Види юридичних відносин

Юридичні відносини можна класифікувати за різними критеріями, підставами на певні групи, види. А саме:

1) за типом юридичного регулювання, відповідно до якого вони виникають -

- ті, що спричиняються настанням юридичних фактів, передбачених гіпотезою юридичної норми - у разі регулюван­ня за спеціальнодозвільним типом (можна робити те, що прямо передбачено юридичною нормою);

- ті, що виникають навіть за відсутності юридичних фактів, а лише внаслідок безпосередньої дії певних принципів об'єктивного юридичного права - у разі регулювання за загально- дозвільним типом (можна робити все, крім того, що прямо заборонено юридичною нормою);

2) за юридично-галузевою ознакою -

- конституційні;

- цивільні;

- трудові;

- сімейні;

- господарські;

- кримінальні та ін.;

3) залежно від визначеності кількості їхніх суб'єктів -

- загальні - кількість їхніх уповноважених або зо­бов'язаних суб'єктів не визначена;

- конкретні - кількість їхніх суб'єктів точно визначена;

4) за кількісним складом суб'єктів -

- прості - правовідносини лише між двома суб'єктами;

- складні - правовідносини не менше ніж між трьома суб'єктами;

5) за характером поведінки зобов'язаного суб'єкта -

- активні - він має вчинити певні дії;

- пасивні - він повинен утриматись від вчинення певних дій;

6) залежно від розподілу прав та обов'язків між сторонами правовідносин -

- односторонні - кожна зі сторін має тільки або права або ж обов'язки;

- двосторонні - кожна зі сторін має як права, так і обов'язки;

7) залежно від елемента юридичної норми (її диспозиції або санкції), на основі якого виникають правовідносини - відповідно

- регулятивні;

- охоронні.

Щоправда, щодо двох останніх різновидів правовідносин слід мати на увазі застереження, викладене у параграфі 4 теми 14 стосовно відносності класифікації юридичних норм (і при­писів) на регулятивні та охоронні.

3.