Умови відбування громадських робіт

Умови відбування покарання у виді громадських робіт можна ви­значити як певні нормативні матеріально-предметні вимоги щодо їх відбування та правообмеження, яких зазнає засуджений.

Гарантійною є умова, відповідно до якої засуджені, які відбувають покарання у виді громадських робіт, виконують обов’язки та корис­туються правами, установленими законодавством України, з обме­женнями, передбаченими для осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт, та вироком суду. Тобто засудженому гарантується, що він зазнає обмежень на підставі законодавства і його діяльність та діяльність органів, які виконують цей вид покарання суворо регла­ментовані законом. Це одна із основних умов виконання покарання у виді громадських робіт.

Покарання у виді громадських робіт відбувається за місцем про­живання засуджених осіб. Громадські роботи полягають у виконанні засудженими особами у вільний від основної роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Виконання покарання у виді громадських робіт здійснюється на основі участі засуджених осіб у суспільно ко­рисній праці і контролю за їхньою поведінкою.

В контексті умов виконання цього покарання наведене положен­ня має суттєве значення, і ось чому: Одним із визначальних моментів є притягнення засудженого до праці, але ця праця носить суспільно- корисний характер. Отже праця повинна бути суспільно-корисною. Суспільна корисність праці може означати, що той результат, який досягає засуджений, виконуючи такі роботи, є корисним для суспіль­ства саме в матеріальному сенсі. Засуджений своєю працею створює такі результати, які орієнтовані на задоволення суспільних потреб.

Мова може йти, зокрема, про прибирання, благоустрій, працю в со­ціальних службах, ін. Отже, така діяльність не повинна, в кінцевому підсумку, мати на меті отримання прибутку і, відповідно, підприєм­ства, установи і організації, які залучають громадян на громадські роботи повинні бути неприбутковими або виключно державної фор­ми власності.

Наступний момент — це те, що громадські роботи відбуваються за місцем проживання засуджених. Мова йде про те, що засуджений працює в тому регіоні та, по можливості районі, де він мешкає. Існу­вання такого положення пояснюється тим, що воно спрямоване на по­легшення контролю за засудженим, організації виконання покарання, а також проведення профілактичної роботи.

І ще один момент — виконання громадських робіт повинно здійс­нюватися у вільний від основної роботи або навчання час. Саме в цьому положенні і зафіксована одна з каральних властивостей громадських робіт. Громадські роботи обмежують засудженого у його особистих правах, зокрема у праві на час відпочинку, на дозвілля та вільний час. І саме в цьому полягає один з негативних наслідків цього покаран­ня. Іншим негативним наслідком є праця і, зокрема те, що вона є без­оплатною.

Безоплатність праці свідчить про наступне:

— між суб’єктами виконання-відбування громадських робіт не існує трудових правовідносин;

— залучення засудженого до праці є карою;

— така кара обмежує засудженого не лише в особистих правах, а й в майнових правах.

Обчислення строку відбування покарання

у виді громадських робіт

Громадські роботи обчислюються в годинах. Громадські роботи можуть бути призначені на строк від 60 до 240 годин для повнолітніх та від 30 до 120 годин для неповнолітніх.

Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а неповнолітніми — дві години на день, але не менше двадцяти п’яти годин на місяць.

Строк громадських робіт обчислюється в годинах, протягом яких засуджена особа працювала за визначеним місцем роботи.

Для того, щоб організувати безперервне та чітке виконання і від­бування покарання у виді громадських робіт з урахуванням часу робо­ти (навчання) засудженої особи на основній роботі та режиму роботи підприємства за місцем відбування покарання власником підприєм­ства щомісячно складається графік відбування громадських робіт та заповнюється табель виходу на роботу.

До відпрацьованого часу зараховується тільки той строк, який засуджена особа відпрацювала згідно з повідомленням власника під­приємства, весь інший час до строку відбування покарання не зарахо­вується (у тому числі й час хвороби).

Також не зараховується до часу відбування покарання час, якщо засуджена особа прибула для виконання робіт у стані сп'яніння.

Кількість відпрацьованих засудженою особою годин заноситься в картку обліку, яка заповнюється щомісяця. Після відпрацювання встановленої вироком суду кількості годин інспекція надсилає влас­нику підприємства повідомлення про припинення відбування пока­рання засудженою особою, і вона знімається з обліку.

Надання засудженій особі щорічної відпустки за основним міс­цем роботи не зупиняє виконання покарання у виді громадських робіт (частина 2 статті 37 Кримінально-виконавчого кодексу України).

Особи, засуджені до покарання у виді громадських робіт, не від­бувають покарання у вихідні та святкові дні в разі відсутності можли­вості здійснення контролю за виконаним ними обсягом робіт.

Умовно-дострокове звільнення стосовно осіб, засуджених до по­карання у виді громадських робіт, не застосовується.

Порядок відбування покарання у виді громадських робіт засудженими особами

Після отримання копії вироку суду кожна засуджена особа викли­кається до інспекції (неповнолітній — з батьками або особою, яка їх заміняє). З нею проводиться бесіда, під час якої роз'яснюються поря­док та умови відбування покарання, повідомляється про стягнення, які можуть бути накладені, про відповідальність за ухилення від відбу­вання громадських робіт. За результатами бесіди засуджена особа дає підписку, у якій власноручно зазначає про ознайомлення з вимогами щодо осіб, засуджених до громадських робіт. Крім цього, засуджена особа заповнює анкету.

Заздалегідь визначивши з органом місцевого самоврядування перелік підприємств, на яких засуджені особи відбувають громадсь­кі роботи, працівник інспекції не пізніше десятиденного строку з дня отримання копії вироку суду видає засудженій особі направлення (до­даток 24 до цієї Інструкції) на одне з цих підприємств, де вона відбува­тиме покарання.

Особи, засуджені до громадських робіт, зобов’язані:

— додержуватися встановлених законодавством порядку та умов відбування покарання;

— сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених для них об'єктах і відпрацьовувати установлений судом строк гро­мадських робіт;

— працювати на визначених для них об'єктах;

— відпрацьовувати установлений строк громадських робіт;

— з'являтися за викликом до інспекції;

— повідомляти інспекцію про зміну місця проживання;

— періодично з'являтися на реєстрацію до інспекції;

— не порушувати громадський порядок.

Засудженим особам забороняється без дозволу інспекції виїжд­жати за межі України (частина 4 статті 37 Кримінально-виконавчого кодексу України).

У відповідності до частини третьої статті 13 Кримінально-вико­навчого кодексу України працівник інспекції виносить постанову про встановлення днів явки на реєстрацію та контролює періодичність яв­ки засуджених осіб на реєстрацію.

Періодичність явки на реєстрацію встановлюється постановою, яка затверджується начальником підрозділу інспекції та оголошується засудженій особі під підпис, після чого заводиться листок реєстрації.

Періодичність явки засудженої особи на реєстрацію до інспекції встановлюється від одного до чотирьох разів на місяць у залежності від злочину, за який її засуджено, ставлення засудженої особи до від­бування покарання та праці.

Якщо особа, засуджена до громадських робіт, визнається інвалі­дом першої чи другої групи, працівник інспекції відповідно до частини третьої статті 37 та частини шостої статті 154 Кримінально-виконавчого кодексу України вносить до суду подання (разом з особовою справою та висновком медико-соціальної експертної комісії) про її дострокове звільнення від відбування покарання, при цьому до вирішення зазна­чених вище питань судом відбування покарання призупиняється.

Стосовно особи, яка після постановлення вироку суду досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, працівник інспек­ції направляє до суду подання (особову справу та, відповідно, завірену копію пенсійного посвідчення або завірену копію медичного висновку) про звільнення їх від відбування покарання, при цьому до вирішення зазначених вище питань судом відбування покарання призупиняється.

Працівник інспекції може давати засудженим особам дозвіл на виїзд за межі України тільки в разі направлення їх у відрядження з міс­ця роботи, при потребі проходження курсу лікування та в разі смерті близького родича (подружжя, батьки, діти, усиновлювачі, усиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки), що обов’язково повинно під­тверджуватися документально. У таких випадках ксерокопії відпо­відних документів долучаються до особової справи засудженої особи.

У разі прийняття рішення про надання засудженій особі дозволу на виїзд за межі України (відмову в наданні дозволу на виїзд) праців­ник інспекції виносить мотивовану постанову, яка видається засуд­женій особі. Копія такої постанови долучається до особової справи засудженої особи.

З метою встановлення випадків порушення засудженими особа­ми громадського порядку працівник інспекції контролює поведінку засуджених осіб і один раз на три місяці направляє до органів внут­рішніх справ запити про те, чи притягувалися засуджені особи до ад­міністративної відповідальності.

Обов’язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, на яких засуджені особи відбувають покарання у виді громадських робіт

Власник підприємства здійснює:

— Погодження з інспекцією переліку об’єктів, на яких засуджені особи відбувають громадські роботи, та видів цих робіт, що можуть ними виконуватись.

— Контроль за виконанням засудженими особами визначених для них робіт та дотриманням правил техніки безпеки.

— Своєчасне повідомлення інспекції про ухилення засуджених осіб від відбування покарання та переведення їх на інше місце робо­ти, появу на роботі в нетверезому стані чи в стані наркотичного або токсичного сп'яніння, порушення громадського порядку.

— Ведення обліку та щомісячне інформування інспекції про кіль­кість відпрацьованих засудженими особами годин та їх став­лення до праці.

У разі систематичного несвоєчасного надання інформації про виконання громадських робіт або нездійснення контролю відпові­дальною особою за роботою та поведінкою засуджених осіб, а також невиконання інших вимог статті 39 Кримінально-виконавчого кодек­су України працівник інспекції надсилає прокуророві матеріали для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно зі статтею 382 Кримінального кодексу України (частина 2 стат­ті 39 Кримінально-виконавчого кодексу України).

Особам, засудженим до громадських робіт, надається робота, не пов'язана із шкідливим виробництвом, ризиком для життя та здоров'я.

У разі ушкодження здоров'я під час виконання покарання відшко­дування шкоди засудженим особам здійснюється відповідно до зако­нодавства про страхування від нещасного випадку (частина 3 статті 39 Кримінально-виконавчого кодексу України).

Засудженій особі на її вимогу може видаватися довідка про від­буття покарання або про звільнення від нього (частина 6 статті 153 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Підстави та порядок зняття з обліку осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт

Виконання покарання у виді громадських робіт припиняється, а засуджені особи знімаються з обліку у зв'язку з (із):

— відбуттям призначеної судом кількості годин громадських робіт — за наявності повних даних з підприємства про відпрацьований час;

— засудженням за ухилення від відбування громадських робіт — за наявності вироку суду, який набрав законної сили;

— амністією — за наявності відповідної постанови (ухвали) суду;

— скасуванням вироку — за наявності відповідної постанови (ух­вали) суду.

З обліку також знімаються: померлі — за наявності відповідної довідки органу реєстрації актів громадянського стану; особи, засуд­жені за учинення нового злочину, — за наявності копії вироку суду, що набрав законної сили; засуджені особи, які змінили місце проживання і вибули за межі території обслуговування, — за наявності підтверд­ження про отримання особової справи підрозділом інспекції за новим місцем проживання.

У день закінчення строку покарання у виді громадських робіт (у день отримання останнього повідомлення від власника підприєм­ства, про відбутий засудженою особою час покарання), а при звіль­ненні за іншими підставами — не пізніше наступного робочого дня піс­ля одержання відповідних документів, працівник інспекції направляє повідомлення власнику підприємства, де засуджена особа відбувала покарання, про припинення його виконання.

Зняття засудженої особи з обліку за іншими підставами здійс­нюється в день надходження відповідних документів до інспекції.

У десятиденний термін після зняття з обліку особи, яка підлягає призову на строкову військову службу, у відповідний військкомат на­правляється повідомлення.

У такий самий термін про зняття з обліку засудженої особи на­правляється повідомлення до відділу (відділення) у справах грома­дянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.

Засудженій особі, яка відбула призначений судом строк покаран­ня у виді громадських робіт, на її вимогу може видаватися довідка про відбуття покарання або про звільнення від нього (частина 6 статті 153 Кримінально-виконавчого кодексу України).

Про дату та підстави зняття з обліку робиться відповідний запис у журналі обліку, обліковій картці та на першій сторінці обкладинки особової справи.

4.