<<
>>

§ 5. Правові вимоги щодо здійснення контролю і обліку та ведення кадастру і моніторингу об'єктів тваринного світу

Однією з основних функцій управління є контроль у галузі охорони, вико­ристання і відтворення тваринного світу. Завданнями контролю у цій галузі є забезпечення дотримання вимог фауністичного законодавства всіма держав­ними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

За суб'єктами здійснення контрольних функцій можна виділити державний, громадський та відомчій контроль.

Державний контроль в галузі охорони, використання і відтворення тварин­ного світу, згідно ст. 57 Закону «Про тваринний світ», здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими державними адміністраціями, радами та їх ви­конавчими органами, спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань охорони довкілля, мисливського господарства та полювання і рибного господарства та їх територіальними органами, іншими державними органами. Порядок здійснення державного контролю визначається законодавством.

У межах своєї компетенції ці органи вповноважені: викликати посадових осіб, громадян України та іноземців для дачі усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними законодавства в галузі охорони, використання і від­творення тваринного світу; безперешкодно відвідувати територію і приміщення підприємств, установ та організацій, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку об'єктів тваринного світу, з метою здійснення нагляду за дотриманням вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу; визначати розмір збитків, завданих об'єктам тваринного світу, за затвердженими таксами та методиками; анулювати видані ними дозволи чи інші передбачені законодавством документи на право добування та утримання об'єктівтваринного світу в інших цілях, а також на право переселення, аклімати­зацію та утримання в неволі чи напіввільних умовах цих об'єктів тваринного світу; складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Посадові особи цих органів, а також підприємств, установ і організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу відповідно до ст. 60 Закону «Про тваринний світ» мають право: перевіряти документи на право використання об'єктів тваринного світу, зупиняти транспортні (в тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь полювання і рибальства, добутої продукціїта інших предметів; доставляти осіб, які порушують фауністичне законодавство, до міліції чи в приміщення виконав­чого органу сільської, селищної ради; вилучати в порядку, визначеному законом, у осіб, які порушують законодавство в галузі охорони і використання тваринного світу, знаряддя добування тварин (у тому числі водних), транспортні (в тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями право­порушення, незаконно добуту продукцію, а також відповідні документи (крім громадських інспекторів); проводити фотографування, звукозапис, кінозйомку та відеозйомку як допоміжний засіб для попередження і розкриття порушень законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, складати протоколи про правопорушення в цієї галузі.

Для здійснення державного контролю у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади та їх територіальних органах можуть створюватися спеціальні підрозділи. Підчас виконання службових обов'язків дер­жавні інспектори цих підрозділів мають право на носіння форми встановленого зразка, а також на носіння та застосування табельної зброї та інших спеціальних засобів відповідно до законодавства.

Громадський контроль у галузі охорони, використання і відтворення тварин­ного світу здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища та громадськими інспекторами спеціально уповноваже­них центральних органів виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання і рибного господарства. Повноваження громадських інспекторів визначаються Положенням про громадських інспекторів з охорони довкілля, яке затверджене наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 27 лютого 2002 року[355].

Здебільшого, громадськими інспекторами охорони довкілля виступають представники Українського товариства охорони природи, окремі громадяни, які реалізують свої екологічні права. Громадські інспектори мають посвідчення встановленого зразка, які видаються головними державними інспекторами обласних екологічних інспекцій терміном на 3 роки. Вони повинні сприяти контрольним перевіркам державних інспекторів, вчиняти самостійно окремі контрольні повноваження.

Відомчий контроль у галузі охорони, використання і відтворення тварин­ного світу зобов'язані здійснювати ті органи, у відомстві яких знаходяться під­приємства, установи, організації, що використовують об'єкти тваринного світу. Відповідно до ст. 56 Закону «Про тваринний світ», для забезпечення охорони та організації раціонального використання тваринного світу ведуться державний обліктварин, облік обсягів їх добування, а також державний кадастр тваринного світу.

Ведення обліку тварин та обсягівїх добування встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони до­вкілля за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань статистики, заінтересованими органами виконавчої влади та відповідними науковими установами. Форма звітів про державний об­ліктварин та облік обсягівїх добування, порядокїх заповнення та періодичність подання затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань статистики за поданням спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання, рибного господарства, погодженим із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього при­родного середовища.

Державний кадастр тваринного світу-це сукупність відомостей про геогра­фічне поширення видів (груп видів) тварин, їх чисельність і стан, характеристики середовища їх перебування і сучасного господарського використання, а також інших даних, необхідних для забезпечення охорони і раціонального використан­ня тваринного світу.

Державний кадастр тваринного світу ведеться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок ведення державного кадастру тваринного світу» від 15 листопада 1994 року на всійтериторіїУкраїни, її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні. Ведення кадастрових робіт на територіях, що не перебувають під її юрисдикцією, Україна здійснює відповідно до укладених міжнародних договорів. Державний кадастр тваринного світу видається один раз на п'ять років.

Ведення державного кадастру тваринного світу передбачає виконання таких кадастрових робіт, як: визначення конкретних територій (акваторій), де будуть проводитись кадастрові роботи; проведення експедиційних робіт (спо­стереження і вивчення чисельності, стану та інших характеристик тваринного світу безпосередньо у природному середовищі); аналіз даних, одержаних під час проведення експедиційних робіт, а також даних, що містять у матеріалах державного лісовпорядкування, впорядкування мисливських угідь, державному лісовому, водному та земельному кадастрах, державній та відомчій статистичній звітності, про стан тваринного світу, чисельність і обсяги господарського ви­користання диких тварин; оброблення, аналіз і узагальнення отриманої інфор­мації, її підготовка до розгляду в Мінприроди і видання державного кадастру тваринного світу.

До тварин, які підлягають обліку і занесенню до кадастру, належать: тва­рини, визначені в установленому порядку як об'єкти мисливства, промислові водні безхребетні і промислові морські ссавці, комахи (шкідники лісу і рос­лин, корисні для лісу і сільськогосподарських культур); тварини, занесені до Червоної книги України, тварини, що знаходяться в межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду України, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу.

Моніторинг тваринного світу є складовою частиною моніторингу навко­лишнього природного середовища і здійснюється відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»1, а також Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від ЗО березня 1998 року[356] [357]. Моніторингтваринного світу є систе­мою спостережень, збирання, обробки, передавання його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень.

Моніторинг тваринного світу здійснюють центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади з питань лісового господарства, інші органи державної виконавчої влади, а також підприємства, установи, організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану об'єктів тваринного світу та навколишнього природного середовища.

<< | >>
Источник: Екологічне право України: підруч. для студ. вищих навч. закладів / за ред. Kapaкаша І.І. - Одеса : Фенікс,2012. - 788 с.. 2012

Еще по теме § 5. Правові вимоги щодо здійснення контролю і обліку та ведення кадастру і моніторингу об'єктів тваринного світу:

  1. § 3. Правові заходи охорони тваринного світу: обмеження і заборони стосовно використання об'єктів тваринного світу
  2. § 3. Державний облік лісів, ведення державного лісового кадастру та здійснення моніторингу лісів
  3. § 3. Законодавчі вимоги щодо ведення екологічного моніторингу та його юридичне і практичне значення
  4. § 4. Охорона рідких та зникаючих видів наземних і водних тварин: вимоги щодо переселення й акліматизації тварин
  5. § 6. Юридична відповідальність за порушення законодавства про використання та охорону об'єктів тваринного світу
  6. § 6. Правові вимоги щодо управління в галузі використання та охорони курортних, оздоровчих і рекреаційних територій та об'єктів
  7. § 5. Екологічні вимоги щодо експлуатації транспорту та здійснення контролю за діяльністю пересувних джерел забруднення довкілля
  8. § 10. Здійснення публічного контролю ведення Реєстру
  9. § 2. Функції органів виконавчої влади і місцевого самоврядування щодо поводження з відходами: облік, моніторинг та інформація про відходи
  10. § 6. Правова охорона тваринного світу. Червона книга України
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -