<<
>>

Юридичне право як волевиявлення держави. Суб'єктивне та об'єктивне юридичне право

Як вказувалось у Вступній частині курсу, позитивістсь­ко-юридичним праворозумінням умовно називається таке, згідно з яким термінопоняттям «право» відображаються ті явища, які виникають, так чи інакше, за волею держави.

До них належать, насамперед, встановлені чи схвалені держа­вою обов'язкові для відповідних суб'єктів правила фізичної поведінки загального характеру, а також ті можливості жит­тєдіяльності певних суб'єктів, які з таких правил виплива­ють. В юридичній науці і практиці до першого з названих явищ зазвичай застосовують назву «об'єктивне юридичне право», а до другого - «суб'єктивне юридичне право». Їхня спільна властивість полягає у тому, що вони є результатом регулятивної діяльності саме держави і існують як позитивні (тобто реальні, фактичні) відносно самостійні соціальні явища.

Юридичне право є суб'єктивним, оскільки воно характери­зує такі можливості (свободи) суб'єкта, які - за волевиявлен-

ням держави - належать йому і використовуються ним тільки за його власним вибором, бажанням.

У державно-організованому суспільстві переважну части­ну своїх буттєвих прав і свобод суб’єкт взагалі не може реалізу­вати, якщо він не став носієм суб’єктивного юридичного права. У цьому й виявляється головне соціальне призначення і основ­наособистісна чи групова цінність такого явища. Наділяючи людину чи іншого суб’єкта суб’єктивним юридичним правом, держава немовби відкриває їм доступ і до здійснення їхніх бут- тєвих прав і свобод.

Комплекс належних певному суб’єкту (індивідуальному чи колективному) суб’єктивних юридичних прав і свобод, а також юридичних обов’язків відображається поняттям його юридич­ного статусу (від латинського слова status - стан, становище). У демократичній, гуманістичній державі юридичний статус людини має максимально відповідати її буттєво («природно»)- правовому статусу, як сукупності її буттєвих прав і свобод, а також обов’язків.

Юридичне право є об'єктивним у тому сенсі, що держав­ні загальнообов’язкові правила поведінки встановлюються та існують незалежно від індивідуальної свідомості кожного суб’єкта, до якого вони звернені, адресовані (хоча у своєму виникненні вони, зрозуміло, безпосередньо залежать від свідомості самого «автора» цих правил, але після їхнього встановлення вони вже «відокремлюються» й від неї). Всту­паючи у суспільне життя, кожен суб’єкт уже застає «готови­ми», діючими певні державні (юридичні) правила, які вини­кли незалежно від нього, тобто об’єктивно щодо нього, і «доля» яких не залежить безпосередньо від його індивідуа­льної свідомості.

Так виглядає стисла філософська характеристика згаданих тут явищ з огляду на філософське розуміння категорій «об’єк­тивне» та «суб’єктивне».

Далі ж розглянемо детальніше, охарактеризуємо кожне з них вже з позицій загальнотеоретичної юриспруденції.

2.

<< | >>
Источник: Рабінович П.М.. Основи теорії та філософії права: навч. посібник. Львів : Видавництво ЛОБФ «Медицина і право»,2021. 256 с.. 2021

Еще по теме Юридичне право як волевиявлення держави. Суб'єктивне та об'єктивне юридичне право:

  1. Суб'єктивне юридичне право та юридичний обов'язок
  2. Поняття суб'єктивного та об'єктивного юридичного, публічного і приватного права
  3. Об’єктивне юридичне право та юридична свідомість
  4. § 2. Право власності в об'єктивному та суб'єктивному розумінні. Зміст права власності як суб'єктивного цивільного права
  5. Взаємозв’язок держави та об’єктивного юридичного права
  6. § 4. Об’єктивне та суб’єктивне право
  7. § 8. Об'єктивне і суб'єктивне право
  8. 1. Об'єктивне та суб'єктивне право.
  9. Об'єктивне юридичне право як засіб конкретно-історичної інтерпретації та реалізації буттєвих прав і свобод людини
  10. 1. Поняття об’єктивного юридичного права.
  11. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 25 ОСОБА, ДЕРЖАВА І ПРАВО 25.1. Поняття і принципи правового статусу особи Для того щоб докладніше охарактеризувати місце і роль людини в суспільстві, її зв'язки з державою, необхідно проаналізувати її юридичний статус, що складається з системи прав, свобод і обов'язків, закріплених законом. Таке поєднання і взаємообумовленість основних елементів правового статусу є невипадковим, оскільки будь-якому суб'єктивному праву відп
  12. Принципи об’єктивного юридичного права
  13. Загальне поняття й ознаки об'єктивного юридичного права
  14. Конкретно-історичні принципи об’єктивного юридичного права
  15. Сутнісна типологія об’єктивного юридичного права
  16. Співвідношення об’єктивного юридичного права з іншими соціальними явищами
  17. 3. Основні принципи об'єктивного юридичного права.
  18. Система національного об’єктивного юридичного права: поняття, структура
  19. § 4. Суб'єктивне авторське право, його зміст і межі
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -