<<
>>

Справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність

Підсудність

Згідно зі ст. 335 ЦК безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Майно (нерухома річ) буде визнаватися безхазяйним у судовому порядку, коли попередній власник невідомий або добровільно «покинув» свою власність.

За статтею 335 ЦК безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розташовані. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Заява про передачу безхазяйної речі у комунальну власність (територіальної громади) подається до суду за місцезнаходженням цієї речі органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади, після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі.

Зміст заяви

У заяві про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади повинно бути зазначено, яку нерухому річ заявник просить передати у власність територіальної громади, основні характеристики нерухомої речі, посилання на документи про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, друковані засоби масової інформації, в яких було зроблено оголошення про взяття відповідної нерухомої речі на облік.

Насамперед суду заявником мають подаватися доводи і докази, на підставі яких представник територіальної громади зробив висновок про те, що нерухома річ є безхазяйною. Заявник має подати суду докази того, що нерухомість тривалий час не використовується за призначенням і відомостей про її власника-забудовника немає.

Зокрема, за ст. 347 ЦК особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності. Ось про ці дії, які свідчать про її відмову від права власності, мають подаватися заявником докази.

Вважається доцільним також вживати всіх необхідних заходів щодо розшуку власника або забудовника об’єкта нерухомості, які можуть виявлятися в тому, що проводилося опитування сусідів, які, до речі, можуть викликатися і в суд для давання показань. Посилання у заяві на друкований засіб масової інформації, в якому було зроблено оголошення про взяття відповідної нерухомої речі на облік, недостатньо, потрібно надати копію такого оголошення.

У заяві мають зазначатися ступінь готовності і якість об’єкта незавершеного будівництва. Крім посилань у заяві на документи про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, слід подати суду їх копії.

Про те, що нерухоме майно є безхазяйним можуть свідчити і такі докази: відсутність оплати податків, коли власник тривалий час не користується майном, що може бути встановлено за допомогою показань свідків, податкових органів, незавершене будівництво, якщо добудову ніхто не проводить.

Відмова в прийнятті заяви

Суд відмовляє в прийнятті заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади, якщо вона не взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно, або якщо заяву подано до закінчення одного року з дня прийняття її на облік.

Судовий розгляд справи та рішення суду

Справа про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади розглядається судом за участі заявника з обов’язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.

Заінтересованими особами можуть вважатися ті з них, хто, наприклад, допомагав власнику будувати будинок, якщо вони не отримали відшкодування такої допомоги, або особи, які тривалий час користувались майном на законних підставах, та ін., тобто ті особи, на права яких може вплинути рішення суду.

Суд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади.

Вимоги до рішення суду у ст.273 ЦПК не встановлено, тому слід користуватися загальною нормою щодо змісту рішення суду. Так, у ст. 215 ЦПК визначено частини і зміст судового рішення, але воно має викладатися з урахуванням специфіки окремого провадження, де не існує понять «позивач», «відповідач» та ін.

Для цієї категорії справ характерне встановлення таких юридичних обставин:

- нерухома річ є безхазяйною;

- нерухома річ взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно;

- сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі;

- опублікування у друкованих засобах масової інформації оголошення, в якому було повідомлено про взяття відповідної нерухомої речі на облік.

Якщо формально всі ці умови були виконані, то суд може констатувати у рішенні перехід безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади.

4.8. Справи про визнання спадщини в ід умерлою13

Підсудність

При визначенні підсудності у даній категорії справ суд насамперед має виходити з ч. 1 ст, 1277 ЦК, де передбачено випадки визнання спадщини відумерлою. Частиною 1 ст.1277 ЦК встановлено лише випадки визнання всієї спадщини відумерлою, але з аналізу ч. З ст. 1274 ЦК теоретично і практично можливим є випадок, коли спадкоємці відмовляться приймати частку спадщини, від якої відмовився один із спадкоємців на користь іншого, коли підпризначення не існувало.

Спадщина визнається судом відумерлою у разі:

1) коли знайти спадкоємців за заповітом і за законом не вдалось;

2) усунення спадкоємців від права на спадкування;

3) неприйняття спадкоємцями спадщини;

4) відмови від її прийняття.

Суд може визнати спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, тобто ініціатором процесу визнання спадщини відумерлою встановлено лише орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, який є вигодонабувачем.

У разі відсутності ускладнень у спадковому процесі, наприклад, щодо розшуку спадкоємців, переходу права на спадкування, розгляду спадкових прав судом, заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Тобто тут підкреслюється неможливість розгляду справи про визнання спадщини відумерлою раніше ніж мине один рік, а максимальний строк для визнання спадщини відумерлою не встановлено.

Складність цього положення стосується визнання спадщини відумерлою, коли вона мала бути відкритою значний час до вступу в дію чинного ЦК. Але вважаємо, що положення про визнання спадщини відумерлою може застосовуватися до правовідносин, які виникли до 1 січня 2004 р., оскільки державою власні права на отримання спадщини не поліпшуються, а погіршуються. Якщо раніше держава визнавалась спадкоємцем за законом «третьої» і останньої черги, то тепер перед переходом спадщини до держави застосовуватиметься процедура визнання її відумерлою. Тобто в тих випадках, коли державою не набуті права і вони не реалізовані (не оформлені), то така спадщина має проходити процес визнання її відумерлою.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається до суду за місцем відкриття спадщини, тобто тут має місце аналогія закону щодо виключної підсудності (ст. 114 ЦПК) цієї категорії справ. При прийнятті заяви про визнання спадщини відумерлою суд повинен враховувати ст. 1221 ЦК, де йдеться про місце відкриття спадщини14.

Зміст заяви

У заяві про визнання спадщини відумерлою має бути зазначено обставини, які свідчать про можливість розгляду справи, а саме:

- відомості про час і місце відкриття спадщини - підтверджуються свідоцтвом про смерть;

- про майно, що становить спадщину, оскільки відсутність майна позбавляє сенсу таку справу;

- докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, - акти приватизації, договори купівлі-продажу тощо;

- про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом - можуть свідчити заходи, які були вчинені нотаріусом щодо їх розшуку;

- про усунення спадкоємців від права на спадкування - можуть свідчити рішення або вироки суду;

- про неприйняття спадкоємцями спадщини може говорити відсутність у спадковій справі відповідних заяв про прийняття спадщини;

- про відмову від прийняття спадщини свідчитимуть відповідні заяви спадкоємців.

Заява подається до суду у письмовій формі і на неї поширюються правила, передбачені статтями 119,120, 121 ЦШС.

Крім того, суд повинен витребувати у нотаріуса спадкову справу і перевірити існування інших юридичних обставин, які мають істотно вплинути на порядок розгляду справи. Так, заяви кредиторів можуть значно зменшити обсяг спадщини, яка може бути визнана відумерлою або позбавити сенсу сам розгляд такої справи.

Крім того, визначені у заповіті права відказоодержувачів, сервітуаріїв, кредиторів також мають бути дотримані при визнанні спадщини відумерлою. Отже, такі особи мають залучатися до участі у справі як заінтересовані. Коли спадкодавцю майно належало за правом спільної сумісної чи спільної часткової власності, то співвласники також можуть вважатися у такій справі заінтересованими особами і зазначатися у заяві.

Відмова в прийнятті заявн

Суд відмовляє в прийнятті заяви про визнання спадщини відумерлою, якщо орган місцевого самоврядування подасть заяву до закінчення одного року з часу відкриття спадщини.

Проте підстав для відмови у прийнятті заяви може бути значно більше, оскільки при існуванні відомостей про те, що майно перебуває у володінні і користуванні спадкоємців, які лише формально не прийняли спадщину, подальший судовий розгляд вважатиметься неперспективним. Зокрема, про це свідчить зміст ст. 1280 ЦК, згідно з яким: якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. Отже, після визнання спадщини відумерлою вона має передаватися тим спадкоємцям, які пропустили строк для прийняття спадщини.

Заяву може бути не прийнято і з формальних підстав, встановлених у статтях 119-121 ЦПК.

Отже, перерахувати всі ті випадки, коли може бути констатовано підстави для відмови у прийнятті заяви, важко. Це питання ускладнюється і тим, що частина заяв може свідчити про відсутність будь-яких відомостей про те, що спадкоємці нотаріусом розшукувалися і повідомлялися про відкриття спадщини.

Зокрема, за ст. 63 Закону України «Про нотаріат» державний нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов’язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Державний нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі. Якщо ж таких дій не було вчинено, то суд не може бути впевнений у тому, що спадкоємці не прийняли спадщину з поважних причин.

Розгляд справи

Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов’язковою участю заявника та з обов’язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.

До усіх заінтересованих осіб, які беруть участь у справі, слід віднести:

- виконавця заповіту;

- нотаріуса;

- відказоодержувачів;

- сервітуаріїв;

- кредиторів спадкодавця;

- боржників спадкодавця;

- співвласників майна спадкодавця;

- осіб, у яких зберігаються речі спадкодавця або які претендують на речі, що знаходилися у спадкодавця на праві користування, володіння або оренди.

Під час розгляду справи суд має встановлювати такі юридичні обставини:

- час і місце відкриття спадщини;

- відсутність спадкоємців як за законом, так і за заповітом;

- відсутність договору довічного утримання і спадкового договору, за якими майно спадкодавця переходить до контрагента - набувача після смерті спадкодавця-відчужувача, а також зміст цих договорів, оскільки досить часто за договором переходить лише будинок або інше цінне майно, а інше успадковуватиметься на загальних підставах;

- належність спадкодавцю конкретного спадкового майна, оскільки проведений нотаріусом опис майна свідчитиме лише про перебування у помешканні спадкодавця певних речей, право власності на які може належати іншим особам;

- волевиявлення заповідача-спадкодавця має бути виконаним, тому при визнанні спадщини відумерлою мають бути вирішені ці питання.

Згідно з ч. 4 ст. 1277 ЦПК територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов’язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до ст. 1231 ЦК. Якщо борги спадкодавця перевищують розмір спадщини, то визнавати її відумерлою недоцільно, оскільки у такому разі вона у подальшому переходитиме до кредиторів.

Рішення суду

Суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.

Хоча до обов’язків територіальної громади, яка стала власником відумерлого майна, віднесене лише зобов’язання щодо задоволення вимог кредиторів спадкодавця, але, вважаємо, мають задовольнятися також вимоги відказоодержувачів та виконуватися інші не особисті обов’язки спадкодавця.

Право на спадщину територіальної громади виникає на підставі рішення суду, а тому свідоцтво про право на спадщину нотаріусом не видається і на підставі такого рішення мають вноситися відповідні зміни в реєстр прав власників.

4.9.

<< | >>
Источник: Авторський колектив. Цивільний процес України : академічний курс ; [підручник для студ, юрид. спец. вищ. навч. закл.]; КНТ. 848 с. 2009

Еще по теме Справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність:

  1. ЗМІСТ
  2. Справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
  3. Стаття 114. Виключна підсудність
  4. Стаття 234. Окреме провадження
  5. ГЛАВА 8 РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО ПЕРЕДАЧУ БЕЗХАЗЯЙНОЇ НЕРУХОМОЇ РЕЧІ У КОМУНАЛЬНУ ВЛАСНІСТЬ
  6. Стаття 269. Підсудність
  7. § 4. Юрисдикція суду щодо справ окремогопровадження
  8. § 2. РОЗГЛЯД СПРАВ ПРО ПЕРЕДАЧУ безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
  9. ЗМІСТ
  10. Глава 22. РОЗГЛЯД СПРАВ ПРО ПЕРЕДАЧУ БЕЗХАЗЯЙНОЇ НЕРУХОМОЇ РЕЧІ У КОМУНАЛЬНУ ВЛАСНІСТЬ
  11. Які особливості справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність? Чи немає спору про право власності?
  12. Які особливості порядку розгляду справ даної категорїі?
  13. Яким чином з'ясовується коло заінтересованих осіб при розгляді справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну вільність?
  14. Поняття і сутність окремого провадження
  15. Передача безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
  16. 2. Отримання безхазяйної нерухомої речі
  17. 67. Поняття і зміст окремого провадження. Відмінність окремого провадження від інших видів цивільного судочинства.
  18. 74. Процесуальний порядок розгляду судом справ про передачі безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність та про визнання спадщини відумерлою.
  19. 3.2. Провадження у справах про встановлення інших фактів, що мають юридичне значення
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -