<<
>>

Стаття 53. Заохочення державних службовців

1. За бездоганну та ефективну державну службу, за особливі заслуги до держав­них службовців застосовують такі види заохочень:

1) оголошення подяки;

2) нагородження грамотою, почесною грамотою, іншими відомчими відзнаками державного органу;

3) дострокове присвоєння рангу в порядку, визначеному цим Законом;

4) представлення до нагородження урядовими відзнаками та відзначення уря­довою нагородою (вітальний лист, подяка, почесна грамота);

5) представлення до відзначення державними нагородами.

2. Заохочення до державних службовців, які займають посади категорій «Б» і «В», застосовуються керівником державної служби, а щодо державних службовців, які займають посади категорії «А», - суб'єктом призначення.

3. Заохочення не застосовуються до державного службовця протягом строку за­стосування до нього дисциплінарного стягнення.

1. Предмет регулювання

Предметом регулювання статті є особливості морального заохочення державних службовців за бездоганну та ефективну державну службу, за особливі заслуги.

2. Цілі статті (мета норми)

Цілями статті є:

1) встановлення видів морального заохочення державних службовців;

2) визначення суб'єкта заохочення державного службовця;

3) заборона застосування заохочення до державного службовця протягом строку застосування до нього дисциплінарного стягнення.

3. Правова основа коментованого положення (конституційні норми, принципи права/державної служби; рекомендації (стандарти) міжна­родних організацій (Рада Європи, OECP)

3.1. Конституційною основою положень коментованої статті є пункт 25 статті 106 Конституції, який визначає право Президента України нагород­жувати державними нагородами; встановлювати президентські відзнаки та нагороджувати ними.

3.2. Правовою основою коментованої статті також є:

- Закон «Про державні нагороди» від 16 березня 2000 р. № 1549-III, який встановлює державні нагороди України для відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною;

- Указ Президента України «Про відомчі заохочувальні відзнаки» від 30 травня 2012 р.

№ 365/2012, який визначає порядок встановлення та вико­ристання відомчих заохочувальних відзнак;

- частина друга статті 144 КЗпПУ, яка передбачає, що заохочення ого­лошуються наказом (розпорядженням) в урочистій обстановці і заносяться до трудових книжок працівників відповідно до правил їх ведення;

- стаття 145 КЗпПУ, яка визначає переваги і пільги для працівників, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов’язки.

4. Визначення термінів, які потребують тлумачення

4.1. Термін «заохочення державних службовців», застосований у комен­тованій статті, означає переважно моральну винагороду за сумлінну працю державних службовців, що проявляється у публічному визнанні бездоганної та ефективної державної служби або особливих заслуг державного служ­бовця (за винятком дострокового присвоєння рангу, в порядку визначеному Законом, що впливає також на оплату праці).

4.2. Термін «бездоганна і ефективна державна служба», застосований у частині першої коментованої статті, є оціночним поняттям, що пов’язується з:

1) дотриманням у службовій діяльності вимог Закону та інших норматив­но-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутріш­нього службового розпорядку (пункт 1 частини першої статті 61 Закону);

2) виконанням обов’язків державного службовця щодо додержання служ­бової дисципліни (стаття 62 Закону);

3) особистим позитивним внеском державного службовця в результати роботи державного органу, пов’язаним з показниками результативності, ефективності та якості його службової діяльності[253] і проявленою професійною компетентністю.

4.3. Термін «особливі заслуги», застосований у частині першій коментова­ної статті, позначає оціночне поняття, що пов’язується із:

1) видатними заслугами у розвитку економіки, науки, культури, соціаль­ної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, іншими заслугами перед Україною, що відзначаються вищою формою відзначення громадян — дер­жавними нагородами України (преамбула Закону «Про державні нагороди»);

2) значними заслугами перед Україною у сфері державної, громадської або господарської діяльності, досягненнями у галузі науки, культури, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту тощо, за які перед­бачається встановлення громадянам пенсій за особливі заслуги (преамбула Закону «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» від 1 червня 2000 р.

№ 1767-III);

3) особливими заслугами під час виконання службових обов’язків праців­ників центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організа­цій, що входять до сфери їх управління, військовослужбовців та працівників військових формувань, осіб рядового і начальницького складу, працівників державних правоохоронних органів, а також інших осіб, визначених Поло­женням про відомчі заохочувальні відзнаки, затвердженим Указом Прези­дента України від 30 травня 2012 р. № 365/2012.

4.4. Термін «відомчі відзнаки державного органу», застосований у частині першій коментованої статті, стосовно державних службовців означає подяки, грамоти, почесні грамоти, нагрудні знаки працівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, які встановлюються з метою заохочення та відзначення особистих трудових досягнень у професійній, службовій діяльності, за бездоганну службу та особливі заслуги під час вико­нання ними службових обов’язків (пункт 1 Положення про відомчі заохочу­вальні відзнаки, затвердженого Указом Президента України від 30 травня 2012 р. № 365/2012).

4.5. Термін «урядові відзнаки», застосований у частині першій коментова­ної статті, означає заохочувальні вітальний лист та подяку Прем’єр-міністра, які запроваджуються для привітання, а також для оголошення подяки пра­цівникам і трудовим колективам за значні досягнення у відповідній галузі чи сфері діяльності, зразкове виконання службових обов’язків, пов’язаних з реалізацією державної політики.

4.6. Термін «урядова нагорода», застосований у частині першій коменто­ваної статті, означає Почесну грамоту КМУ, яка є вищою Урядовою нагоро­дою, якою нагороджуються громадяни України, іноземці, трудові колективи підприємств, установ, організацій, об’єднання громадян з нагоди державних, професійних свят, пам’ятних і ювілейних дат за сприяння у реалізації дер­жавної політики в економічній, науковій, соціально-культурній, військовій, державній, громадській та інших сферах (пункт 1 Положення про Почесну грамоту КМУ, затвердженого постановою КМУ від 20 серпня 2008 р.

№ 728).

4.7. Термін «державні нагороди», застосований у частині першій коменто­ваної статті, означає вищу форму відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною (частина перша статті 1 Закону «Про державні нагороди»).

5. Місце коментованого положення у цілісному механізмі/інсти- туті, зв’язки цієї норми з іншими положеннями Закону та незакон­ними нормативними актами; умови і особливості застосування

5.1. У частині першій коментованої статті визначені такі види заохочення державних службовців за бездоганну та ефективну державну службу і особ­ливі заслуги:

1) оголошення подяки;

2) нагородження грамотою, почесною грамотою, іншими відомчими від­знаками державного органу;

3) дострокове присвоєння рангу в порядку, визначеному Законом;

4) представлення до нагородження урядовими відзнаками та відзначення урядовою нагородою (вітальний лист, подяка, почесна грамота);

5) представлення до відзначення державними нагородами.

Перелік заохочень, визначений у частин першій коментованої статті, не є вичерпним. Якщо виходити з положень пункту 9 частини першої статті 47 Закону, то у Правилах внутрішнього службового розпорядку державного органу можуть визначатися інші положення, крім визначених у пунктах 1—8, що не суперечать Закону та іншим актам законодавства, то наведений пере­лік заохочень може бути в установленому порядку розширений.

Правилами внутрішнього службового розпорядку державного органу, що затверджується загальними зборами (конференцією) державних службовців за поданням керівника державної служби і виборного органу первинної проф­спілкової організації (за наявності) на основі типових правил (частина другою статті 47 Закону), можуть бути передбачені інші види заохочень державних службовців, крім визначених в пунктах 1 — 8 частини першої коментованої статті, якщо це не суперечить Закону та іншим актам законодавства.

Наприклад, у затверджених в установленому порядку загальними збо­рами (конференцією) державних службовців Правилах внутрішнього служ­бового розпорядку можуть бути визначені такі заохочення, як направлення на професійне навчання, зокрема за державні кошти, відповідно до потреб державного органу; службове відрядження для вивчення кращих практик та обміну досвідом роботи; занесення кращих державних службовців за під­сумками щорічного оцінювання результатів службової діяльності на Дошку «Кращі державні службовці» тощо.

5.2. Як зазначалося, Положення про відомчі заохочувальні відзнаки затверджено Указом Президента України від 30 травня 2012 р. № 365/2012.

