Поняття, система і функції нотаріату
Історично виникнення нотаріату пов'язане з розвитком цивільного обігу, необхідністю сприяння його суб'єктам у здійсненні угод і закріпленні прав, що здобуваються, у юридичній формі.
Нотаріат виник як інститут громадянського суспільства, що забезпечує захист приватної власності і безспірність майнових прав, охорону прав усіх учасників цивільного обігу. Протягом всієї історії розвитку держави і права нотаріат є складовою частиною правової системи будь-якої країни, оскільки здійснювані нотаріусами функції об'єктивно необхідні і широко використовуються суспільством, особливо в суспільстві з розвиненою економікою та цивільним обігом1.Нотпаріат в Україні — це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені законом,
з метою надання їм юридичної вірогідності.
Організація і діяльність нотаріату в Україні регулюється Законом України «Про нотаріат»2 (далі — Закон), Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , Правилами ведення нотаріального діловодства4 та іншими актами законодавства.
1 Решетникова И.В., Ярков В.В. Гражданское право и гражданский процесс в современной России. — М.: Норма, 1999. — С.243.
2 Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 39. — Ст.383.
3 Наказ Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004.
4 Наказ Міністерства юстиції України № 6/5 від 03.02.1994.
У систему нотаріату входять: а) нотаріуси, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси); б) нотаріуси, які займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси); в) органи виконавчої влади — у населених пунктах, де немає нотаріусів; г) консульські установи України.
Покладаючи на нотаріальні органи функцію вчинення нотаріальних дій, держава наділяє їх владними повноваженнями (компетенцією).
Законодавство про нотаріат не містить норми, що закріплює загальне правило підвідомчості справ нотаріальним органам, а прямо перелічує нотаріальні дії, що становлять у сукупності компетенцію нотаріальних органів.
Повноваження нотаріальних органів на вчинення нотаріальних дій регламентуються залежно від суб'єкта, уповноваженого здійснювати нотаріальні функції.
Нотаріуси, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси), вчиняють такі нотаріальні дії:
— посвідчують угоди (договори, заповіти, доручення, шлюбні контракти та ін.);
— вживають заходів до охорони спадкового майна;
— видають свідоцтва про право на спадщину;
— видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя;
— видають свідоцтва про придбання нерухомого майна, яке було предметом іпотеки;
— видають свідоцтва про придбання майна з прилюдніх торгів;
— видають дублікати документів, що зберігаються у справах нотаріальної контори;
— накладають заборону відчуження житлового будинку, будівлі, садиби, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна;
— засвідчують вірність копій документів і виписок з них;
— засвідчують справжність підпису на документах;
— засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншій;
— посвідчують факт, що громадянин є живим;
— посвідчують факт перебування громадянина в певному місці;
— посвідчують тотожність громадянина з особою, зображеною на фотокартці;
— посвідчують час пред'явлення документів;
— передають заяви фізичних і юридичних осіб іншим фізичним і юридичним особам;
— приймають у депозит грошові суми та цінні папери;
— вчиняють виконавчі написи;
— вчиняють протести векселів;
— пред'являють чеки до платежу і посвідчують неоплату чеків;
— вчиняють морські протести;
— приймають на зберігання документи.
Законодавством України на державних нотаріусів може бути
покладено вчинення й інших нотаріальних дій (ст.34 Закону).
Нотаріуси, які займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси), мають право вчиняти такі ж нотаріальні дії, що і державні нотаріуси, за винятком: 1) накладати і знімати заборону відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садовогр будинку, гаража, земельної ділянки, інщргр нерухомого майна; 2) видавати свідоцтво про право власності на част: ку в спільному майні подружжя у разі рмерті одного, із прдружжА; 3) видавати свідоцтво про право на спадщину; 4) вживати заходів до рхорони спадкового майна; 5) посвідчувати договори довічного утримання; 6) засвідчувати справжність підпиру на документаА, призначених для дії за кордоном, та посвідчувати доручення дАя цієї мети, а також засвідчувати справжність підпису батьків або, опікуна (піклувальника) на згоді про усинрвлення дитини (ст.Щ Закону).
Посадові особи органів місцевого самоврядування у населених пунктах, де немає державних нотаріусів, мають праАр: 1) вживати заходів до охорони спадкового майна; 2) накладати та знімати