§ 3. Функції держави: поняття і сутність

Функції держави - це головні соціально значущі напрями її діяльності на конкретно-історичному етапі розвитку сус­пільства, в яких виражаються і конкретизуються його суть і соціальне призначення.

ня суспільних відносин впливає на стан суспільних процесів, їх динаміку і спрямованість.

Функції держави слід відрізняти від мети і завдань держави. Якщо мета суспільства - те, до чого прагне держава, а завдан­ня - це засоби досягнення мети, то функції - провідні напрями діяльності держави щодо розв’язання завдань, які стоять перед нею; отже, мета і завдання визначають функції.

Функції держави слід відрізняти також від функцій окремих його державних органів. На відміну від функцій численних дер­жавних органів, спеціально призначених для певного виду діяль­ності, функції держави охоплюють його діяльність у цілому, в них виражається соціальна цінність і суть держави, їх здійсненню підпорядкована робота всього державного апарату і кожного органу окремо.

Формування функцій держави відбувається з перебігом його становлення, зміцнення та розвитку. Послідовність виникнення функцій залежить від черговості завдань, що постають перед суспільством у його історичному розвитку, а також поставлених цілей. Ці завдання і цілі залежать від реальних умов, можливос­тей суспільства, його етичного та культурного рівня, фахового рівня державного апарату тощо.

За різних часів пріоритетного значення набувають ті чи інші завдання, цілі держави, а отже, і різні його функції. На одних етапах центр тяжіння переміщається до сфери економіки, тому в діяльності держави ключового значення набуває економічна функція; на інших-до сфери політики, тоді підвищеної уваги на­дають реалізації політичних функцій державної влади.

Кожна з функцій держави має певний зміст, оскільки при­пускає діяльність в конкретній царині суспільного життя. Зміст функцій показує, що робить держава, чим займаються її орга­ни, які питання вони вирішують. Зміст функцій держави не є незмінним, він може змінюватися під впливом різних чинників (економічних, науково-технічних, військово-політичних, націо­нальних, екологічних тощо).

Виконувані державою функції вельми різноманітні за змістом і цариною прояву. У правничій науці запропоновано чимало під­став для іх класифікації. До основних критеріїв можна віднести такі.

За тривалістю дії функції держави поділяють на по­стійнії тимчасові. Постійні виконуються державою протягом тривалого часу і найчастіше властиві державі на багатьох стаді­ях її існування. Тимчасові функції зумовлені специфікою суспіль­ного розвитку на певних історичних етапах і мірою зникнення такої специфіки втрачають своє значення.

За значущістю для діяльності державного механізму функ­ції держави можна поділити на основні [головні] і другорядні (похідні, допоміжні]. До основних функцій слід віднести функції, що мають пріоритетне значення на конкретному етапі розвитку суспільства (економічна, соціальна, екологічна функції). До дру­горядних слід віднести функції, що мають супутній, допоміжний або обслуговуючий характер. Так, функцію оподаткування та фінансового контролю можна вважати допоміжною щодо еконо­мічної, соціальної функцій, а також щодо функції забезпечення законності та правопорядку.

За формами діяльності, що ґрунтується на засаді розподі­лу влади, функції держави можна поділити на законотворчі, управлінські і судові (правоохоронні]. Ця класифікація від­биває механізм реалізації державної влади.

Загальноприйнятою є класифікація функцій держави за сфе­рами діяльності на внутрішні та зовнішні. Внутрішні функції характеризують основні напрями діяльності, мету і завдання держави всередині країни, а зовнішні розкривають специфіку його інтересів, спрямованість його діяльності в міждержавних відносинах, у міжнародному спілкуванні. Внутрішні та зовніш­ні функції держави взаємопов’язані між собою, діють у певній єдності, доповнюючи одна одну.

Разом з тим у кожній функції можна виділити низку підфунк- цій, у яких відбуваються процеси кількісних і якісних накопи­чень щодо реалізації важливих для суспільства завдань і цілей. На відміну від самостійних функцій, що виражають суть і соці­альне призначення держави, під функції втілюють специфічно особливе в рамках конкретного напряму діяльності державного механізму й у його впливі на суспільні відносини.