2.1. Суспільство, його поняття і структура
Маючи на увазі те, що дві головні складові предмета ТДП — держава та право — є суспільними інститутами, що виникають і розвиваються в суспільстві, необхідно розуміти, що ж таке суспільство? У науковій літературі дається багато характеристик суспільства.
Але при всій широкій гамі існуючих визначень поняття можна сформулювати таким чином: Суспільство — це соціальна форма матерії, продукт взаємодії людей, організація їхнього життя, сутність якої полягає в різноманітних (економічних, політичних, культурних, релігійних) зв’язках між людьми та їхніми об’єднаннями. Суспільство живе та розвивається за суспільними законами. Саме на їх основі виникають людські зв’язки, за допомогою яких індивіди забезпечують реалізацію своїх інтересів і потреб.Суспільство з’явилося, коли люди виділилися зі світу тварин. Як говорив Аристотель, людина — головна складова одиниця суспільства, «суспільна істота», головна потреба якої — спілкування із собі подібними. Саме тому суспільство— це насамперед система людського спілкування, людських зв’язків, а не сукупність окремих людей. Людина як фізіологічна істота, позбавлена людського спілкування, не здатна бути членом суспільства. Історії відомі випадки, коли дитина з моменту народження протягом років перебувала у тваринному середовищі. В подальшому, коли такі люди потрапляли у соціум, вони являли собою ніщо інше, ніж розумну тварину, не здатну спілкуватися з оточуючими. Тільки взаємодіючи з іншими людьми, їх об’єднаннями, людина розвивається і сприяє розвитку суспільства.
У системі відносин, яку собою складає суспільство, провідне місце належить економічним (матеріальним) відносинам. Це обумовлено тим, що основою людського спілкування є реалізація матеріальних потреб, які забезпечують фізичне виживання людини. В залежності від економічної основи суспільства на різних історичних етапах розвитку людства ми можемо виділяти різні суспільно-економічні формації— історичні типи суспільства, що ґрунтувалися на певному способі виробництва (первісне, рабовласницьке, феодальне, капіталістичне, соціалістичне суспільство).
В залежності від стану розвитку культури, в тому числі культури виробництва, суспільства класифікуються за цивілізаційною ознакою. Цивілізація — це замкнений локальний стан розвитку культури суспільства (антична цивілізація, давньокитайська, сучасна західна цивілізація).
Суспільство як складна організаційна система зв’язків являє собою сукупність установ, об’єднань, спільнот (інститутів), що виконують у суспільстві соціальні і політичні функції. В залежності від виконуваних функцій всі інститути суспільства поділяються на соціальні та політичні (схема 2.1.).
Соціальні інститути — це стійкі форми організації спілкування людей, пов’язані із забезпеченням певного рівня життєдіяльності людини, який відповідає людським потребам на певному етапі історичного розвитку. Так, історично першим соціальним інститутом були родові общини. Рід являє собою людську спільноту, об’єднану кровним чи уявним зв'язком, загальною власністю, спільною працею і зрівняльним розподілом. Подібна форма організації людського спілкування супроводжувала людство протягом багатьох тисячоліть і забезпечувала інтереси людей на тому етапі, коли існування окремого індивіда без колективу було неможливим. З часом роди об’єднувалися в більш складні соціальні інститути — племена. Пізніше з’явилися різного роду об’єднання: релігійні, ремісничі. У сучасному світі важко буде перелічити всі форми людського спілкування, які ми відносимо до соціальних інститутів. Це — сім’я, школа, церква, підприємство, трудовий колектив, громадська організація, спортивна команда тощо.
Політичні інститути — це форми організації людського спілкування, пов’язані зі здійсненням владного управлінського впливу, об’єктом якого є суспільство. Першим політичним інститутом, який залишається наймогутнішим до теперішнього часу, стала держава.
Всі соціальні та політичні інститути є структурними складовими єдиного суспільства і перебувають у стані постійної взаємодії. Так, на основі розшарування родового суспільства виникає держава, яка, в свою чергу, здійснює владний вплив на всі без вийнятку суспільні інститути.