4. Політична організація суспільства. Суб’єкти політики та їхня характеристика.
Політична організація суспільства — це система всіх державних і недержавних організацій, громадських об'єднань і трудових колективів певного суспільства. Політичну організацію суспільства ще інколи називають політичною системою суспільства у вузькому розумінні.
Закон України “Про об'єднання громадян” передбачає наявність двох видів таких об'єднань. Це політичні партії та громадські організації.
¨ Громадські об'єднання розрізняють:
1) за порядком утворення і формами діяльності — громадські організації, політичні партії, органи громадської самодіяльності, громадські рухи;
2) за умовами членства — об'єднання з формально фіксованим (документованим) членством, об'єднання з формально нефіксованим (недокументованим) членством;
3) за кількістю членів — масові й елітарні;
4) за внутрішньою організаційною структурою — централізовані і нецентралізовані;
5) за соціальною сферою діяльності — політичні, економічні, наукові, екологічні та інші;
6) за територією діяльності — місцеві, загальнодержавні, міжнародні;
7) за соціально-правовим статусом — легальні, долегальні, нелегальні;
8) за соціальною значимістю для існування і розвитку суспільства — прогресивні, консервативні, реакційні.
Політичною партією є об'єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого і регіонального самоврядування та представництво в їхньому складі.
¨ Партії поділяються:
1) за соціальною спрямованістю програми і діяльності на: ліберальні, демократичні, комуністичні, соціалістичні;
2) за соціальною базою: партії, які виражають інтереси певного класу; певної національної чи етнічної групи; прихильників певного релігійного чи іншого понаднаціонального світогляду.
3) за методом здійснення своєї програми: реформаторські, революційні;
4) за представництвом у вищих органах влади: правлячі й опозиційні.
¨ Функції партій:
– представницька — виявлення, відображення й обгрунтування інтересів певної частини суспільства;
– програмна — формування, відповідно до цих інтересів, політичної програми розвитку суспільства;
– ідеологічна — формування, розвиток і впровадження у суспільну свідомість своєї ідеології, вплив на громадську думку;
– владно-конкурентна — участь у політичній боротьбі за здобуття й утримання державної влади;
– владно-практична — реалізація і захист через державну політику інтересів відповідної частини населення;
– владно-кадрова — підготовка, добір, висування кандидатів для державного апарату.
Громадська організація — це об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.
Еще по теме 4. Політична організація суспільства. Суб’єкти політики та їхня характеристика.:
- 3. Елементи політичної системи суспільства та їхня характеристика.
- 6. Політична система суспільства
- Тема 7. Розслідування злочинів, вчинених з антидержавно-політичних мотивів, пов’язаних з державно-політичною сферою відносин суб’єктів у кіберпросторі
- § 6. Типологія політичних систем суспільства
- Лекція № 8 (денна форма навчання) Тема 7. Розслідування злочинів, вчинених з антидержавно-політичних мотивів, пов’язані з державно-політичною сферою відносин суб’єктів у кіберпросторі
- 1.3. Суб’єкти, об’єкти і зміст землеустрою
- Політична система суспільства: поняття, структура
- Суб’єкти та об’єкти права власності
- § 1. Поняття, суб’єкти та об’єкти екологічної безпеки
- Суб’єкти та об’єкти права інтелектуальної власності
- § 4. Екологічний податок: сутність, суб’єкти та об’єкти
- Загальна характеристика житлових правовідносин. Суб’єкти житлових відносин