§ 1. Загальна характеристика суспільства
Суспільство та основні етапи його розвитку.
Суспільство - це сукупність форм спільної діяльності, що склалася історично.
У своєму розвитку суспільство пройшло три етапи: етап первісного суспільства, етап аграрного суспільства і етап індустріального суспільства.
Зараз найрозвинутіші країни перейшли до четвертого етапу: постіндустріального суспільства. Зазначений поділ відбувається на основі соціально-економічних чинників, що досить вдало можна пояснити за допомогою таблиці 4.1.Для первісного суспільства характерна опора на силу людських м’язів, аграрне суспільство опирається на силу тварин, індустріальне - на міць пару, електричної та атомної енергії, а постіндустріальне - на екологічно “чисті” технології - вітер, воду, термоядерну енергію тощо.
Таблиця 4.1.
| Первісне суспільство | Аграрне суспільство | Індустріальне суспільство | Постіндустріальн е суспільство | |
| Регіони сучасног о існуванн я | Азія, Африка, Америка, Австралія | Азія, Африка, Латинська Америка | Європа; Японія | США |
| Період домінув ання | Доісторичний | З 6000 р. до н.е. до 1735 р. н.е. | 1735 - 1982 | Виникає після 1982 року |
| Сектор економі ки | Полювання, збирання плодів, рибальство | Видобувні галузі: сільське господарство; рибальство; гірська справа | Обробна промисловість: виробництво та переробка | Транспорт; комунальне господарство; торгівля, фінанси; страхування; нерухомість; охорона здоров'я; освіта; наукові дослідження; державне управління; відпочинок |
| Основні заняття | Мисливець, рибалка | Селянин; рибалка; робітник низької | Напівкваліфіковани й працівник; інженер | Професійні та технічні працівники; вчені |
| кваліфікації; гірник | ||||
| Техноло | Опирається | Опирається на | Опирається на | Опирається |
| гія | на сировину | сировину | енергетику | на інформацію |
| Природа суспіль с тва | Покора природі | Взаємодія з природою | Взаємодія з перетвореною для потреб суспільства природою | Гра між людьми |
| Кільк. землян, які у наш час живуть У даному суп-ві | Менше 1 % | Більше 50 % | 40% | Менше 10 % |
| Методо логія | Життєвий ДОСВІД | Життєвий досвід | Емпіризм; експериментатор ство | Абстрактні теорії: моделі, теорія рішень, системний аналіз |
| Г оловні джерела енергії | М’язи людини, вогонь | Вогонь, тварини, вода і вітер | Вугілля, нафта, газ | Синтез ядер, світло Сонця |
| Часові | Орієнтація | Орієнтація на | Пристосування до | Орієнтація на |
| горизон | на минуле, | минуле; | конкретних | майбутнє; |
| ти | відповіді на конкретні ситуації | відповіді на конкретні ситуації | ситуацій; прогнозування | наукове передбачення |
| Базовий принцип | Традиціоналізм, значна обмеже ність ресурсів | Традиціоналізм: обмеженість земель та ресурсів | Економічне зростання: державний або приватний контроль над інвестиційними рішеннями | Центральне значення теоретичних знань та їх кодифікація |
| Територ | Родовий, | Імперський, | Національна | Глобалізація |
| іальний устрій | племінний, зграйний | клаптиковий | держава | |
| Основа | Сила | Сила тварин | Міць пару, | Опора на |
| для | людських | електричної та | екологічно | |
| збагаче ння | м’язів | атомної енергії | „чисті” технології - вітер, воду, термоядерну енергію тощо | |
| Ресурс | Влада | Влада заснована | Влада заснована на | Влада заснована |
| влади | заснована на авторитеті | на насильстві | багатстві | на знаннях |
| Суспіль | Зграйна | Автократизм | Тоталітаризм чи | Розвинена |
| на організа ція | ієрархія | демократія | демократія чи меритократія | |
| „Серед ній” громадя нин | Член стада, роду чи племені | Раб чи кріпак | Робітник чи клерк | Вільна особа |
| Типовий | Вождь чи | Рабовласник чи | Політик | Незалежний |
| лідер | старійшина | феодал | професіонал | |
| „Перви нна ячейка суспіль ства” | Стадо, рід, плем'я | Велика родина - батьки, їх діти, молоді чоловіки і жінки та їх дружини і чоловіки, онуки та інші родичі | Нуклеарна родина - батьки і діти | Родина, яка може бути як великою, так і нуклеарною або ж окрема особистість |
| Кільк. лідерів у даному соціумі | Дуже мала | Дуже мала | Мала | Велика |
| Освітній ценз для лідера | Не існував | Неістотний | Вища освіта | Безперервна освіта |
| Поход ження владних прав чи підстав для впливу на інших | Природне | Привласнене | Здобуте чи успадковане | Заслужене особистими зусиллями |
| Відсото к жінок серед лідерів | Нуль (в умовах патріархату ) чи досить | Майже нуль | 1 - 5 % | Понад 40 % |
| високий (в умовах матріархату ) | ||||
| Поняття „людств 0” | Не існувало | Поява терміна | Поширення терміна | Формування як цілісності |
| Доміну юча форма правлін ня | Не існувала | Монархія | Республіка | Не має значення |
Політична система суспільства.
Різноманіття відносин між людьми виявляються в економічних, політичних, моральних, релігійних і т.п. зв'язках. Тому суспільство не може обійтися без соціальних або політичних інститутів - стійких соціальних або політичних встановлень, установ, об'єднань і спільнот, що виконують необхідні для суспільства соціальні або політичні функції.
Слід відрізняти соціальні інститути від соціальних спільнот. Соціальні спільноти - це групи людей, що об’єднані якими-небудь загальними ознаками (загальними інтересами, цінностями, загальною справою тощо). До останніх відноситься етнос, народ, нація, клас тощо. Етнос - стійка група людей, об’єднаних господарськими зв’язками, територією, звичаями, віруваннями, мовою та іншими спільними чинниками. Народ - це населення тієї чи іншої країни (відособленої території незалежного мешкання певного суспільства із своїми кордонами та суспільним ладом). Нація - це сукупність людей, об’єднаних єдиною територією, економікою, мовою, культурою, самосвідомістю та організованих у державу. Класи - соціальні групи, приналежність до яких визначалася економічним станом людей.
Тобто коли ми говоримо про соціальні спільноти, ми маємо на увазі природні об’єднання людей, а коли ми маємо на увазі соціальні інститути, то це передбачає дещо штучне, створене для задоволення певних потреб людей.
Сьогодні до соціальних інститутів відноситься родина, кооперативи тощо. До політичних (тобто пов'язаних з владою) - держава, політичні партії і рухи, групи тиску тощо. Церква і профспілки займають проміжний стан: вони відносяться до соціально-політичних інститутів.
Все зазначене дозволяє говорити про соціальну і політичну систему суспільства.
Політична система - державні і недержавні соціальні інститути, що здійснюють політичні функції.
До цих інститутів відносяться: держава, політичні партії, профспілки, інші організації і рухи, що беруть участь у процесі завоювання, утримання і використання влади і пов'язаних з нею цінностей - суверенітету, свободи особи тощо.
Держава - важливий елемент політичної системи (виступає як виразник інтересів громадянського суспільства).
Політична партія - організована група однодумців, що представляє інтереси частини народу і ставить своєї метою їхню реалізацію шляхом завоювання державної влади або участі в її здійсненні. Для політичної партії характерні чітка організаційна структура, устав (не обов’язково письмовий) і детально розроблена політична програма. При цьому, зовсім не обов’язково, щоб існували списки всіх членів тієї чи іншої партії (як це, наприклад, було у КПРС). Прикладами політичних партій можуть бути консервативна партія у Великобританії, демократична партії у США, КПРС тощо.
На відміну від політичної партії, для політичного руху не характерні чітка організаційна структура і детально розроблена політична програма. Характерною рисою політичного руху є наявність кількох чи одного лідера, за яким йдуть люди. Крім того, для руху обов’язковою є ідея. Прикладом політичного руху може бути
Народний Рух України за часів лідерства В. Чорновола або чартистський рух у Великобританії чи різного роду революційні рухи (гусити в Чехії або так звана революція 1905-07 років).
Щодо групи тиску, то вона не ставить своєю метою завоювання державної влади або участь у її здійсненні. Вона лише прагне до тиску на органи державної влади з метою реалізації інтересів частини народу. Прикладами груп тиску є лобізм, тобто спосіб тиску на процеси прийняття політичних рішень, що здійснюється організованими групами для реалізації своїх інтересів. Прикладами груп тиску були також масонські ложи XVIII-XIX ст., що намагалися впливати на правлячі кола різних країн.
Громадські організації - об'єднання громадян для задоволення і захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, спортивних і інших інтересів (профспілки).
Питання для самоконтролю:
1. Що таке суспільство?
2. Які етапи розвитку суспільства на сьогодні відомі?
3. Які типи енергетики характерні для первісного,
аграрного, індустріального та постіндустріального
суспільства?
| 4 . | Що | таке | соціальні | інститути? |
| 5 . | Що | таке | політичні | інститути? |
| 6. | Що | таке | соціальні | спільноти? |
| 7 . | Що | таке | етнос? | |
| 8 . | Що | таке | народ? | |
| 9. | Що | таке | нація? |
| 10. | Що | таке | клас? | |
| 11. | Що | таке | політична | система? |
| 12 . | Що | таке | політична | партія? |
13.
Чим відрізняється політична партія від політичного руху?14. Що таке група тиску?
15. Що таке громадські організації?