<<
>>

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі аналізу одержаних наукових і практичних результатів розв’язано проблему інформаційно-правового забезпечення діяльності недержавних громадських організацій в Україні.

Цьому сприяло використання загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, на основі яких отримано достовірні результати, що мають якісні та кількісні показники інформаційно- правового забезпечення діяльності недержавних громадських організацій в Україні. На основі реалізації мети і завдань дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, основними з яких є такі:

1. Визначено, що інформаційне забезпечення діяльності недержавних громадських організацій - це збір, обробка та надання інформації, необхідної для функціонування недержавної громадської організації з використанням сучасних інформаційних технологій та технічних засобів.

2. Виокремлено періоди історико-правового розвитку діяльності та інформаційного забезпечення недержавних громадських організацій в Україні: - І період - до 1917 року, який характеризується зародженням та становленням діяльності громадських організацій; - ІІ період - від 1917 року до 1991 року, для якого притаманний розвиток громадських організацій в умовах тоталітарної радянської системи та створення законодавчих основ для їх діяльності, а також виокремлення права громадян на інформаційне забезпечення відомостей про діяльність громадських організацій в умовах зародження демократії; - ІІІ період - від 1991 року до сьогодні, для якого властивим є розширення прав недержавних громадських організацій та вдосконалення законодавства України щодо діяльності та інформаційного забезпечення цих організацій шляхом імплементації правових норм країн Європейського Союзу та інших країн сталої демократії.

3. Зазначено, що недержавна громадська організація - це добровільне, ініціативне, незалежне, некомерційне та неприбуткове громадське об’єднання, яке пов’язане спільними інтересами, цілями й ідеями фізичних осіб та створене з метою спільної реалізації її членами своїх прав, свобод і законних інтересів.

4. Вказано, що адміністративно-правовий статус недержавних громадських організацій - це сукупність прав, обов’язків, гарантій, обмежень та відповідальності, які реалізуються в адміністративних правовідносинах, що виникають у процесі взаємодії недержавних громадських організацій із державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами.

5. Наголошено, що критерії, за якими класифікують недержавні громадські організації, є доволі численними, а підходи щодо доцільності їх використання - різноманітними, а також існує надзвичайно велика кількість недержавних громадських організацій, які створюються та функціонують практично у всіх сферах життєдіяльності людей та відіграють значну роль у формуванні громадянського суспільства, проте кількість не завжди переходить у якість. Тому набагато важливішим є якість роботи таких організацій, їх соціальна активність, корисність, потужність роботи і достойне прискорення демократичного розвитку України.

6. Визначено, що форми діяльності недержавної громадської організації - це дії керівного органу та членів (учасників) недержавної громадської організації, спрямовані на встановлення і застосування правових норм з дотриманням чинного законодавства України, а також проведення інформаційно-правової роботи з населенням і створення сприятливих умов для забезпечення діяльності недержавної громадської організації.

Існуючі форми діяльності недержавних громадських організацій за наявних видових ознак мають достатньо широкий спектр застосування, що свідчить про необхідність їх подальшої систематизації з метою більш ефективного застосування.

7. Відзначено, що для України цінним є міжнародний досвід щодо правового регулювання діяльності недержавних громадських організацій, адже чинний Закон України «Про громадські об’єднання» хоча і забезпечує громадянам України реалізацію їх конституційного права на свободу об’єднання, водночас дія цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері створення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань в Україні.

Однак чинний Закон не виділяє правове регулювання суспільних відносин, пов’язаних з діяльністю недержавних громадських організацій. Тому вважаємо за доцільне в Україні для врегулювання цього питання створити окремий законодавчий акт на основі міжнародного досвіду, беручи до уваги загальноприйняті світові законодавчі норми щодо діяльності недержавних громадських організацій.

8. Визначено, що інформаційна діяльність недержавних громадських організацій - це сукупність дій, спрямованих на забезпечення інформаційних потреб і інтересів громадян, юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування в межах їх прав і свобод, функцій та повноважень для використання існуючих інформаційних ресурсів, технологій та засобів зв’язку.

Розвиток інформаційної діяльності недержавних громадських організацій сприяє становленню інформаційного суспільства в Україні, однак на сьогодні у чинному законодавстві України мають місце прогалини та недоопрацювання, які негативно впливають на здійснення інформаційної діяльності недержавними громадськими організаціями. Потребує підвищення ефективності й сам процес отримання та використання достовірної інформації недержавними громадськими організаціями.

9. Визначено, що існуюча чисельність та несистематизованість нормативно- правових актів України, якими регулюється інформаційна сфера, зокрема інформаційна діяльність недержавних громадських організацій, призводить до ускладнень при розгляді проблемних питань чи ситуацій, які виникають в процесі здійснення інформаційної діяльності недержавними громадськими організаціями. Тому доцільним є створення Інформаційного кодексу України, в якому слід визначити положення щодо інформаційної діяльності недержавних громадських організацій, або ж створення окремого Закону України «Про громадські організації», яким би врегульовувались аспекти інформаційної діяльності недержавних громадських організацій. Кодифікація правових норм, на основі і підставі яких повинна розвиватися інформаційна складова частина діяльності недержавних громадських організацій, сприятиме усуненню існуючих прогалин у регулюванні відносин у сфері інформації.

10. Відзначено, що існуючі у кодексах, зокрема КУпАП, КК України, ЦК України, КЗпП України, та інших правових документах норми статей, що передбачають відповідальність за порушення законодавства про інформацію, слід об’єднати в окрему главу в кожному з кодексів, а також взяти до уваги при розробленні Інформаційного кодексу України. Це дасть змогу в подальшому запобігти виникненню труднощів під час розгляду правопорушень, вчинених недержавними громадськими організаціями у сфері обігу інформації.

<< | >>
Источник: ЦЬВОК МАР’ЯНА СТЕПАНІВНА. ІНФОРМАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НЕДЕРЖАВНИХ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УКРАЇНІ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Львів - 2016. 2016

Скачать оригинал источника

Еще по теме ВИСНОВКИ:

  1. Висновки до розділу 4
  2. ВИСНОВКИ:
  3. Стаття 148. Дослідження висновку експерта
  4. 3,1. Участь у справі органів державної влади та місцевого самоврядування для подання висновків та висловлення своєї думки щодо вирішення справи по суті
  5. Дослідження висновку експерта
  6. Стаття 189. Дослідження висновку експерта
  7. Відповідно до ч. 2 ст. 311 ЦПК висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи. Що розуміється під такими висновками і мотивами?
  8. Чи може суд касаційної інстанції скасувати судове рішення суду першої чи апеляційної інстанцій з тих підстав, що при новому розгляді ці суди не виконали і не врахували тих висновків і мотивів, які для них є обов'язковими і були зазначені в ухвалі про скасування попереднього судового рішення?
  9. Висновки до розділу.
  10. ВИСНОВКИ:
  11. 1.4. Висновки до розділу.
  12. ВИСНОВКИ
  13. Висновки до розділу 1
  14. Висновки до першого розділу
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -