<<
>>

ВИСНОВКИ

На основі викладеного у монографії необхідно зробити наступні висновки:

На основі проведеного аналізу історії розвитку поняття «посягання на майно АТ» виокремлено 3 наступні стадії його розвитку: зародження, «розквіту» та пошуку нових напрямків і форм.

Встановлено, що «рейдерство» перебуває у безперервному розвитку, відбувається постійне вдосконалення способів протиправного встановлення контролю над майном АТ;

На основі проведеного історично-правового аналізу НПА з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню АТ виокремлено групу актів законодавства, норми яких спрямовані на ефективне забезпечення законних прав та інтересів АТ. До них належать: КУ, ГК України, ГПК України, Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції», Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Закон України «Про захист економічної конкуренції», Закон України «Про холдингові компанії», Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів», ЗУ «Про АТ», Закон України «Про внесення змін до статті 67 ГПК України щодо забезпечення позову», Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств», Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів», ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності», Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку корпоративного управління в акціонерних товариствах», Указ Президента України «Про заходи щодо посилення захисту прав власності», Постанова КМУ «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів», Постанова КМУ «Про утворення Міжвідомчої комісії з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств», Постанова Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», Постанова Пленуму ВСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», Лист- доручення Генеральної прокуратури України на виконання розпорядження Генерального прокурора України від 21 березня 2007 року № 26 з питань нагляду за дотриманням законодавства, спрямованого на протидію «рейдерству», Лист-зауваження Генеральної прокуратури України до підпорядкованих прокуратур від 17 вересня 2007 року та інші;

Підсумовано, що упродовж тривалого часу вносилися зміни до законодавства з метою захисту АТ від посягань на їх майно.

Важливим кроком стало прийняття у 2013 році Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», яким визначено поняття «протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації», і на основі якого передбачено відповідальність у КК України. Проте вказане визначення не охоплює усіх способів, за допомогою яких «рейдери» посягають на майно АТ. За умови чіткого встановлення ознак поняття «рейдерства», зважаючи на конкуренцію вказаних дій у диспозиції статті з іншими нормами КК України, при зазначенні механізмів з реалізації ефективних шляхів протидії протиправному захопленню майна АТ та внесення відповідних змін до законодавства буде можливо сформувати повноцінну систему захисту вітчизняної економіки. Тому найголовнішим завданням на сьогодні є чітке визначення на законодавчому рівні форм і видів протиправного захоплення майна та акцій, що сприятиме протидії протиправним захопленням загалом та забезпеченню захисту підприємства уже при перших спробах захоплення;

Надано визначення поняттю «господарсько-правовий захист АТ від посягань на їх майно» на основі аналізу складових, наданих у довідковій, науковій літературі та НПА у наступній формі: здійснення охорони АТ засобами регулюючого впливу, встановленими у господарському законодавстві, спрямованими на попередження незаконного вилучення, відторгнення власності у її власника-акціонера від захоплення та привласнення майна, яке належить на праві власності чи на іншому речовому праві, та на захист органів і їх посадових осіб, які здійснюють управління товариством - голови і членів виконавчого органу, ревізійної комісії, наглядової ради товариства;

Встановлено, що під посяганням на майно АТ («рейдерством») слід розуміти саме процес захоплення і встановлення контролю протизаконними способами. Відповідно до цього, необхідно передбачити кримінальну та адміністративну відповідальність уже за саму організацію «рейдерського» нападу.

При цьому потрібно також на нормативному рівні визначити мету «рейдерської» атаки.

Незважаючи на те, що у КК України уже є визначення поняття «протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації» (стаття 206.2), інші статті, за допомогою яких можна кваліфікувати протиправні дії, що вчиняються «рейдерами» при захопленні АТ (встановлено кримінальну відповідальність за шахрайство, вимагання, зловживання службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень, підробку документів, підкуп, доведення до банкрутства, службове підроблення, протидію законній господарській діяльності, самоправство, погрозу або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок, примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження, порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів, постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови, незаконне використання інсайдерської інформації та інші суспільно небезпечні діяння, що є складовими «рейдерства»), проте визначення єдиного комплексного поняття та посилення відповідальності сприятиме боротьбі із ним;

На основі аналізу довідкових джерел, результатів наукових досліджень, а також НПА надано наступне доктринальне визначення поняттю «протиправне встановлення контролю над АТ (рейдерство)» - це організація нападу на підприємство, організацію, установу незалежно від форми власності з метою його захоплення, заволодіння владними повноваженнями щодо розпоряджання майном з використанням погрози або насильства до посадової чи іншої особи; шантажу; шахрайства; вимагання; зловживання службовим становищем; перевищення влади або службових повноважень; підроблення документів; підкуп; доведення до банкрутства; службового підроблення; протидії законній господарській діяльності; самоправства; примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань; викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження; порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів; постановлення суддею

(суддями) завідомо неправосудного рішення, ухвали або постанови; незаконне використання інсайдерської інформації та інші суспільно небезпечні діяння, що порушують права і законні інтереси акціонерів та завдають їм економічного та інших видів збитків;

Подано пропозицію щодо внесення поняття «протиправне встановлення контролю над АТ» у наведеній вище редакції до ЗУ «Про АТ», ЗУ «Про ГТ», ГК України та КК України.

Вкрай важливим на сьогодні є запровадження заходів цивільно-правової, дисциплінарної, господарської, адміністративної та кримінальної відповідальності за організацію посягання на майно («рейдерського» нападу) на будь -якій його стадії;

На основі порівняльного аналізу захисту інтересів АТ від посягань на їх майно у законодавстві зарубіжних держав та в національному законодавстві аргументовано доцільність впровадження в останнє нових норм, зокрема:

на основі проведеного аналізу законодавства Великої Британії, спрямованого на протидію посяганням на майно АТ, запропоновано внести зміни до ЗУ «Про АТ» щодо збільшення кворуму загальних зборів АТ, який необхідний для прийняття рішення, оскільки в такому випадку рішення, які приймаються на загальних зборах, отримають схвалення 3/4 голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій. Також, запропоновано внести зміни, відповідно до яких ціна придбання акцій не може бути меншою за найвищу ціну придбання протягом цього періоду. Дана норма захистить права та інтереси акціонерів при обов’язковому викупі АТ належних їм акцій та не дозволить скуповувати акції за нижчими цінами, ніж найвища ціна придбання протягом цього періоду;

на основі законодавства США, спрямованого на протидію посяганням на майно АТ, запропоновано внести зміни до ЗУ «Про АТ» в частині надання права акціонерам звернутися до суду у випадку незгоди із запропонованою ціною викупу акцій для судової оцінки вартості їх акцій;

на основі законодавства Австралії, спрямованого на протидію посяганням на майно АТ, запропоновано внести зміни до ЗУ «Про АТ» в частині надання наглядовій раді повноваження для здійснення регулювання та контролю за рішеннями загальних зборів. Збільшення обсягу повноважень наглядової ради необхідне для того, щоб здійснювати контроль за рішеннями загальних зборів, зокрема в частині дотримання процедури прийняття рішення на предмет відповідності правам та інтересам акціонерів;

на основі законодавства РФ, спрямованого на протидію посяганням на майно АТ, запропоновано внести зміни до ЗУ «Про АТ» в частині введення норми про обов’язковий викуп акцій товариства у зв’язку з придбанням особою акцій товариства у розмірі 99 %.

Вказана норма зобов’яже особу, яка стала власником акцій товариства у розмірі 99 %, запропонувати всім акціонерам придбати у них прості акції товариства. Таким чином, будуть захищені права міноритарних акціонерів.

На основі доктринальних визначень учених-юристів надано власне узагальнене визначення поняття «компетенція АТ» як сукупність прав, обов’язків та предмета відання АТ, наданих у законодавчому порядку, необхідних для здійснення господарської діяльності у власній сфері, а також здатність набувати права та обов’язки впродовж здійснення господарської діяльності. Запропоновано використовувати надане визначення у статтях ЗУ «Про АТ»;

Для того, щоб не виникало зловживань при укладенні значних правочинів у статуті АТ потрібно прописати додаткові критерії для віднесення правочинів до значних. У статуті також повинні бути чітко прописані дата проведення оцінки вартості майна або послуг, які є предметом значного правочину, та випадки, коли обов’язково потрібно залучити оцінювача;

На основі проведеного аналізу національного законодавства, спрямованого на протидію посяганням на майно АТ, запропоновано внести зміни до ЗУ «Про АТ» в частині передбачення права акціонера на оскарження значного правочину, що укладений без обговорення на зборах акціонерів. Це положення надасть акціонерам право для оскарження значного правочину, оскільки на даний момент у ЗУ «Про АТ» не визначено хто має право звертатись до суду із позовом про визнання правочину недійсним;

На основі проведеного аналізу думок вчених і практиків запропоновано внести зміни до ЗУ «Про АТ» у частині затвердження списку документів та інформації, які публічне АТ зобов’язане розміщувати на своєму сайті (порядок денний та документи, які будуть розглядатися на загальних зборах). Вказана інформаціє є важливою для акціонерів, а тому кожен із них повинен мати доступ до документів та можливість ознайомитися з ними під час підготовки до загальних зборів. Це положення надасть можливість акціонерам бути компетентними в усіх питаннях, які розглядатимуться на загальних зборах, оперативно виявляти недоліки, допущені в документах.

Акціонерам необхідно бути ознайомленими із порядком денним та питаннями, які розглядатимуться на загальних зборах, оскільки це мінімізує можливість висунення «рейдерами» під час обговорення на загальних зборах необхідних їм питань (переобрання керуючого (директора) і т.п.);

Зроблено висновок, що договори між акціонерами всередині АТ мають стати одним із найефективніших регуляторів відносин між ними з питань, які неврегульовані чи недостатньо врегульовані на законодавчому рівні. Підтверджено доцільність узгодження таких договорів з положеннями корпоративного та іншого законодавства на предмет уникнення колізій із нормами законодавства. Запропоновано внесення до істотних умов усіх договорів, що укладаються всередині АТ, відповідальності за порушення їх умов;

Узагальнено положення щодо комплексного захисту прав акціонерів, захист від посягань на майно АТ загальними зборами акцiонерiв, наглядовою радою та ревізійною комісією відповідно до чинного законодавства та внутрішніх документів АТ у межах правової роботи на підприємстві як способу самозахисту його прав та інтересів;

Завдання із забезпечення захисту АТ від протиправних посягань покладено державою на систему органів із протидії посяганням на майно АТ, що мають окремі спільні ознаки: прокуратуру, Фонд державного майна України, АМК України, НКЦПФР, Міжвідомчу комісію з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств, утворену при КМУ, та її регіональні робочі групи, Бюро протидії економічним злочинам та «рейдерству», АСПУ та інші;

Запропоновано змінити обсяг повноважень та надати Міжвідомчій комісії з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств право приймати рішення щодо захисту АТ від посягань на майно, надати таким рішенням обов’язковий характер та встановити відповідальність за недотримання і невиконання. Внесення змін до законодавства надасть Міжвідомчій комісії з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств можливість мати необхідні повноваження щодо захисту АТ від посягань на їх майно та більш оперативно реагувати на правопорушення;

У розвиток правової роботи на підприємстві виглядає нагально необхідним нормативне закріплення зобов’язання АТ закріпити у статуті положень щодо захисту комерційної таємниці і конфіденційної інформації з можливістю надання її третім особам виключно за рішенням загальних зборів або наглядової ради АТ, а також визначення заходів відповідальності за їх розголошення.

У розвиток проведення правової роботи і уникнення утворення підстав для вчинення неправомірного тиску на АТ, слід рекомендувати останнім своєчасно й у повному обсязі виплачувати дивіденди акціонерам, вчасно інформувати акціонерів про усі важливі події та результати діяльності АТ, максимально забезпечувати права міноритарних акціонерів, зокрема і на придбання акцій під час додаткових емісій для того, щоб вони були зацікавлені у зберіганні інформації про товариство, не розголошували конфіденційної інформації, були зацікавлені у збереженні своїх акцій і не продавали їх «рейдерам», які можуть пропонувати ціну, більшу за номінальну вартість. Відповідальним за цю роботу, а також за створення умов, що перешкоджатимуть скуповуванню акцій, і за проведення моніторингу поточної ситуації є керівний орган АТ - одноособовий чи колегіальний;

На основі проведеного аналізу наукових, навчальних і нормативних джерел надано удосконалене семантичне визначення поняття «правовий режим майна суб’єктів господарювання» як встановлені правовими нормами порядок і умови його придбання (формування), здійснення суб’єктами права повноважень володіння, користування та розпорядження ним, реалізація функцій управління майном, порядок звернення на нього стягнення кредиторів та здійснення заходів щодо захисту; запропоноване його застосування по відношенню до АТ;

Вказано на необхідність нормативного закріплення у ЗУ «Про АТ» та ЗУ «Про ГТ» зобов’язання керівника АТ організувати ведення в АТ ефективної системи контролю за кредиторською заборгованістю, а також скликати загальні збори акціонерів у випадку досягнення нею критичного розміру, який має визначатися для кожного АТ індивідуально загальними зборами акціонерів із закріпленням у статуті. Такі норми повинні унебезпечити власника контрольного пакету й мажоритарних акціонерів від протиправного встановлення контролю над АТ через наявну кредиторську заборгованість. У розвиток цієї пропозиції необхідно посилити відповідальність керівника АТ за організацію ефективного контролю резервного капіталу АТ. Так само співробітники юридичного відділу АТ повинні відслідковувати наявність спорів у судах, стороною в яких виступає АТ, що розглядаються без його участі;

Надано пропозицію щодо запровадження технічних заходів захисту інтересів АТ. Для уникнення встановлення контролю над АТ при реєстрації авторських прав на нематеріальні активи необхідно належним чином захищати комерційну таємницю АТ та створити надійний захист для збереження статутних документів, печатки тощо. На підприємстві необхідно зберігати копію статуту, а оригінал - в іншому місці (наприклад, у банківській скриньці або в адвоката) для унеможливлення стороннім особам заволодіти статутом при їх проникненні на підприємство. Доступ до печатки повинна мати обмежена кількість осіб (в ідеалі - одна особа). Для збереження майна АТ при силовому «рейдерському» захопленні необхідно заручитися підтримкою охоронних структур, АСПУ, викликати співробітників ОВС та представників різних ЗМІ для максимального висвітлення «рейдерської» атаки у друкованих виданнях й особливо у телевізійних передачах;

Аргументовано, що для забезпечення інтересів АТ та унеможливлення виникнення ситуацій з підкупом акціонерів та створенням внутрішніх загроз керівництву АТ і мажоритарним акціонерам необхідно сумлінно виконувати свої зобов’язання перед іншими акціонерами, менеджментом та працівниками, зокрема справно сплачувати дивіденди акціонерам, вчасно виплачувати заробітну плату керівникам різних ланок АТ; не надавати широких повноважень найманому директорові, а залишити за основним власником майна товариства повноваження щодо затвердження та ухвалення рішень, які стосуються майна АТ. Керівництву АТ і мажоритарним акціонерам необхідно ефективно контролювати оперативну діяльність АТ на предмет попередження конфліктних ситуацій;

Аргументовано, що для мінімізації комплексних посягань з боку «рейдерів» та державних службовців доцільним є підвищення на законодавчому рівні різногалузевої відповідальності усіх учасників посягання. Серед іншого зазначено позитив для сумлінних суб’єктів господарювання у періодичній зміні керівників різних правоохоронних і судових органів (зокрема як це нещодавно було зроблено на основі Закону України «Про очищення влади») для підвищення ефективності боротьби з корупцією;

Навівши перелік переваг, які може надати іноземна компанія, що виступає власником акцій, часток, паїв в українському підприємстві, зроблено висновок про те, що використання іноземних компаній як засновників/акціонерів українських товариств може бути додатковим захистом від «рейдерських» атак.

Надано власні авторські семантичні визначення поняттям: - правовий захист: це система юридичних норм, необхідних для запобігання

правопорушенням, відновлення порушених прав та притягнення порушників до відповідальності; - способи захисту прав: це передбачені законодавством засоби, за допомогою яких відбувається запобігання правопорушенням, відновлення порушених прав та притягнення порушників до відповідальності;

В рамках міжгалузевих зв’язків вказано на окремі недоліки диспозиції частини першої статті 206.2 КК України «Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації», які створюють небажану конкуренцію із диспозиціями інших статей КК України. Рекомендовано законодавцю внести зміни до законодавства щодо запровадження усіченого складу злочину, передбаченого названою статтею шляхом криміналізації уже перших дій, які вчиняють «рейдери»;

Аргументовано, що протиправні дії «рейдерів» варто кваліфікувати на основі положень кримінального законодавства за статтями, визначеними у наступних розділах КК України:

злочини проти життя та здоров’я особи;

злочини проти волі, честі та гідності особи;

злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина;

злочини проти власності;

злочини у сфері господарської діяльності;

злочини проти громадської безпеки;

злочини проти громадського порядку та моральності;

злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян;

злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку;

злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг;

злочини проти правосуддя;

Для уникнення довільного тлумачення норм різних НПА з метою захисту інтересів акціонерів запропоновано внести до ЗУ «Про АТ» окрему норму, в якій прописати, що оскарження акціонерами ухвали про забезпечення позову зупиняє її виконання. Завдяки такій нормі законні права та інтереси акціонерів у випадку, якщо «рейдер» захопив АТ, можуть бути захищені через укладення договору про виведення майна зі статутного капіталу;

Підтримано зміни, які внесено до статті 67 ГПК України (у редакції, що діяла від 28.03.2014 року до 15.12.2017 року) щодо неможливості заборонити проведення загальних зборів акціонерів, що мають позитивний характер, оскільки не допускають припинення роботи АТ через подання позову або відповідного клопотання до господарського суду про застосування такої заборони в якості забезпечення позову конкурентами учасників господарського товариства чи зловмисниками. Запропоновано провести додаткове дослідження з метою розробки норм щодо прямої залежності права акціонера на подання певних позовів від розміру пакету акцій;

Перевагою господарського процесу у порівнянні із цивільним та кримінальним є пріоритет письмових доказів. Однак у справах за участю АТ потрібно приділяти належну увагу й усним доказам, а саме поясненням акціонерів, керівників і працівників товариства. Це дозволить судді у повному обсязі дослідити справу, заслухавши пояснення третіх осіб або свідків, які володіють інформацією про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Вірна оцінка доказів унеможливить «рейдерам» зловживати поданням до суду та допоможе захистити законні права та інтереси акціонерів;

У розвиток технічних елементів організації процесуального захисту АТ від протиправних посягань на майно надано пропозицію у ЄДРСР виділити окрему графу про предмет та окрему графу про назву АТ. Це необхідно для спрощення пошуку для судді, прокурора, контрагентів АТ, державних органів за назвою АТ та предметом справ, які перебувають на даний час на розгляді в інших судах, та з яких уже прийнято рішення стосовно певного АТ. Також, запропоновано встановити жорсткішу відповідальність за нез’явлення представника учасника процесу у судові засідання.

<< | >>
Источник: Правовий захист акціонерних товариств від посягань на їх майно: монографія / О.А. Туркот; МВС України, Львівського державного університету внутрішніх справ. - Львів: ЛДУВС,2018. - 196 с.. 2018

Еще по теме ВИСНОВКИ:

  1. Відповідно до ч. 2 ст. 311 ЦПК висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи. Що розуміється під такими висновками і мотивами?
  2. Чи вправі суд, не призначаючи експертизу у справі, яку він розглядає, обґрунтувати своє рішення висновком експертизи, який було отримано і покладено в основу рішення суду при розгляді іншої справи або іншим судом? Якщо не вправі, то які правові наслідки можуть наступити, якщо на основі такого висновку експертизи суд ухвалив своє рішення?
  3. Дослідження висновку експерта
  4. Висновки
  5. висновки
  6. Висновки до розділу 4
  7. Висновки до розділу 3
  8. Висновки до розділу 1
  9. Висновки до розділу.
  10. Висновки до розділу 2
  11. Висновки до розділу.
  12. Висновки до розділу 1
  13. Висновки до розділу 3.
  14. Висновки до розділу 2
  15. Висновки до розділу 2
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -