<<
>>

Початки Січи.

3 хвилею, коли на українських степах витворилися перші ватаги з отаманами па чолі повстала нова власть на Україні. Ця власть не була від нікого залежною, бо сюди не сягалаанівластьлитов- ської держави, ані татарської орди.

Кожний отаман

рахувався тільки .ті своєю ватагоюіиого головною ціллю було так провадитисираву, щоби ватага мала запевнені тасоби до життя. 1 коли головною ціллю кожної ватаги була боротьба т татарськими ватагами, щоби мцобутп собі іи.ѵ способом тасоби поживи, io иобіч цього йшла певно такожібпроіьба між поодииокилиі ватагами та пограбоване добро. Словом, тодіпші укра’нськістепиііредстаїьіяліі картину бетпереривної бороіьби й заразом анархії Картина, здавалося б, бетвиглядна

Але т цього ферменту мусіло все таки щось вийти. Анархія не .могла все істн\вати. Саміобст^- вини тложилпся на те A головне, що татарськівЗ^ таги були ліпше зорганітоваиі ніж українська козаччина. Roim були, так бп сказати, передньо» сторожею, дуже добре зорганізоваїк ї підвійськовиіг поглядом, татарської орди. I тому, коли українська козаччина мала далі істнувати, то вона мусіла теж ліпше торгапітуватнсь, а безліч дрібних ватаг мусіло знайти якусь спільну ідею, яка лучила б їх і змушувала до спільної організації. Така ідея стояла перед очима козаччини: оборона перед татарською ордою й потребазачіпноїборстьбисгіільними силамизТатарвою. Для тої цілитребабуловибрати одного начальника над якоюсь більшою скілікістю ватаг, а крім того подумати над сборсною свого краю. I послідне мало рішаюче значіння. Козаки почали ставляти „городці“ й засіки чи„січи“увід- повідних місцях для забезпеки від Татарів. Такі „січи“ були дійсно дуже доброю обороною й ставали осередками, коло яких вязалися козацькі ватаги. Така „січм повстала також коло 1552рокуна Дніпровім острові Хортиці, а збудував її один з козацьких ватажків, український шляхтич,князьДми- тро Вишневецький. Оттак повстала Запорож- ська Січ, названа так тому, що була положена за

Дніпровими порогами. Це було місце оборонне, укріплене самою природою, до якого не так легко було дібратись. Там був замок, в якому постійно перебувала козацька залога. Цей факт мав дуже велике значіння, бо таким чином повстав нарешті осередок життя на українських степах. Він мав передовсім військове значіння, але мусів мати також політичне значіння, бо вязав козацтво з собою. A немаловажним фактом було й те, що це козацтво, знайшовши точку опори, вязалося міцніще з тереном, Хортиця стала тепер землею, хоч невеличкою, але цінною, яку треба було за всяку ціну боронити. I недовго треба було чекати, бо вже в 1556 році прийшлося січовиком три тижні перебути на Хортицьким замку облогу від татарської орди. Січ встояла тоді перед татарським напором: хан вернув з під Січи ні з чим. Ця подія, що так скоро вкрила славою Запорожську Січ, стояла в звяз- кузтодішноюполітичною ситуацієюсхідної Европи та західної Азії.

Тодішня східна Европа та західна Азія переживали роки великої могутности турецької держави, яка здобувши великі простори західної Азії й цілий Балканський півострів, почала ставати ногою на північних побережах Чорного Моря. Орда кримських Татарів була в залежности від Туреччини й таким чином, маючи забезпечений фронт від полудня, могла цілою силою звернутися на захід і північ.

Українські землі якраз і були без- посередними свідками татарських набігів звязаних з рабунками. He було давньої київської держави, що обороняла Україну перед степовиками. Українські землі належали тепер або до Литви або до Польщі, а ні та ні друга не мала сили їх як слід оборонити. Була ще на сході Европи Москва, але вона теж не була ще такою могутньою, щоби відважитись на велику війну з кримською ордою. Сталося так, що христіянський світ уступав перед музулманським. A цей музулманський світ не приносив нічого доброго. Туреччина, збудована на військовій організації, не потрапила згуртувати підбиті народи до культурної праці. Вона приносила поневолення народів, їх економічний занепад, їх коштом жив пануючий народ, Турки. Греки, Болгари й Серби відчули дуже сильноце турецьке панування на собі.

Ще гірше представлялася кримська Орда. Коли Туреччина була упорядкованою, хоч і на свій лад, державою, то кримська Орда була витвором степів, хижацькою державою, опертою на скотарстві й грдбіжних набігах. Татарська орда становила низший ступінь держави і своїм характером зовсім була близькою державам степової Азії, різько відріжняючися від держав Европи. Такого сусіда мЬла Україна, Розуміється, що цей небезпечний сусід, не тільки, що багато лиха наносив українському народові, але й взагалі мав вплив на історію України. Коли на степовій Україні повстали козацько-українські ватаги, то ц.е було головно наслідком того, що й на татарських степах істнували такі самі ватаги. Український народ Мав сусіда,який вчив його азійських звичок, тягнув його між степові народи Азії.

B таких обставинах повстає Січ Запорозька. Її організація мусіла йти по татарському взору. Вимагала цього сама боротьба з Татарами, а що найважніще: життя на українських стспах було дуже подібне до життя на татарських степах. I тому, коли на Запорожжу повстала Січ, то вона властиво в тих околицях не була чимось надзвичайним. Але вона таки сталася чимось иезвичай- ним і особлившим,іто завдяки свому основателеві князеві Дмитрові Вишневецькому.

Дмитро Вишневецький належав до тих українських магнатів, які „козакували" на українських степах. Але була між ними й ріжниця: коли тамті скорше чи пізніше кінчали „козакування" та йшли назад до свого панського діла, то Вишневецький звязав свою долю з козацтвом назавжди. Що спонукало його до цього, не знати, але дуже правдоподібно, що, розглянувшись у ситуації, яку витворила козаччина на українських степах,він прийшов до переконання, що вона може відограти тут дуже важну ролю. Вишневецький належав до тої кляси, яка побіч своїх буденних занять мала час придбати собі освіту. He диво, що такий чоловік мав широкий політичний світогляд і коли опинився між козацькоюмасою,то мусів їй імпонувати своїм розумом Л освітою. Тим треба пояснити, що Вишневецький став провідником козаччини.

B його голові були широкт політичні пляни; програмою його було: війна з Кримською Ордою і цілковите її знищення. Одже до переведення такого пляну була козаччина за слаба не тільки числом, але ще більше TOMyj що не була тоді зорганізованою, а тому не було можливости держати її добре в руках. 3 цього вийшла потреба шукати союзників і Вишневецький, шукав їх в литовській і московській державі. Обі ці держави повинні би заключити між собоюсоюз і розпочати разом зко- заччиною рішаючу війну з Кримом.

Але ці пляни не вдалося так перепровадити, як цього бажав собі Дмитро Вишневецький. Литва була замало заінтересована кримською справою, I між нею та Москвою не прийшло до згоди. Скінчилося на тім, що сама Москва разом з Вишне- .вецьким розпочада війну з Кримом. I це допрова- дило до облоги Січи в 1556 роцітатарським ханом, про яку була вище мова. Січ встояла тоді, але не на довго. B 1557 році прийшов знову хан з великим татарським військом. Ситуація стала тоді критичною, бо.разом з Татарами прийшли на човнах під Січ Турки, а до того ще Волохи. — Перед такою перевагою Січ немоглавстояти. Вишневецький уступив із Січи разомзкозакамивукраїнськістепи. Показалося, що політична ситуація була тоді для Січи некорисна. Світмузулманськийстоявтодідуже міцно і солідарно й мав за собою перевагу. Вишневецький рахував на те, що може удасться йому розєднаги Турків і Татарів. Він ще давніше шукав порозуміння з Туреччиною, бажаючи відтягнути її від спілки з Татарами. Але з цього нічого не вийшло. Натомісць Турки спільно з Татарами стали Під Хортицею.

Ha цім скінчилася акція Вишневецькогощодо Криму. Він потім вмішався у волоські справи і попав там у неволю. Волохи передалиВишневецького Туркам, котрі покарали його- стертю. Про смерть Вишневецького, про смерть Байди, зістався в українськім народі переказ, який передає геройську смерть Байди в мурах Царгороду. Але Байда-Виш- невецький не тільки герой. Він також творець смілих плянів, які мали високо поставити козаччинѵ. Він основник Запорожської Січи, яка відограла таку важну ролю в історії України. Тоді все те було ще передчасне. Козаччина не була ще дозрілою до політичної акц»ї. Вона мусіла ще перейти велику внутрішню зміну, поки могла відіграти вельми- важну ролю в історії України.

<< | >>
Источник: ОМЕЛЯН ТЕРЛЕЦЬКИЙ. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ. TOM I. КНЯЖА ДОБА. BИДABHИЦTBO ЧAPTOPИЙCЬKИX. H Ь Ю - Й O P K. 1972

Еще по теме Початки Січи.:

  1. 2. КВАЛІФІКАЦІЯ ПОВТОРНИХ ЗЛОЧИНІВ
  2. 3. КВАЛІФІКАЦІЯ СУКУПНОСТІ ЗЛОЧИНІВ
  3. 5. КВАЛІФІКАЦІЯ ГРУПОВИХ ЗЛОЧИНІВ
  4. 1.1. Кваліфікація вбивства
  5. 1.3. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах
  6. 4.1. Кваліфікація зґвалтування
  7. 6.1.1. Загальні засади кваліфікації розкрадань
  8. 7.25. Порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів
  9. 9.7. Напад на об'єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку
  10. 1. Початки суспільних об’єднань. Родина-рід-плем’я — як первісні форми суспільних груп.
  11. § 3. Українська адміністративно-правова наука і практика на початку XX cm.
  12. ІДЕЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ В СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVIII — НА ПОЧАТКУ XX СТ.
  13. СУСПIЛЬНО-ПОЛIТИЧНИЙ ЛАД I ПРАВО УКРАЇНИ В ПЕРIОД З ПОЧАТКУ XX ст. до 1917 р.
  14. Перелік позасудових органів, що діяли у 1930-40-ві і на початку 1950-х років і були наділені правами розглядати справи про державні злочини*
  15. Розділ 1 - Церковне законодавство на Русі-Україні на початках
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -