Метод і методологія

Метод ^[40] - прийом, спосіб, засіб дослідження об'єкта пізнання або впорядкована послідовність інструментально забезпечених пізнавальних дій. Ознаки методу юридичної науки: 1) обумовлений еволюцією світогля­ду або типом мислення ^[41]; 2) спосіб пізнавальної дії; 3) вид прийому пі­знання.

Метод тісно пов’язаний з предметом дослідження. Можливості засто­сування того чи іншого методу, насамперед, залежать від предмета дослі­дження. Загальноприйнято твердження, що предмет визначає метод. Однак настільки ж правильне і протилежне твердження, що метод визначає пред­мет. Оскільки пізнання спрямовано завжди на визначення предметної сфе­ри, предметно не обумовлений метод є фікцією. Метод не є незмінним ключем до виконання різноманітних дослідних завдань. Метод науки пе­ребуває в процесі постійного розширення й ускладнення, він динамічний і може збагачуватися за рахунок елементів методів інших наук, їх критично­го запозичення.

Метод однієї науки не може бути перенесений у сферу предмета іншої науки. Кожна наука має свій метод пізнання. Хоча науки зазвичай не обме­жуються власними (спеціальними) методами, а виходять за їх межі, залуча­ючи в дослідження методи інших наук. Методи ніколи не застосовуються поодинці.

Наявні методи можна класифікувати, розподіливши їх на такі групи-рівні за ступенем узагальнення: 1) філософські (світоглядні}; 2) загальнонаукові (ви­користовують усі науки); 3) групові (використовуються певними групами наук); 4) спеціальні (використовуються окремими науками).

Методологія ⁴ - система методів пізнання або система таких важ­ливих аспектів світогляду, які у своїй сукупності становлять дослідні під­ходи, принципи і методи. Ознаки методології юридичної науки: 1) межі дослідження, в яких формується предмет науки; 2) виражає сутнісні влас­тивості об’єкта дослідження; 3) напрям диференціації наук. Загалом мето­дологія має дати відповідь на питання: 1) які прийоми, способи наукового пізнання належить використати у пізнанні теорії держави і права; 2) якими прийомами, способами пізнання належить користуватися в тій чи іншій дослідній процедурі; 3) яким чином взаємопов’язані методи в процесі пі­знання з урахуванням можливості отримання нових знань. Структура ме­тодології: 1) принципи; 2) підходи; 3) методи.

Методологічний підхід виявляє себе саме тоді, коли необхідно залу­чити до методології способи (прийоми), засоби інших наук. Можна припус­тити, що метод і підхід синонімічні. Підхід можна розуміти і як до­слідження питання з певного погляду, і як оцінку предмета пізнання з окремих позицій, і як аналіз із залученням понятійно-категоріального апа­рату іншої науки.

Методологічні принципи покликані забезпечити концептуальність до­слідження своєю незаперечністю, імперативністю. Вони, як правило, фор­муються на рівні методів або методологічних підходів: філософських і за- гальнонаукових. Принципи властиві методології досліджень так само, як і будь-яким явищам. Вони затверджують, що дослідження має проводитися саме за такими, а не за іншими законами, тобто за законами зв’язку, єдності, поєднання, системності відповідних способів (системи прийомів) між со­бою. Таким чином, методологія являє собою спосіб мислення, який дає можливість вдосконалювати не лише уявлення про правові процеси, а й систему соціальних відносин, максимально наближених до об’єктивних начал буття. ^[42]

2.3.