5.2.1. Відомчі заохочувальні відзнаки (далі — відомчі відзнаки) встанов­люються з метою заохочення та відзначення особистих трудових досягнень у професійній, службовій діяльності, за бездоганну службу та особливі заслуги під час виконання службових обов’язків працівників центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, що входять до сфери їх управління, військовослужбовців та працівників військових формувань, осіб рядового і начальницького складу, працівників державних правоохо­ронних органів, а також інших осіб, визначених зазначеним Положенням (пункт 1).

5.2.2. Відповідно до пункту 2 Положення про відомчі відзнаки державні службовці відзначаються такими відомчими відзнаками:

1) нагрудним знаком — працівники міністерств, інших центральних орга­нів виконавчої влади;

2) подякою, грамотою, почесною грамотою — працівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Відповідні особи можуть відзначатися відомчими відзнаками також після виходу на пенсію.

Нагрудними знаками, подяками, грамотами, почесними грамотами Мініс­терства екології та природних ресурсів, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Міністерства інфраструктури, Міністерства молоді та спорту, Міністерства освіти і науки, Міністерства соціальної політики тощо також можуть бути відзначені інші працівники відповідних галузей.

5.2.3. Відомча відзнака встановлюється наказом керівника центрального органу виконавчої влади, який згідно із законодавством України уповнова­жений видавати накази, що є нормативно-правовими актами (пункт 3 Поло­ження про відомчі відзнаки).

Положення визначає також кількість нагрудних знаків, які можуть бути встановлені в міністерстві, забороняє встановлювати їх ступені (крім Мініс­терства енергетики та вугільної промисловості), а також визначає інші вимоги до відомчих відзнак.

5.2.4. Відзначення відомчою відзнакою провадиться наказом керівника відповідного центрального органу виконавчої влади щодо працівників цього органу виконавчої влади (пункт 4 Положення про відомчі відзнаки).

5.2.5. Державному службовцю, відзначеному відомчою відзнакою у вигляді нагрудного знака, видається посвідчення за підписом керівника від­повідного центрального органу виконавчої влади (пункт 5 Положення про відомчі відзнаки).

5.2.6. Про вручення відомчої відзнаки складається протокол, зберігання якого забезпечується відповідно центральним органом виконавчої влади (пункт 6 Положення про відомчі відзнаки).

5.3. Урядові відзнаки (вітальний лист та подяка Прем’єр-міністра Укра­їни) запроваджені для привітання, а також для оголошення подяки праців­никам та трудовим колективам за значні досягнення у відповідній галузі чи сфері діяльності, зразкове виконання службових обов’язків, пов’язаних з реалізацією державної політики (пункт 1 розпорядження КМУ «Деякі питання запровадження заохочувальних відзнак Прем’єр-міністра України» від 26 жовтня 2000 р. № 423-р).

5.3.1. Відповідно до пункту 2 зазначеного розпорядження КМУ, подання про привітання, оголошення подяки вноситься до КМУ центральними орга­нами виконавчої влади, Радою міністрів АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органами місце­вого самоврядування.

Подання про привітання, оголошення подяки працівникам або трудовим колективам підприємств, установ, організацій та державних органів вно­ситься міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням відповідно з Радою міністрів АР Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською державною адміністрацією, на території якої роз­ташовано підприємство, установа, організація або державний орган. Подання про привітання, оголошення подяки працівникам та трудовим колективам центрального апарату міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади вноситься без зазначеного погодження (абзац другий пункту 2 згада­ного розпорядження КМУ).

Подання про привітання, оголошення подяки працівникам або трудовим колективам підприємств, установ, організацій та державних органів вно­ситься Радою міністрів АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування за погодженням відповідно з міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать підприємство, уста­нова, організація. У разі коли таке подання вноситься стосовно працівників або трудових колективів територіальних органів міністерств, інших цент­ральних органів виконавчої влади, воно погоджується з відповідним мініс­терством, іншим центральним органом виконавчої влади (абзац четвертий пункту 3 згаданого розпорядження КМУ).

5.4. У пункті 1 Положення про Почесну грамоту КМУ, затвердженого постановою КМУ від 20 серпня 2008 р. № 728, зазначено, зокрема, що дер­жавні службовці нагороджуються Почесною грамотою КМУ за вагомий осо­бистий внесок у забезпечення реалізації державної політики у професійній діяльності, високі досягнення, сумлінну працю, зразкове виконання служ­бових обов’язків.

