Поняття правового статусу державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування

Правовий статус державних службовців і посадових осіб місцевого само­врядування - це система прав, які надані їм, а також сукупність покладених на них обов’язків. До правового статусу також належить система заохочень, гаран­тій і обмежень, а також заходів юридичної відповідальності за невиконання або неналежне виконання службовцями своїх посадових обов’язків^[371].

Права державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування є частиною їхнього правового статусу та базуються на конституційних правах громадян України. Основний Закон держави гарантує їм, як і всім громадя­нам, право на повагу до гідності (ст. 28), свободу та особисту недоторканність (ст. 29), недоторканність житла (ст. 30), а також інші права та гарантії, визначені статтями 31-35, 43, 45-49, 53, 59 Конституції України^[372].

Правовий статус державних службовців та посадових осіб місцевого самовря­дування визначає їхнє місце у структурі органу державного управління та зумов­лює межі їхньої діяльності в контексті взаємодії з іншими суб’єктами права. Цей статус є спеціальним, оскільки законодавець пов’язує з ним надання особам (державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування) додат­кових повноважень, необхідних для виконання специфічних функцій. Отже,

правовий статус цих осіб включає такі складові, як права, обов'язки, обме­ження, гарантії, заохочення та відповідальність. Ці елементи забезпечують ефек­тивну діяльність державних службовців, сприяють їхньому професійному зрос­танню та розвитку, дозволяють розкривати їхній потенціал як у професійній, так і в особистісній площині.

Елементи правового статусу державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування закріплюються в низці нормативно-правових актів. Зокрема, правовий статус цих осіб визначають Конституція України, закони України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самовряду­вання», «Про правила етичної поведінки», «Про запобігання корупції», а також акти Президента України, Кабінету Міністрів України, уповноважених централь­них органів виконавчої влади з питань державної служби та інших органів вико­навчої влади, поряд з іншими нормативно-правовими документами.

3.3