§1. Поняття та види надзвичайних екологічних ситуацій

Протягом 2010 року збереглася тенденція до зменшення кількості над­звичайних ситуацій (порівняно з 2009 роком загальна кількість надзвичайних ситуацій зменшилася на 4%). Незважаючи на це, збитки, завдані надзвичайними ситуаціями у 2010 році, зросли майже вдвічі (за попередніми даними, їх сума оцінюється в 984,7 млн.

Уст. 16 Конституції проголошується, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави. У зв'язку з цим в системі екологічного права сформовано інститут правового регулювання запобігання і ліквідації наслідків НЕС. Незважаючи нате, що вся система правового регулюван­ня забезпечення екологічної безпеки так чи інакше спрямована на запобігання виникненню НЕС, у вітчизняному екологічному праві продовжується створення відносно відокремленої системи правового регулювання управління НЕС. Сис­тема державного управління і реагування на HEC теж розвивається окремо від загальної системи державного управління у галузі екології.

Законодавство про HEC наразі зазнає істотного реформування і охоплює наступні Закони України: «Про правовий режим території, що зазнала радіо­активного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27 лютого 1991 року¹, «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції 19 грудня 1991 року², «Про цивільну оборону України» від 3 лютого 1993 року³, «Про пожежну безпеку» від 17 грудня

Відомості Верховної Ради УPCP.

Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 13. - Ст. 178.

Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 14. - Ст. 124. 1993 року¹, «Про аварійно-рятувальні служби» від 14 грудня 1999 року^{[454] [455]}, «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16 березня 2000 року^[456], «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 8 червня 2000 року^[457], «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» від 13 липня 2000 року^[458], «Про правові засади цивільного захисту» від 24 червня 2004 року^[459] та інші законодавчі акти.

Поняття HEC визначається ст. 65 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 1 Закону «Про зону надзвичайної екологічної ситуації». Аналіз зазначених визначень, а також визначення надзвичайної ситу­ації техногенного та природного характеру, поданого у ст. 1 Закону «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», дає підстави сформулювати таке визначення НЕС: це порушення нормальних умов життя і діяльності людей, за якого на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потре­бують застосування надзвичайних заходів з боку держави. Негативні зміни в навколишньому природному середовищі визначаються як втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та ресурсів внаслідок надмірно­го забруднення довкілля, руйнівного впливу стихійних силу природи та інших чинників, які обмежують або виключають можливість життєдіяльності людини та провадження господарської діяльності в цих умовах.

Законодавство України визначає класифікаційні ознаки НЕС. Класифікаційна ознака HEC визначається у ст. 1 Закону «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» як технічна або інша характеристика аварії чи катастрофи, що дає змогу віднести її до НЕС.

HEC характеризується наявністю джерела HEC і об'єкту ураження. Джерело HEC визначається як небезпечне природне явище або подія техногенного похо­дження, поширення інфекційних хвороб людей, тварин і рослин, а також засто­сування сучасних засобів ураження, внаслідок чого виникла чи може виникнути HEC¹. Джерело HEC характеризується уражальним чинником і уражальною дією. Уражальним чинником джерела HEC є складова частина небезпечного явища чи перебігу, зумовлена (спричинена) джерелом НЕС, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом) та визначається відповідними параметрами. Уражальна дія джерела HEC - це негативна загальна дія (вплив) одного чи сукупності уражальних чинників джерела HEC на людей, тварин і рослин, господарчі об'єкти та довкілля. Наприклад, якщо взяти таку НЕС, як лісова пожежа (код 20510 за ДК 019-2010), то сама лісова пожежа тут буде НЕС, поширення вогню - джерелом НЕС, висока температура і дим - уражальними чинниками НЕС, а вплив високої температури і вогню на лісову екосистему-ура­жальною дією НЕС. Об'єктом ураження тут буде сама лісова екосистема, адже об'єкт ураження - це безпосередній об'єкт довкілля, якому HEC завдає шкоди. Якщо надзвичайна ситуація завдає шкоди людині чи її майну, але не завдає шкоди довкіллю - вона не може розглядатися як НЕС.

Правовий режим HEC для ефективного управління HEC передбачає класифі­кацію HEC за різними класифікаційними ознаками. Класифікація HEC визначається ст.

Важливе правове значення має поділ HEC залежно від обсягу негативних наслідків на 4 рівні: державний, регіональний, місцевий та об'єктовий. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями затверджений постановою КМУ № 368 від 24 березня 2004 року^{[461] [462]. Згідно зп. З Порядку, для визначення рівня HEC встановлюються такі критерії: територі­альне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків НЕС; кількість людей, які внаслідок дії уражальних чинників джерела HEC загинули або постраждали, або нормальні умови життєдіяльності яких порушено; розмір збитків, завданих уражальними чинниками джерела НЕС, розраховується відповідно до Методики оцінки збитків від наслідків надзвичай­них ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої постановою КМУ № 175 від 15 лютого 2002 року[463].}

Порядок визначає кількісні показники цих критеріїв для віднесення HEC до відповідного рівня. Віднесення конкретної HEC до відповідного рівня здійснюєть­ся органами МНСУкраїни для потреб планування подолання негативних наслідків цієї НЕС: адже для подолання HEC державного рівня необхідною є організація заходів на загальнодержавному рівні, натомість у разі настання HEC об'ектового рівня - достатньо зусиль даного конкретного екологічно небезпечного об'єкту. У разі необхідності для визначення рівня HEC здійснюється експертиза, яка про­водиться відповідною регіональною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

За характером походження, відповідно до ДК 019:2010 «Класифікатор над­звичайних ситуацій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 457 від 11 жовтня 2010 року, HEC поділяються на: HEC техногенного характеру- порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій територіїчи об'єкті на ній або на водному об'єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хіміч­них, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового про­мислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо; HEC природного характеру - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, пов'язане з небезпечним геофізичним, геологічним, метеорологічним або гідрологічним явищем, деградацією ґрунтів чи надр, пожежею у природних екологічних системах, зміною стану повітряного басейну, інфекційною захворюваністю та отруєнням людей, інфекційним за­хворюванням свійських тварин, масовою загибеллю диких тварин, ураженням сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками тощо; HEC соціального характеру- порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій територіїчи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування, або пов'язане із зник­ненням (викраденням) зброїта небезпечних речовин, нещасними випадкамиз людьми тощо; HEC воєнного характеру- порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене застосуванням звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якого виникають вторинні чинники ураження населення, що її визначають в окремих нормативних документах. У цьому класифікаторі HC воєнного харак­теру не подано в подробицях, а лише зазначено на найвищому рівні деталізації з кодом 40000.

На нашу думку, HEC суспільно-політичного та воєнного характеру можна розглядати як підвиди HEC техногенного характеру, позаяк вони пов'язані з ді­яльністю людини, а не стихійними силами природи. Разом з тим ДК 019:2010 розглядає їх, як окремі види для потреб ведення державної статистики і плану­вання координації Єдиної державної системи цивільного захисту щодо подо­лання негативних заходів НЕС.