§ 1. Загальна характеристика філософії права.
Загалом філософію права можна охарактеризувати як сферу знань про право у житті людей, у людському бутті, що повинна надати світоглядне пояснення права, його смислу та призначення як для суспільства, так і для окремої людини, обґрунтувати його під кутом зору сутності людського буття та існуючій у ньому системи цінностей.
Вирішальне значення у філософії права як вершини юридичних знань має її світоглядне розуміння права, усвідомлення виражених у праві цінностей і саме право як найважливіша соціальна цінність. Саме тому філософія права націлена на усвідомлення світоглядної таємниці права, а звідси її прагнення висвітлити сутнісні проблеми життя суспільства - місце і призначення права у розвитку та долі суспільства, людства, окремої людини.
Слід мати на увазі, що філософія права - це не лише ідеї, а й реальне правове життя, шляхом якого філософсько-правові ідеї не лише уточнюються та корегуються, а й формуються, реально існують, містяться, затверджуються і впливають на суспільну систему. А це істотно залежить як від стану та стадії розвитку цивілізації, даного суспільства, так і від реальної потреби суспільства у затвердженні тих чи інших ідеалів і цінностей.
Сучасний рівень розвитку філософії права дозволяє систематизувати різні погляди на право за певними критеріями. Вже саме ставлення до права та його долі,
той факт, чи позитивне значення воно має для суспільства, чи негативне, виступає воно самостійним соціальним явищем або елементом іншої системи регулювання, виявляє протилежні точки зору. Зокрема представники окремих філософських напрямків (наприклад, А. Шопенгауер) розглядали право як частину моралі, або як її нижчу ступінь і заперечували соціально-ціннісний характер права (Л. Толстой, В. Соловйов та інші). Були і відверто негативні погляди на право (анархісти) або погляди про відмирання права у майбутньому (комуністи).
При вирішенні основного питання філософії про співвідношення матерії та свідомості, виділяються матеріалістичний та ідеалістичний підходи до розуміння права.
Ідеалістичний підхід підтримує теологічна доктрина (Фома Аквінський), що вважала право божим створінням, а матеріалістичний - марксистська (В. Ленін), яка обґрунтовувала право виключно економічним підґрунтям.Залежно від того, що розглядається у якості джерела правоутворення - держава, суспільство, природа людини тощо, розрізняються природно-правова доктрина, юридичний позитивізм та історична школа права.
Залежно ж від того, що є основою (базовим елементом) права - норма права, правосвідомість, правовідносини, воля людей тощо - були сформовані нормативістьска, психологічна та соціологічна теорії.
Кожна з названих теорій має свої переваги та недоліки, їх поява та розвиток обумовлені природним розвитком людства і свідчить про необхідність та соціальну цінність права у житті людей. Це можна пояснити тим, що зазначені теорії стали зародком усіх наступних уяв і концепцій про внутрішній взаємозв’язок і єдність права, свободи і справедливості, про права і свободи людини, про верховенство права, про правовий закон і правову державу. І у тому, що сьогодні ці ідеї стали загальновизнаними світовою спільнотою цінностями та імперативами, - велика і безспірна заслуга філософії права.
Питання для самоконтролю.
І.Що таке філософія права?
2. Які класифікації передбачає філософія права?
3. Які теорії виділяються за джерелом правоутворення?
4. Які теорії виділяються за базовим елементом права?
Теорії філософії права.
Таблиця 8.1.
| Групи теорій права | Види правових теорій | |
| Теорії права за змістом їх | 1) | Природно-правова |
| утворення | доктрина. | |
| • | Неотомістична доктрина. | |
| • | Світська теорія. | |
| 2) | Юридичний | |
| ПОЗИТИВІЗМ. | ||
| 3) | Історична школа права. | |
| Теорії про основу права | 1) | Теорія нормативізму. |
| 2) | Психологічна теорія. | |
| 3) | Соціологічна | |
| юриспруденція. | ||
| • | Марксистська теорія. | |
| • права”. | Теорія „вільного | |
| • | Концепція солідаризму. | |
| • | Інструментально- | |
| прагматичний підхід | ||