Поняття податку

Виникнення податків визначається передумовами формування держав. Складно виділити момент, із якого виникли податки, точніше можна говорити про відносно триваючий процес становлення платежів податкового характеру.

Трансформація податків у стійкі, чітко діючі механізми, адекватно законодавчо врегульовані, неухильно привела до необхідності з’ясування феномена справляння податку, його природи, юридичної підстави стягнення податків і зборів.

Аналізуючи таке явище, як справляння податків, необхідно враховувати, що вони не є єдиним джерелом доходідо бюджетуу і являють собою тільки один з видів позаекономічного державного примусу. Крім властиво податків, яким належить провідна роль у формуванні бюджету, існують й інші види вилучень до бюджетів: ліцензійні й реєстраційні збори, збори з населення. Крім того, підприємства й громадяни роблять обов’язкові відрахування в позабюджетні фонди, платять різні тарифи, здійснюють інші обов’язкові платежі. Різноманіття форм вилучень викликає необ­хідність визначити, що ж із них є безпосередньо податком, а що - неподатковими платежами. Таким чином, всю систему платежів, які

^№ Тарасов П. И. Очеркь науки финансоваго права. Ярославль, 1883. С.552-553 входять у податкову систему, можна поділити на податки й платежі податкового характеру.

Часто практично як синоніми вживаються поняття податку, збору, обов’язкового платежу. Дійсно, вони дуже схожі, але це категорії, що перебувають у певному співвідношенні. Поняття обов’язкового платежу є родовим, що охоплює всю сукупність податків і зборів (при цьому треба враховувати, що мова йде про обов’язкові платежі податкового характеру, оскільки штрафи, стягнення теж мають обов’язковий, але не податковий характер), і в широкому розумінні обов’язкові платежі податкового характеру й становлять податкову систему. У свою чергу, податки й збори є видовими категоріями, являють собою форми обов'язкових платежів податкового характеру. У цілому ж обов’язкові платежі в нашому контексті включають в себе:

1) податки;

2) збори;

3) податкові платежі (мито, пошлина, плата за торговий патент тощо).

Податок являє собою досить складну категорію, що має еконо­мічне, і юридичне значення. Змістовно аналізується економічна природа податку в сучасних дослідженнях^[80] [81]. Однак, як справедливо підкреслює І. Є. Криницький, зовсім очевидно, що вирішальне значення дефініція податку здобуває саме в праві. В основі цього лежать певні причини^[82]. По-перше, точне визначення й закріплення змісту категорії “податок” сприяє чіткому й однаковому застосуванню норм податкового законодавства. По-друге, саме поняття, визначення податку повинне бути однією з відправних точок при підготовці податкових законів. По-третє, чітке визначення податку дозволяє об’єктивно сформувати й закріпити обсяг повноважень податкових органів. По-четверте, без точного визначення категорії “податок” неможлива об’єктивна реалізація як фінансової, так і інших видів відповідальності.

Навряд чи сьогодні можна говорити про сформований єдиний підхід до визначення податку національними законодавствами^[83].

Розмежування податків, зборів, платежів є не винятково теоре­тичною проблемою, але й у значній мірі проблемою практики.

По-перше, коли мова йде про податки, то це насамперед безумовні й нецільові платежі, і після їх надходження до бюджетів неможливо простежити використання цих коштів, та це й не потрібно. У ситуації зі зборами картина інша. Це цільові надходження, вони необхідні для фінансування певних заходів і мають у такий спосіб чітку цільову прив’язку. Тому можна порушувати питання про нецільове вико­ристання коштів (мова може навіть йти про самостійний склад правопорушення).

По-друге, податки в основному надходять до бюджетів, тоді як збори можуть формувати цільові (у тому числі й позабюджетні) фонди. Тому, якщо необхідно закріпити винятково стабільні надходження до бюджетів нецільового характеру, - це, безсумнівно, податки. Якщо ми хочемо закріпити стійкий зв’язок між податковими надходженнями й джерелами, з яких воші направляються, - це збори.

І, по-третє, якщо встановлення, зміна й скасування податків і всіх елементів правового механізму податків є виключною компетенцією органів державної влади, то деталізацію елементів зборів у перспективі можна розглядати і як компетенцію виконавчих органів.

Таким чином, податок являє собою форму примусового відчуження результатів діяльності суб’єктів, які реалізують свій податковий обов'язок, що на підставі закону (або акту органу місцевого самоврядування) вноситься до бюджету відповідного рівня (або цільового фонду) і виступає як обов’язковий, безу­мовний, нецільовий, безоплатний, безповоротний грошовий платіж.

7.2.