5.4.1. Почесною грамотою нагороджуються особи, що раніше заохочува­лися відомчими відзнаками.

Особи, відзначені державною нагородою або Почесною грамотою, можуть бути представлені до нагородження Почесною грамотою не раніше ніж через три роки (пункт 3 Положення про Почесну грамоту).

5.4.2. Подання про нагородження Почесною грамотою вносять до КМУ центральні органи виконавчої влади, інші державні і судові органи, Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміні­страції (пункт 4 Положення про Почесну грамоту).

5.4.3. Подання центральних органів виконавчої влади, інших державних органів про нагородження Почесною грамотою працівників та колективів підприємств, установ, організацій, що належать до сфери їх управління, погоджується відповідно з Радою міністрів АР Крим, обласною, Київською чи Севастопольською міськими держадміністраціями, на території яких вони розташовані (абзац перший пункту 5 Положення про Почесну грамоту).

Подання Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастополь­ської міських держадміністрацій про нагородження Почесною грамотою працівників певних галузей економіки та колективів підприємств, установ, організацій погоджується з відповідним центральним органом виконавчої влади, іншим державним органом (абзац другий пункту 5 Положення про Почесну грамоту).

5.4.4. Подання про нагородження Почесною грамотою:

- працівників Апарату ВРУ — підписує керівник Апарату ВРУ;

- працівників Секретаріату КМУ — підписує Міністр КМУ(очевидно, з 1 січня 2017 року це має робити Державний секретар КМУ);

- працівників Адміністрації Президента України — підписує Глава Адмі­ністрації Президента України (абзаци перший, третій — п’ятий пункту 6 Положення про Почесну грамоту).

5.4.5. Клопотання про нагородження Почесною грамотою готується за результатами обговорення у трудових колективах підприємств, установ, організацій, де такі особи працюють (абзац восьмий пункту 6 Положення про Почесну грамоту).

5.4.6. До подання додаються такі документи:

- інформація про виробничі, наукові та інші досягнення осіб, що пред­ставляються до нагородження;

- біографічна довідка встановленого зразка, засвідчена підписом керів­ника кадрової служби та скріплена відповідною печаткою, в якій зазнача­ються відомості про державні нагороди та відомчі відзнаки кандидата за останні три роки;

- витяг з рішення колегії центрального органу виконавчої влади, облас­ної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (у разі її утво­рення), рішення Ради міністрів АР Крим, обласної ради або її виконавчого органу, колегіального органу іншого державного органу, установи, органі­зації, що мають право вносити подання;

- довідка про стан справ на підприємстві (в установі, організації), пого­джена з відповідним органом статистики, якщо до нагородження представ­ляється його керівник або трудовий колектив;

- копія листа-погодження у випадках, передбачених пунктами 5 і 6 цього Положення.

5.4.7. Подання про нагородження Почесною грамотою та додані до нього документи надсилаються до Комісії з розгляду питань нагородження Почес­ною грамотою КМУ, а також до структурного підрозділу Секретаріату КМУ, який опрацьовує матеріали та інформує про свій висновок на засіданні Комі­сії (абзац перший пункту 9 Положення про Почесну грамоту).

5.4.8. Згідно з пунктом 1 Положення Комісія з розгляду питань наго­родження Почесною грамотою КМУ є постійно діючим дорадчим органом, який утворюється на громадських засадах (пункт 1 Положення про Почесну грамоту).

Комісія з розгляду питань нагородження Почесною грамотою КМУ готує пропозиції щодо нагородження або відмови у нагородженні Почесною грамо­тою, про які голова Комісії інформує на засіданні КМУ для прийняття ним протокольного рішення (абзац перший пункту 10 Положення про Почесну грамоту).

Комісія діє відповідно до Положення про Комісію з розгляду питань нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, затвердже­ного постановою КМУ від 20 серпня 2008 р. № 728.

У разі коли клопотання про нагородження Почесною грамотою Комісією не підтримується, документи повертаються органу, який вносив подання, за підписом голови Комісії або його заступника (пункт 7 Положення про Комісію).

5.4.9. Почесну грамоту підписує Прем’єр-міністр України (абзац другий пункту 10 Положення про Почесну грамоту).

