<<
>>

Висновки до розділу 2

На основі проведеного нами соціологічного опитування респондентів, ми виявили, що громадяни України інформацію про діяльність недержавних громадських організацій найчастіше отримують через телебачення, газети, журнали та мережу Інтернет.

Інформування шляхом проведення заходів та акцій, проведених організаціями, від друзів та знайомих, а також із засобів радіомовлення, як ми з’ясували, на сьогодні є менш ефективним, хоча теж потрібним. Тому ми вважаємо, що поінформованість населення України про недержавні громадські організації як один із основних інститутів громадянського суспільства сприяє правовій обізнаності громадян України.

Правова обізнаність громадян України щодо діяльності недержавних громадських організацій - це володіння громадянами України певними знаннями у сфері права про діяльність недержавних громадських організацій, отриманих шляхом їх поінформування через різноманітні інформаційні джерела (ЗМІ, мережа Інтернет та ін.), що створює підвалину для їх подальшого розвитку та вдосконалення інформаційної діяльності недержавних громадських організацій в Україні.

Ми вважаємо, що інформаційна діяльність недержавних громадських організацій - це сукупність дій, спрямованих на забезпечення інформаційних потреб і інтересів громадян, юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування в межах їх прав і свобод, функцій та повноважень для використання існуючих інформаційних ресурсів, технологій та засобів зв’язку.

Вважаємо, що у зв’язку з інтенсивним розвитком комунікаційних технологій, внесенням змін до чинного законодавства та прийняттям нових нормативно-правових актів України в інформаційній сфері, виникає необхідність вдосконалення інформаційної діяльності недержавних громадських організацій в Україні шляхом подальшої її правової регламентації в межах прав і свобод громадян, передбачених Конституцією України.

У дослідженні ми визначили, що інформаційна діяльність недержавних громадських організацій в Україні складається із: 1) зовнішньої інформації - збирання та одержання інформації, яка поступає ззовні (зовнішнього середовища) від органів державної влади, органів місцевого і регіонального самоврядування про діяльність цих органів та прийняті ними рішення; громадськості про проблеми, які хвилюють громадян, а також про їх інтереси; інших недержавних громадських організацій про їх діяльність; засобів масової інформації, прес-служб тощо, які забезпечують поінформованість недержавних громадських організацій про участь громадян в управлінні державними справами та ін.; 2) внутрішньої інформації - накопичення і збереження отриманої ззовні інформації; аналіз інформації; поширення актуальної (потрібної для недержавної громадської організації) інформації; створення на основі наявної в організації інформації порад та консультацій щодо подальшої діяльності організації; зберігання, використання інформації; 3) інформації, яка виходить назовні - поширення інформації про недержавну громадську організацію та її діяльність у зовнішнє (навколишнє) середовище.

Отже, розвиток інформаційної діяльності недержавних громадських організацій сприяє становленню інформаційного суспільства в Україні. Однак на сьогодні у чинному законодавстві України мають місце прогалини та недоопрацювання, які негативно впливають на здійснення інформаційної діяльності недержавними громадськими організаціями. Потребує підвищення ефективності й сам процес отримання та використання достовірної інформації недержавними громадськими організаціями.

Аналіз нормативно-правових актів України, якими здійснюється правове регулювання у сфері інформації, зокрема в інформаційній діяльності недержавних громадських організацій, свідчить, що їх існуюча чисельність та відсутність системності за видовою ознакою призводить до труднощів у реалізації завдань в частині інформаційної діяльності недержавними громадськими організаціями.

Доцільним, на нашу думку, є створення Інформаційного кодексу України, в якому слід визначити положення щодо інформаційної діяльності недержавних громадських організацій, або ж створення окремого Закону України «Про громадські організації», яким би врегульовувались аспекти інформаційної діяльності недержавних громадських організацій.

У роботі ми визначили, що юридична відповідальність за порушення законодавства про інформацію недержавними громадськими організаціями - це правовідносини між уповноваженими державними органами та недержавними громадськими організаціями, до яких застосовуються юридичні санкції з негативними для цієї організації наслідками за порушення законодавства про інформацію.

Ми вважаємо, що серед функцій відповідальності за порушення законодавства у сфері інформації недержавними громадськими організаціями слід виділити: - штрафну (каральну); - правовідновлюючу (компенсаційну); - правоохоронну; - виховну (превентивну).

