<<
>>

2.2. Загальна характеристика первісного (додержавного) суспільства

Якщо говорити про суспільство як систему людського спілкування, від­різняючи його від натовпу та стада, слід зазначити, що воно повинно бути пе­вним чином структурно організоване.

Історично першою формою організації додержавного суспільства була родова община, організаційною основою якої був родинний зв’язок, колективна праця, загальне виробництво, зрівняльний розподіл. Джерелом і носієм влади були рід або об’єднання родів, влада спря­мовувала свій вплив на управління загальними справами роду, об’єктом влади були всі члени родової общини. Тобто суб’єкт і об’єкт влади поєднувалися в особі роду, тому влада за своєю природою була суспільною, невіддільною від

суспільства. Основа влади була самоврядна, а не професійна, не існувало спе­ціальних органів управління та примусу, єдиним способом реалізації влади було суспільне самоврядування.

Всі питання життєдіяльності роду вирішувалися на загальному зібранні всіх дорослих членів суспільства — чоловіків і жінок (вища форма суспільної влади). На зборах обиралися старійшини і вожді — особи, які очолювали рід. Старійшини не були професійними управлінцями, їх обрання було зумовлене необхідністю використання життєвого досвіду наймудріших людей для ефек­тивної організації життєдіяльності роду. Рішення зборів були обов’язковими для всіх. Дотримання рішень за відсутності спеціально створеного апарату примусу забезпечувалося всім родом, який карав за їх невиконання. Перед за­коном усі члени роду були рівні, тому покарання було невідворотним.

Відносини первісного роду регулювалися звичаями — історично сфор­мованими правилами поведінки, що ввійшли у звичку в результаті виховання і багаторазового повторення тих самих дій і вчинків. Звичаї первісного суспільства носили характер мононорм, тобто містили в собі зародки інших регуляторів суспільних відносин: норм моралі, права, релігійних норм. Особ­ливим засобом регуляції відносин було табу — заборона робити визначені дії (заборона інцесту). У первісному суспільстві звичаїв дотримувалися через ав­торитет, звичку, але в разі потреби примусу в ролі колективного носія сили виступало суспільство.

Система владних відносин родового суспільства може бути охарактери­зована як первісна демократія. За відсутності спеціально створеного апарату управління, відокремленого від суспільства, правил поведінки, виконання яких забезпечувалося силою апарату примусу, суспільство на основі самовря­дування забезпечувало організацію системи відносин управління — підпорядкування. Така ситуація була можливою лише за умов єдності потреб та інтересів членів суспільного спілкування, що ґрунтувалася на кровних зв’язках, спільній праці, загальному виробництві, зрівняльному розподілі.

<< | >>
Источник: Нікітін А.В.. Теорія держави та права: Навч. посіб. для дистанційної форми нав­чання / За ред. A.M. Колодія — К.: Ун-т «Україна»,2004. — 158 с.. 2004

Еще по теме 2.2. Загальна характеристика первісного (додержавного) суспільства:

  1. 4.2. Загальна характеристика первісного суспільства
  2. § 1. Загальна характеристика суспільства
  3. 5. Влада в додержавних формах організації суспільства.
  4. § 2. Первісне суспільство.
  5. § 1. Первісне самоврядування і родоплемінна організація суспільства
  6. 3. Суспільна диференціація первісного суспільства.
  7. Відмінність державної влади від влади первісного однорідного суспільства
  8. 4. Політична організація суспільства. Суб’єкти політики та їхня характеристика.
  9. 3. Елементи політичної системи суспільства та їхня характеристика.
  10. §1. Громадянське суспільство як історичний етап у розвитку людського суспільства
  11. 1. Загальна характеристика законодавства
  12. § 1. Поняття і загальна характеристика системи права
  13. § 1. Загальна характеристика філософії права.
  14. § 1. Загальна характеристика філософії держави
  15. Загальна характеристика правової культури
  16. § 1. Поняття і загальна характеристика законності
  17. § 5. Поняття і загальна характеристика прав і свобод людини і громадянина
  18. Загальна характеристика юридичної норми
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -