Умови відбування покарання у виді виправних робіт

Особи, засуджені до виправних робіт, залишаються працювати на тому підприємстві, на якому вони працювали до засудження (на тій самій посаді чи роботі). Переведення вказаних осіб на іншу посаду чи роботу здійснюється на підставах, передбачених законодавством про працю, за винятком обмежень, установлених вироком суду та кримі­нально-виконавчим законодавством.

У період відбування покарання у виді виправних робіт засудже­ним особам забороняється звільнятися з роботи за власним бажан­ням без письмового дозволу інспекції. Працівники інспекції перевіря­ють обґрунтованість заяви засудженої особи про звільнення з роботи за власним бажанням та за наявності довідки з нового місця роботи про можливість її працевлаштування, виносять постанови про дозвіл або відмову у звільненні. Винесене рішення працівника інспекції за­суджений може оскаржити у вищого керівництва.

Особам, засудженим до покарання у виді виправних робіт, на­дається щорічна відпустка, час якої не зараховується до строку відбу­вання покарання (ч. 2 ст. 42 КВК України).

Засуджені особи, які відбувають покарання у виді виправних робіт, зобов’язані:

— додержуватися встановлених порядку та умов відбування по­карання;

— сумлінно ставитися до праці;

— з’являтися за викликом до інспекції;

— повідомляти інспекцію про зміну місця проживання;

— періодично з’являтися на реєстрацію до інспекції у встановлені постановою дні;

— відмічатися в листку реєстрації;

— не виїжджати без дозволу інспекції за межі України;

— не звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу інс­пекції;

— не порушувати порядок і умови відбування покарання;

— виконувати встановлені обов’язки;

— не вчиняти проступки, за яких їх може бути притягнуто до ад­міністративної відповідальності;

— не допускати прогулів, а також порушень трудової дисципліни;

— не з'являтися на роботі в нетверезому стані, у стані наркотич­ного або токсичного сп'яніння.

Як видно, фактично йдеться про правовий статус засудженого до виправних робіт, оскільки наведені додаткові та специфічні обов'язки засудженого.

Працівник інспекції виносить постанову про встановлення днів реєстрації щодо кожної засудженої особи окремо та контролює явку їх на реєстрацію. Періодичність явки на реєстрацію встановлюється в залежності від вчиненого злочину та ставлення засуджених осіб до відбування покарання від одного до шести разів у квартал.

Працівник інспекції може надавати засудженим особам дозвіл на виїзд за межі України тільки у випадках направлення їх у відрядження з місця роботи, потреби проходження курсу лікування та в разі смерті близького родича (подружжя, батьки, діти, усиновлювачі, усиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки), що обов'язково повинно під­тверджуватися документально.

У разі прийняття рішення про надання засудженій особі дозволу на виїзд за межі України (відмову у наданні дозволу на виїзд), праців­ник інспекції виносить мотивовану постанову, яка видається засуд­женій особі.

У разі неявки за викликом до інспекції без поважних причин за­суджені особи за поданням інспекції можуть бути піддані приводу через відповідні органи внутрішніх справ. Поважними причинами не­явки засудженої особи до інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фак­тично позбавляють її можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені (ч. 6 ст. 41 КВК України).

Щодо особи, яка згідно з висновком лікарсько-трудової експертної комісії під час відбування покарання стала непрацездатною, праців­ник інспекції надсилає до суду подання, особову справу та зазначений вище висновок про заміну покарання у виді виправних робіт штрафом відповідно до частини третьої ст. 57 КК України) та ч. 5 ст. 42 КК України, при цьому до вирішення зазначеного питання судом відбування пока­рання призупиняється. Стосовно засудженої особи, яка після поста- новлення вироку суду досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, працівник інспекції надсилає до суду подання про звільнен­ня такої особи від відбування покарання відповідно до частини другої ст.

Порядок провадження відрахувань із заробітків осіб, засудже­них до покарання у виді виправних робіт

Відрахування відповідно до вироку суду із заробітної плати засуд­женої особи починаються з наступного дня після надходження копії вироку та повідомлення на підприємство, але не раніше, ніж вирок на­брав законної сили (ч. 2 ст. 45 КВК України).

Відрахування провадяться з усієї суми заробітку засудженої осо­би, без виключення з цієї суми податків та інших платежів і незалежно від наявності претензій до засудженої особи за виконавчими докумен­тами, за кожний відпрацьований місяць при виплаті заробітної плати (ч. 2 ст. 45 КВК України).

Якщо засуджена особа працює на роботах з періодичним нараху­ванням заробітної плати (сезонні роботи в сільському господарстві, на риболовецьких та рибопереробних підприємствах тощо), то відраху­вання провадяться у міру її нарахування.

При проведені відрахувань із заробітку засуджених осіб у цей за­робіток включається як грошова, так і натуральна частина їх прибут­ків. Натуральна частина прибутків, утримана із засуджених осіб, за­лишається в розпорядженні підприємств, а її вартість за державними закупівельними цінами перераховується в дохід держави.

Якщо засуджена особа працює за сумісництвом на кількох підпри­ємствах, то відрахування провадяться із заробітку за кожним місцем роботи в розмірі, установленому вироком суду, у зазначеному вище порядку (ч. 2 ст. 45 КВК України).

Відрахування не провадяться з грошових допомог, які одержу­ються в порядку загальнообов’язкового державного соціального страхування і соціального забезпечення, виплат одноразового харак­теру, не передбачених системою оплати праці, сум, які виплачуються як компенсація за витрати, пов’язані з відрядженням, та з інших ком­пенсаційних виплат (ч. 3 ст. 45 КВК України).

Утримані в дохід держави із заробітку засуджених осіб кошти підприємством перераховуються до державного бюджету через бан­ківські установи.

Якщо засуджена особа працює у приватного підприємця, у яко­го немає бухгалтера та розрахункового рахунку в банку, то утримані кошти із заробітку засудженої особи можуть пересилатись у дохід держави приватним підприємцем особисто через будь-яку устано­ву банку (наприклад Ощадбанку), а документи, що свідчать про це, подаються ним після сплати до інспекції і долучаються до особової справи.

Якщо засуджена особа є сама приватним підприємцем або фер­мером, то сума щомісячних утримань визначається виходячи з про­гнозованого прибутку. Кінцевий розрахунок здійснюється за підсум­ками року, виходячи з розміру отриманого нею прибутку. Відомості про отриманий прибуток інспекція запрошує у податкових органах за місцем проживання засуджених осіб і долучає їх до особової справи.

Одержання утриманих коштів готівкою забороняється.

Працівники інспекції щомісяця відвідують установи казначейств з метою отримання виписок з поточних рахунків та копій платіжних доручень.

Якщо засуджена особа відбула призначений строк виправних робіт, але відрахування з її заробітної плати, через її затримку, не були вчасно перераховані в дохід держави в повному обсязі (що під­тверджено розрахунковими відомостями з місця роботи засудженої особи), то така засуджена особа знімається з обліку, а його облікова картка вноситься до картотеки дебіторської заборгованості в підроз­ділу інспекції, де вона перебуває до того часу, доки підприємство не перерахує всіх належних коштів. При цьому інспекція інформує про­курора для вжиття заходів щодо перерахування зазначених коштів в дохід держави.

При банкрутстві підприємства, його ліквідації та реорганізації у разі відсутності правонаступника, а також при неперерахуванні під­приємством зазначених коштів у дохід держави протягом трьох років через їх відсутність, що підтверджується документально, дана забор­гованість списується відповідним актом (акт складається бухгалтером і працівником інспекції та затверджується начальником територіаль­ного органу управління Департаменту).

Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до осіб, за­суджених до покарання у виді виправних робіт

Власник підприємства стосовно осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт, може застосовувати заходи заохочення і стяг­нення, передбачені законодавством про працю.

Працівник інспекції за зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці стосовно засудженої особи може застосовувати такі заходи заохочення:

— подання до суду матеріалів на засуджену особу щодо умовно- дострокового звільнення або заміни невідбутої частини пока­рання штрафом на підставі ч. 2 ст. 46 КВК України.

— зарахування часу щорічної відпустки у строк відбування пока­рання.

— подання про умовно-дострокове звільнення засудженої особи від відбування покарання або заміну невідбутої частини пока­рання штрафом готується інспекцією спільно із спостережною комісією або службою у справах неповнолітніх стосовно за­судженої особи, яка відбула установлену КК України частину строку покарання та сумлінною поведінкою і ставленням до праці довела своє виправлення. Подання разом з особовою справою засудженої особи надсилається для розгляду до суду за місцем відбування нею покарання (ч. 3 ст. 46 КВК України). До особової справи засудженої особи додається характерис­тика на неї від власника підприємства. Вивчивши матеріали про поведінку засудженої особи на виробництві та в побуті, ставлення до праці за період відбування покарання, інспекція надсилає до суду її особову справу та подання про умовно-до­строкове звільнення. Крім цього, до суду надсилаються такі матеріали: копія облікової картки (оригінал облікової картки залишається в інспекції для контролю за своєчасним пере­рахуванням утриманих коштів у дохід держави); довідка про відбутий строк покарання засудженою особою на день направ­лення матеріалів до суду.

За наявності підстав за десять днів до надання засудженій особі щорічної відпустки працівник інспекції виносить мотивовану поста­нову про зарахування її часу до строку відбування покарання та про перерахування підприємством утриманих коштів із заробітку засуд­женої особи за час відпустки в дохід держави.

За порушення порядку та умов відбування покарання у виді вип­равних робіт до засудженої особи може застосовуватися інспекцією застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 4 ст. 46 КВК України). Перед на­кладенням стягнення засуджена особа дає письмове пояснення про причини допущеного порушення. Стосовно особи, яка ухиляється від відбування покарання у виді виправних робіт, інспекція надсилає про­куророві матеріали, що свідчать про ухилення, для вирішення питання про притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності відповідно до ч.2 ст. 389 КК України (доставлення такого засудженого до прокуратури та до суду здійснюється працівниками органів внут­рішніх справ).

Ухиленням засудженої особи від відбування покарання у виді вип­равних робіт є:

— невиконання встановлених обов'язків;

— порушення порядку та умов відбування покарання;

— вчинення проступку, за який її було притягнуто до адміністра­тивної відповідальності;

— допущення більше двох разів протягом місяця прогулів, а та­кож більше двох порушень трудової дисципліни протягом міся­ця або поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотич­ного або токсичного сп'яніння.

Порушником визнається також засуджена особа, яка не з'явилась без поважної причини до інспекції або зникла з метою ухилення від відбування покарання, а також засуджена особа, яка виїхала без доз­волу інспекції за межі України.

Разом з поданням до прокуратури направляються: копія вироку; копія облікової картки; довідка про допущені порушення і вжиті захо­ди впливу; довідка про відбутий строк покарання на день направлення подання до прокуратури; інші матеріали, що свідчать про ухилення за­судженої особи від відбування покарання.

Обов'язки власника підприємства, установи, організації або упов­новаженого ним органу за місцем відбування засудженими особами покарання у виді виправних робіт. На власника підприємства за міс­цем відбування покарання особами, засудженими до покарання у виді виправних робіт, покладаються:

— щомісячне відрахування визначеної вироком суду частини за­робітної плати і перерахування у встановленому порядку ут­риманої суми в дохід держави.

— додержання порядку та умов відбування покарання, передба­чених КВК України.

— своєчасне інформування працівників інспекції про ухилення засудженої особи від відбування покарання, переведення її на іншу роботу чи посаду, а також її звільнення.

— щомісячне інформування працівників інспекції про кількість робочих днів за графіком на підприємстві, кількість фактично відпрацьованих засудженою особою робочих днів, розмір за­робітної плати і утримань з неї за вироком суду, кількість про­гулів, кількість днів тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності та з інших причин.

У разі систематичного неправильного або несвоєчасного відраху­вання сум із заробітку засудженої особи, а також невиконання інших вимог, передбачених ст. 44 КВК України, працівник інспекції надсилає матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення вин­них осіб до відповідальності згідно із законом.

Організація та проведення розшуку осіб, засуджених до пока­рання у виді виправних робіт, місцезнаходження яких невідоме

Якщо місцезнаходження осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт, невідоме, а також у разі неприбуття після звільнен­ня з місць обмеження або позбавлення волі до обраного місця про­живання (при заміні покарання більш м'яким) працівник підрозділу інспекції, у якому засуджена особа перебуває на обліку (на територію обслуговування якого мала прибути), проводить початкові розшукові дії (опитує родичів, сусідів та знайомих засудженої особи, установлює її можливе місцеперебування і зв'язки за межами місця проживання; через працівників відділу кадрів за місцем роботи або навчання вста­новлює осіб, які можуть знати місцезнаходження засудженої особи; направляє запити: за місцем проживання родичів та знайомих засуд­женої особи, до адресно-довідкового бюро, ЖЕКу, селищної, сільської або міської ради; перевіряє: медичні установи за місцем проживання, морги, за обліками органів внутрішніх справ).

Якщо протягом 30 днів місцезнаходження засудженої особи не встановлене, то працівник інспекції передає подання, копію вироку суду та матеріали початкового розшуку з супроводжувальним листом до органів внутрішніх справ для здійснення подальшого розшуку за­судженої особи.

Одночасно з цим стосовно засудженої особи прокуророві надси­лається подання для вирішення питання про порушення кримінальної справи за ухилення від відбування покарання.

Зниклим з місця проживання визнається засуджена особа, міс­цезнаходження якої не встановлено протягом 30 днів у результаті про­ведення інспекцією початкових розшукових заходів.

Підстави та порядок зняття з обліку осіб, засуджених до пока­рання у виді виправних робіт

Виконання покарання у виді виправних робіт припиняється, і за­суджені особи знімаються з обліку у зв'язку з:

— відбуттям призначеного вироком суду покарання;

— засудженням за ухилення від відбування покарання у виді вип­равних робіт;

— амністією або помилуванням;

— скасуванням вироку;

— умовно-достроковим звільненням, заміною виправних робіт штрафом;

— звільненням від відбування покарання.

З обліку також знімаються: померлі; особи, засуджені за учинен­ня нового злочину; засуджені особи, які вибули з території об­слуговування у зв'язку зі зміною місця роботи.

У день закінчення строку покарання у виді виправних робіт, а при звільненні за іншими підставами — не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідних документів, працівник інспекції на­правляє повідомлення власнику підприємства про припинення відра­хувань із заробітної плати засудженої особи (ч. 6 ст. 153 КВК України) і знімає засуджену особу з обліку.

Зняття засудженої особи з обліку за іншими підставами здійс­нюється в день надходження відповідних документів до інспекції.

У десятиденний термін після зняття з обліку особи, яка підлягає призову на строкову військову службу, у відповідний військкомат на­правляється повідомлення. У такий самий термін про зняття з обліку засудженої особи направляється повідомлення до відділу (відділення) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.

Про дату та підстави зняття засудженої особи з обліку робляться відповідні відмітки в журналі обліку засуджених до покарання у виді виправних робіт, в обліковій картці та на першій сторінці обкладинки особової справи.

Засудженій особі, яка відбула призначений судом строк покаран­ня у виді виправних робіт, за її вимогою може видаватися довідка про відбуття покарання або про звільнення від нього (ч. 6 ст. 153 КВК України).