Підставою виникнення відповідальності за порушення законодавства у сфері інформації недержавними громадськими організаціями є вчинене або вчинюване недержавними громадськими організаціями правопорушення в інформаційній сфері у разі встановлення складу правопорушення, що є обов’язковим при притягненні до кримінальної або адміністративної відповідальності.

Слід зазначити, що підставами притягнення та настання відповідальності за порушення законодавства про інформацію недержавними громадськими організаціями є: 1) факт вчинення порушення законодавства про інформацію недержавними громадськими організаціями; 2) наявність у діях недержавної громадської організації складу правопорушення; 3) наявність відповідної правової норми, яка передбачає притягнення до юридичної відповідальності за порушення законодавства про інформацію недержавними громадськими організаціями; 4) акт застосування права (вирок суду, рішення адміністративного органу тощо); 5) відсутність підстав для звільнення від відповідальності за порушення законодавства про інформацію недержавними громадськими організаціями.

Ознаками юридичної відповідальності за порушення законодавства про інформацію недержавними громадськими організаціями є: - притягнення посадових осіб недержавної громадської організації до юридичної відповідальності у певному процесуальному порядку уповноваженими на це державними органами та їх посадовими особами з чітким дотриманням законодавства; - державний примус у формі каральних та правовідновлюючих (компенсаційних) способів; - наявність певних витрат для недержавної громадської організації, які передбачені законодавчо; - негативна реакція держави на правопорушення, вчинене в інформаційній сфері та на недержавну громадську організацію, що є винною у його скоєнні; - обов’язок недержавної громадської організації за свою протиправну поведінку терпіти несприятливі наслідки; - наявність правових норм, закріплених у законодавстві, яким регулюється інформаційна сфера; - застосовується лише до недержавної громадської

організації, винної у вчиненні порушення інформаційного законодавства.

В Україні недержавні громадські організації виступають суб’єктом інформаційних відносин і за порушення законодавства України про інформацію несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну, кримінальну відповідальності. Одночасно потребує вдосконалення законодавство про ці види відповідальності недержавних громадських організацій як в цілому, так і як суб’єктів інформаційних відносин. На сьогодні притягнення до відповідальності недержавних громадських організацій за порушення законодавства про інформацію практично не врегульовано.

Також вважаємо, що існуючі у кодексах, зокрема КУпАП, КК України, ЦК України, КЗпП України, та інших правових документах норми статей, що передбачають відповідальність за порушення законодавства про інформацію, слід об’єднати в окрему главу в кожному з кодексів, а також взяти це до уваги при розробленні Інформаційного кодексу України. Це дасть змогу в подальшому запобігти виникненню труднощів під час розгляду правопорушень, вчинених недержавними громадськими організаціями у сфері обігу інформації.

<< | >>
Источник: ЦЬВОК МАР’ЯНА СТЕПАНІВНА. ІНФОРМАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НЕДЕРЖАВНИХ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УКРАЇНІ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Львів - 2016. 2016

Скачать оригинал источника

Еще по теме Висновки до розділу 2:

  1. 2.1. Поняття та класифікація суб’єктів, які надають послуги у сфері освіти
  2. 2.2. Легітимація діяльності суб’єктів, які надають послуги у сфері освіти
  3. Висновки до розділу 2
  4. СУДОВА ПРАКТИКА:
  5. Конституція України (28 червня 1996 р.)
  6. Розділ 7. Державна служба в українських регіонах Австрійської (Австро- Угорської) монархії (1772-1918 рр.)
  7. Про затвердження Інструкції про зміст, оформлення і порядок подання в ДКЗ України матеріалів з геолого-економічної оцінки запасів вугілля і горючих сланців
  8. Глава 2 ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ
  9. Обліки. Основи класифікації інформаційно- пошукових систем підрозділів МВС та інших відомств
  10. Поняття юридичного тлумачення
  11. ВСТУП
  12. 1.3. Процесуальний статус осіб, які беруть участь у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення
  13. 3.1. Провадження у справах про встановлення фактів, що тягнуть за собою виникнення, зміну чи припинення сімейних правовідносин
  14. ВСТУП
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -