Україну — скінчилася нічим.
Але Польща зовсім не думала віддячитися козаччині за поратунок у тяжкій годині. Коли небезпека минула, Польща інакше заговорила й там по- становлено^,відкозачити“ Україну. Зближалася знову польсько-українська завірюха. Це бачивстарийТеть- ман і з тим і умер в 1622’ році. Сагайдачний- був один з тих великих гетьманів, іцо їх малаУкраїна.
A його велич не тільки в тім, що був хоробрим вояком, добрим полководцем і зручним політиком, але особливо у тім, що він зрозумівісторичну хвилю і пхнув козаччинунаширшийшляхукраїнського .Визвольного руху. Його імя вяже давню козаччину 3 новою.