5.5. Представлення державних службовців за бездоганну та ефективну державну службу, за особливі заслуги до відзначення державними нагоро­дами, зазначене у пункті 5 частини першої коментованої статті, врегульо­ване Законом України «Про державні нагороди».

5.5.1. Державні нагороди встановлюються виключно законами України (частина друга статті 1 Закону України «Про державні нагороди»).

5.5.2. Зазначений Закон встановлює такі види державних нагород:

- звання Герой України;

- орден;

- медаль;

- відзнака «Іменна вогнепальна зброя»;

- почесне звання України;

- Державна премія України;

- президентська відзнака (стаття 2 зазначеного Закону).

5.5.3. Відповідно до статті 4 зазначеного Закону Президент України затверджує:

- статут — для звання Герой України та кожного ордена;

- положення — для інших державних винагород.

Статути і положення про державні нагороди визначають підстави для нагородження, містять опис державної нагороди, а також установлю­ють порядок нагородження, вручення, носіння державних нагород та інші правила.

5.5.4. Стаття 5 Закону «Про державні нагороди» визначає порядок нагоро­дження державними нагородами.

Державними нагородами можуть бути нагороджені громадяни України, іноземці та особи без громадянства.

Нагородження державними нагородами провадиться указом Президента України. Нагородженому вручається державна нагорода та документ, що посвідчує нагородження нею.

Нагородження може бути проведено посмертно.

5.5.5. Для попереднього розгляду питань, пов’язаних з нагородженням державними нагородами, при Президентові України утворюється Комісія державних нагород та геральдики, яка є дорадчим органом і працює на гро­мадських засадах. Її персональний склад та порядок роботи визначаються Президентом (Положення про Комісію державних нагород та геральдики затвержене Указом Президента України від 31 грудня 2011 р. № 1211/2011).

5.6. Відповідно до частини другої коментованої статті, заохочення до державних службовців, які займають посади категорій «Б» і «В», застосо­вуються керівником державної служби, а щодо державних службовців, які займають посади категорій «А», — суб’єктом призначення.

5.7. Заохочення оголошуються наказом (розпорядженням) в урочистій обстановці і заносяться до трудових книжок працівників відповідно до пра­вил їх ведення (частина друга статті 144 КЗпПУ).

Відповідно до пункту 2.24. Інструкції про порядок ведення трудових кни­жок на підприємствах, в установах і організаціях[254], до трудових книжок працівників у розділ «Відомості про нагородження» вносяться відомості про нагородження державними нагородами України та відзнаками України; у розділ «Відомості про заохочення» вносяться відомості про заохочення за успіхи у праці.

5.8. Відповідно до частини третьої коментованої статті заохочення не застосовуються до державного службовця протягом строку застосування до нього дисциплінарного стягнення.

<< | >>
Источник: Науково-практичний коментар до Закону України «Про державну службу» / Ред. кол.: К.О. Ващенко, І.Б. Коліушко, В.П. Тимощук, В.А. Дерець (відп. ред.). — К.: ФОП Москаленко О.М.,2017. — 796 с.. 2017

Еще по теме Стаття 53. Заохочення державних службовців:

  1. Заохочення державних службовців
  2. Заохочення та гарантії державних службовців і посадових осіб органів місцевого самоврядування
  3. Право на державну службу. Права та обов'язки державних службовців
  4. Стаття 70. Загальні збори (конференція) державних службовців державного органу
  5. Стаття 39. Ранги державних службовців
  6. Ранги державних службовців
  7. § 3. Соціальне забезпечення державних службовців
  8. Оплата праці державних службовців
  9. Ранги державних службовців
  10. Види державних службовців
  11. § 4. Дисциплінарна відповідальність державних службовців
  12. Державна служба як вид публічної служби. Поняття та види державних службовців
  13. 4. Основні вимоги до поведінки державних службовців
  14. Переведення державних службовців
  15. Система професійного навчання державних службовців
  16. Відповідальність державних службовців
  17. Стаття 57. Щорічні основні відпустки державних службовців
  18. Стаття 50. Оплата праці державних службовців
  19. Поняття правового статусу державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування
  20. Політична неупередженість державних службовців
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -