§ 6. Поняття надзвичайних екологічних ситуацій, їх ознаки та класифікація

Правову основу регулювання надзвичайних екологічних ситуацій становлять приписи Конституції України, законів України «Про охорону навколишнього природного середовища»’ (статті 65-66), «Про зону надзвичайної екологічної ситуації»^{[138] [139], «Про правовий режим надзвичайного стану»[140] та інші нормативні акти[141].}

Надзвичайні екологічні ситу ації тісно пов’язані з такими поняттями, як національна безпека (у тому числі й екологічна безпека) та надзвичайний стан, надзвичайна ситуація. Проте останні регламентуються спеціальними нормативними актами: законами України «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про основи національної безпеки України», «Про об’єкти підвищеної небезпеки». Кодексом цивільного захисту України^[142] тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ч. 2 ст. 1 Закону України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» надзвичайна екологічна ситуація (далі — HEC) являє собою надзвичайну ситуацію, за якої на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави. Доцільно було б основу цього визначення HEC доповнити такими критеріями: стійкі, тривалі негативні зміни в навколишньому середовищі, що створюють загрозу для здоров’я і життя людей, обмежують або унеможливлюють господарську діяльність на відповідних територіях, загрожують збереженню природних ресурсів.

При цьому негативні зміни в навколишньому природному середовищі розглядаються як втрата, виснаження чи знищення окремих

природних комплексів та ресурсів внаслідок надмірного забруднення довкілля, руйнівного впливу стихійних сил природи та інших факторів, що обмежують або виключають можливість життєдіяльності людини та провадження господарської діяльності в цих умовах.

Враховуючи викладене, основним елементом HEC є:

1) наявність загрози (вона повинна бути реальною, неминучою, потенційно небезпечною);

2) наслідки (негативні, необоротні, істотні, стійкі);

3) необхідність застосування додаткових (надзвичайних) заходів з боку держави щодо запобігання, захисту, ліквідації.

Надзвичайні екологічні ситуації можна класифікувати за різними підставами: характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків.

Залежно відхарактеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних екологічних ситуацій на територіїУкраїни, виокремлюються такі види HEC: техногенного характеру; природного характеру.

До HEC техногенного характеру належать: аварії на комунальних системах життєзабезпечення; аварїїз викидом (загрозою) викиду сильнодіючих отруйних речовин, наявність у довкіллі шкідливих речовин гіонад гранично допустиму кількість тощо.

Аварія розглядається як небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб’єкта господарювання загрозу життю або здоров’ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Катастрофа — велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків. Ha відміну від аварії, катастрофа може бути техногенного, природного або іншого характеру.

До надзвичайних ситуацій природного характеру належать: геофізичні, геологічні, метеорологічні, агрометеорологічні, гідрологічні та інші небезпечні явища; пожежі лісові таторф’яні, масова загибель диких тварин.

Залежно від місцезнаходження джерела виникнення HEC поділяються на внутрішні і зовнішні. Внутрішні HEC — джерело, безпосередньо розташоване на території України, зовнішні — за її межами.

Залежно від обсягів заподіяних HEC наслідків, обсягів технічних іматеріальнихресурсів, необхідних для ліквідаціїїїнааіідків, визначаються такі рівні: державний; регіональний; місцевий; об’єктовий.

За наслідка.ни HEC можна класифікувати на незворотні, тривалі, довгострокові, тимчасові і суттєві. Масштаби наслідків HEC визначаються на основі експертноїоцінки, прогнозу або результатів модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами. Залежно від отриманих результатів розробляється план реагування на виниклу конкретну HEC.