Поняття та функції податку

Виникнення податків зумовлено потребою належного функціонування держави, виконання нею суспільно необхідних завдань і функцій. Подат­ки з'явилися пізніше, ніж виникли перші держави, фінансова діяльність яких супроводжувалася збиранням митних зборів у сучасному їх розу­мінні.

Податок є не тільки правовою, а насамперед економічною катего­рією. Аналіз сутності податку як економічної категорії базується на дослі­дженні закономірностей розширеного відтворення, його окремих фаз, особливо розподілу та перерозподілу грошової форми вартості.

Першим визначення податку дав А. Сміт у праці “Про багатство на­родів” (1770); зокрема він визначив податок як тягар, що накладаєть­ся державою у формі закону, який передбачає і його розмір, і порядок сплати.

М.П. Кучерявенко вважає, що податок - це форма примусового від­чуження результатів діяльності суб'єктів, що реалізують свій податко­вий обов'язок, у державну чи комунальну власність, що вноситься в бюджет відповідного рівня (чи цільовий фонд) на підставі закону (чи акта органу місцевого самоврядування) і виступає як обов'язковий, не­цільовий, безумовний, безоплатний і безповоротний платіж^[30].

Відповідно до ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справля­ється з платників податку відповідно до Податкового кодексу.

Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідно­го бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Ознаки податків:

1) встановлюються виключно законом (відповідно до п.

2) обов’язковість (стаття 67 Конституції України встановлює, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом) і встановлення юридичної відповідальності за ухилення від їх сплати;

3) безоплатність, тобто спрямованість коштів від платника до держа­ви за відсутності зустрічних зобов’язань з боку держави;

4) безумовність, тобто сплата податку без виконання будь-яких дій з боку держави;

5) нецільовий характер, а саме відсутність чітких вказівок щодо на­прямів використання надходжень від певного податку;

6) безповоротність, тобто кошти, сплачені у вигляді податків, не по­вертаються до платників;

7) платіж здійснюється у грошовій формі;

8) податки надходять виключно до бюджету відповідного рівня.

Сутність податків, зборів та інших обов’язкових платежів проявля­ється у їхніх функціях, зокрема:

- фіскальній (лат. fiscus - державна скарбниця) - наповнення дохід­ної частини бюджетів усіх рівнів для задоволення потреб суспільства;

- регулюючій - регулювання галузей суспільного виробництва і спо­живання;

- контрольній - регламентування державою дотримання фінансової дисципліни суб’єктами підприємництва, громадянами;

- розподільчій - розподіл дохідної частини бюджету для фінансуван­ня функцій та завдань держави та органів місцевого самоврядування;

- стимулюючій - запровадження окремим платникам податків пільг щодо їх сплати, що стимулює розвиток окремих галузей народногоспо­дарського комплексу або здійснює підтримку незахищених верств на­селення країни.

2.