<<
>>

§ 6. Правові вимоги щодо управління в галузі використання та охорони курортних, оздоровчих і рекреаційних територій та об'єктів

Управління в галузі використання та охорони курортних, оздоровчих і ре- креаційнихтериторій та об'єктів поділяється на державне і громадське. Під дер­жавним управлінням слід розуміти діяльність компетентних державних органів у галузі охорони і використання відповідних територій і об'єктів.

Ця діяльність направлена на виконання трьох основних завдань: забезпечення раціонального і ефективного використання природних лікувально-оздоровчих і рекреаційних ресурсів; максимальне обмеження негативного впливу антропогенного фактору на лікувально-оздоровчий і рекреаційний потенціал відповідних територій та об'єктів; відтворення природних лікувальних і рекреаційних ресурсів. Управління в галузі використання і охорони рекреаційних зон і територій здійснюється орга­нами державного управління, органами місцевого самоврядування та органами громадського управління. Серед органів державного управління традиційно виділяють органи загальної та органи спеціальної компетенції.

Загальне державне управління у сфері діяльності курортів і лікувально- оздоровчих місцевостей здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські дер­жавні адміністрації, інші органи виконавчої влади та органи місцевого само­врядування.

Кабінет Міністрів України у сфері діяльності курортів має наступні повно­важення: реалізація державної політики у сфері діяльності курортів; забез­печення розроблення і виконання державних програм та прогнозів розвитку курортів; встановлення норм і правил користування природними лікувальними ресурсами; організація ведення державного обліку природних лікувальних ресурсів, лікувально-оздоровчих місцевостей та курортів; затвердження по­рядку ведення моніторингу природних територій курортів і порядку створення та ведення Державного кадастру природних територій курортів і Державного кадастру природних лікувальних ресурсів; затвердження типового положення про санаторно-курортний заклад; вирішення інших питань у сфері діяльності курортів відповідно до законів України.

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Ки­ївської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері діяльності курортів відповідно належать: реалізація загальнодержавних і місцевих програм освоєння земель оздоровчого та рекреаційного призначення, генеральних планів (програм) розвитку курортів; здійснення контролю за раціональним використан­ням і охороною природних лікувальних ресурсів, природнихтериторій курортів і прилегл их до них округів санітарної охорони; затвердження режиму округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів місцевого значення; вирішення інших питань у сфері діяльності курортів відповідно до законів України.

Органи місцевого самоврядування у сфері діял ьності курортів мають такі по­вноваження: затвердження місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання та охорони природних лікувальних ресурсів; управління курортами місцевого значення відповідно до закону; погодження видачі дозволів на користування природними лікувальними ресурсами дер­жавного значення; видача дозволів на користування природними лікувальними ресурсами місцевого значення; здійснення контролю за використанням при­родних лікувальних ресурсів; внесення до відповідних органів виконавчої вла­ди клопотань про оголошення природних територій курортними; оголошення природних територій курортними територіями місцевого значення; вирішення інших питань у сфері діяльності курортів відповідно до законів України.

Спеціальне державне управління в сфері діяльності курортів і лікувально- оздоровчих місцевостей здійснює Державне агентство України з туризму та курортів[395]. Держтуризмкурорт є центральним органом виконавчої влади і забез­печує реалізацію державної політики в сфері туризму та курортів. До основних повноважень належать: розроблення проектів загальнодержавних програм і про­гнозів розвитку курортів; координація діяльності курортних закладів (незалежно від форм власності), пов'язаної з використанням лікувальних ресурсів, а також діяльності підприємств, установ та організацій, які обслуговують курорти; участь у створенні Державного кадастру природних лікувальних ресурсів; організація наукових досліджень з метою розширення курортного потенціалу держави та підвищення ефективності його використання; здійснення контролю за додер­жанням державних стандартів у сфері санаторно-курортного лікування та відпо­чинку; ведення Державного кадастру природнихтериторій курортів; вирішення інших питань у сфері діяльності курортів відповідно до законів України.

Державне управління в сфері діяльності курортів і лікувально-оздоровчих місцевостей здійснюють Мінприроди України, МОЗ України, Держземагентство України, Держводагентство України та інші уповноважені органи виконавчої влади в межах компетенції, визначеної законами.

Громадське управління в га­лузі використання та охорони курортних і лікувально-оздоровчих місцевостей здійснюється громадськими об'єднаннями і організаціями, якщо така діял ьність передбачена їх статутами, зареєстрованими відповідно до законодавства.

Функціїуправління в галузі використання та охорони курортних і лікувально- оздоровчих місцевостей зумовлені основними напрямами діяльності органів управління відповідно до їх повноважень і складаються з: державного моніто­рингу курортних та лікувально-оздоровчих місцевостей; Державного кадастру природних територій курортів; Державного кадастру природних лікувальних ресурсів; стандартизації, технічного регулювання та сертифікації в курортній сфері; контролю за дотриманням нормативів і лімітів використання природних лікувальних ресурсів тощо.

Загальне державне управління в галузі використання і охорони рекреаційних зон здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, інші органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. До їх компетен­ції належить: прийняття відповідних рішень про організацію рекреаційних зон державного та місцевого значення, а також встановлення їх правового режиму; координація діяльності міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій у питаннях використання і охорони рекреаційних ресурсів цих зон; погодження поточних та перспективних планів роботи підприємств, установ та організацій, які користуються рекреаційними зонами для здійснення своєї діяльності; інші повноваження, передбачені чинним законодавством.

Спеціальне державне управління в галузі використання і охорони рекре­аційних зон здійснюють Мінприроди України, Держземагентство України, Держводагентство України, Держлісагентство України й інші органи центральної виконавчої влади та їх органи на місцях в межах своєї компетенції. Спеціальні управлінські функції та повноваження зазначених органів визначені та закріплені у чинному законодавством.

Самоврядування в галузі використання й охорони рекреаційних зон і тери­торій здійснюється місцевими органами, а саме - сільськими, селищними та міськими органами самоврядування та утвореними ними виконавчими органа­ми. їх повноваження визначені в Законі «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актах. Слід зазначити, що особливістю управління щодо використання й охорони рекреаційних зон і територій полягає у тому, що саме органами місцевого самоврядування надані та здійснюють широкі управлінські функції у цій сфері.

Громадське управління в галузі використання й охорони рекреаційних зон і територій здійснюється громадськими об'єднаннями і організаціями, якщо така діяльність передбачена їх статутами, зареєстрованими відповідно з ви­могами чинного законодавства. Громадські організації, громадські об'єднання та громадські рухи реалізують надані їм права у цій сфері шляхом проведення обговорень, громадських слухань, участі в роботі дорадчих органів, органів міс­цевого самоврядування та державних органів. За результатами зазначених та інших форм реалізації наданих прав громадським організаціям органи місцевого самоврядування та державні органи мають приймати відповідні рішення щодо використання й охорони рекреаційних зон і територій.

<< | >>
Источник: Екологічне право України: підруч. для студ. вищих навч. закладів / за ред. Kapaкаша І.І. - Одеса : Фенікс,2012. - 788 с.. 2012

Еще по теме § 6. Правові вимоги щодо управління в галузі використання та охорони курортних, оздоровчих і рекреаційних територій та об'єктів:

  1. § 5. Поняття рекреаційних територій та основні законодавчі вимоги щодо їх використання й охорони
  2. розділ XX Правове регулювання використання та охорони курортних, лікувально-оздоровчих і рекреаційних зон
  3. § 2. Правова охорона курортних, лікувально-оздоровчих та рекреаційних зон
  4. § 1. Основні законодавчі вимоги щодо раціонального використання та ефективної охорони водних об'єктів та їх ресурсів
  5. § 1. Поняття курортних, лікувально-оздоровчих та рекреаційних зон
  6. § 2. Правові вимоги щодо стандартизації та нормування використання й охорони атмосферного повітря
  7. 2. Особливості правового регулювання охорони та використання земель окремих об'єктів і територій природно-заповідного фонду
  8. § 2. Правовий режим використання та охорони територій і об’єктів природно-заповідного фонду України
  9. § 2. Державне управління і державний контроль в галузі використання й охорони рослинного світу
  10. § 5. Правові вимоги щодо здійснення контролю і обліку та ведення кадастру і моніторингу об'єктів тваринного світу
  11. § 3. Умови і порядок оголошення територій та об'єктів курортними
  12. § 4. Правовий режим лікувально-оздоровчих територій та об'єктів
  13. § 5. Повноваження органів управління щодо вирішення спорів у сфері використання природних ресурсів та охорони довкілля
  14. § 2. Правові вимоги щодо фінансування заходів охорони навколишнього природного середовища
  15. 2. Правове регулювання охорони і використання земель оздоровчого призначення в межах окремих зон округів санітарної (гірничо-санітарної) охорони
  16. § 3. Правові заходи охорони тваринного світу: обмеження і заборони стосовно використання об'єктів тваринного світу
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -