Юридична заінтересованість

Таку передумову права на звернення до суду, як наявність юридичної заінтересованості виокремлюють науковці [88, с. 538; 83]. Так, юридична заінтересованість означає, що звернутися до суду за судовим захистом права чи інтересу може лише та особа, якій, на її думку, це право чи інтерес належать, про що зазначено в ч.

З цього приводу Д. Д. Луспеник зазначає, якщо юридична заінтересованість у справі це просте твердження особи, яке не має ніяких об’єктивних критеріїв, то її не можна розглядати як обставину, що має процесуальне значення. Особа, яка звертається до суду, завжди стверджує, що вона заінтересована у справі. З урахуванням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України, з’ясувати наявність юридичної заінтересованості особи при пред’явленні заяви практично неможливо [105, с. 40 - 41].

Розглядаючи вищенаведені доктринальні твердження, можливо припустити, що дискусія стосується саме справ позовного провадження. Якщо ж говорити про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, у сімейних відносинах, то процесуальну юридичну заінтересованість не варто визначати як загальну передумову права на звернення до суду в таких справах, адже така передумова передбачена законодавцем у спеціальній нормі права, закріпленій у п. 1 ч. 1 ст. 258 ЦПК Україні (і в п. 1 ч. 1 ст. 319 проекту ЦПК України відповідно), яка стосується розгляду судом справ лише про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Таким чином, юридична заінтересованість у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, є їх конститутивною ознакою і спеціальною передумовою права на звернення до суду, оскільки стосується не всіх категорій цивільних справ, а лише справ вказаної категорії. В інших же категоріях справ окремого провадження, виходячи з їх матеріально-правового характеру, зазначена передумова не виділяється й не потребує доведення, оскільки безпосередньо випливає з їх матеріально-правового характеру.

З цього приводу варто також додати, що згідно з ч. 2 ст. 3 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Однак за таких обставин юридична заінтересованість указаних осіб зумовлена їх функціями, установленими державою.

Підсумовуючи наведене вище, необхідно зробити висновок, що недотримання загальних передумов права на звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення в сімейних відносинах, є підставою для відмови у відкритті або закриття вже відкритого провадження у справі (ч. 2 ст. 122 та ст. 205 ЦПК України і ст. ст. 187 та 256 проекту ЦПК України відповідно). Однак, очевидно, що приписи, закріплені в нормах ст. ст. 122, 205, 206 ЦПК України, стосуються справ позовного провадження, та до справ окремого провадження можуть застосовуватися із відповідними застереженнями, указаний недолік не усунений і у проекті ЦПК України. Таке правове регулювання, відповідно, зумовлює порушення процесуальних і матеріальних прав осіб, які звертаються до суду. Як наслідок, необхідно прийняти відповідні зміни до загальних положень окремого провадження ЦПК України.

Видається за можливе Главу 1 Розділу IV ЦПК України доповнити статтею такого змісту: «1. Суддя відкриває провадження у цивільній справі окремого провадження з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень закріплених у цій статті.

2. Суддя відмовляє у відкритті провадження у цивільній справі окремого провадження з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, та якщо:

1) є спір про право;

2) заява не містить вимоги правового характеру;

3) є таке, що набрало законної сили, рішення або ухвала суду про відмову у відкритті провадження або закриття провадження у справі того самого заявника, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) у провадженні цього чи іншого суду є справа того самого заявника, про той самий предмет і з тих самих підстав».

У свою чергу, спеціальні передумови права на звернення до суду визначаються для окремих категорій справ, зокрема для справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення в сімейних відносинах.

Розглянемо спеціальні передумови права на звернення до суду в таких справах.

1.