4.3. Кадастри природних ресурсів

Кадастри природних ресурсів — систематизований звід даних, що включає якісне та кількісне описання об’єктів та явищ, у ряді випадків з їх економічною оцінкою, містить фізико-географічну характеристику, класифікацію, дані про динаміку, ступінь вивченості та еколого- соціально-економічну оцінку з прикладенням картографічних та статистичних матеріалів.

Метою ведення державних кадастрів природних ресурсів є: облік кількісних, якісних та інших характеристик природних ресурсів, обсягу, характеру та режиму їх використання. Такі обліки необхідні насамперед для забезпечення раціонального природокористування та охорони довкілля, прийняття еколого-управлінських рішень та визначення їх ефективності, забезпечення необхідною інформацією органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, інших зацікавлених суб’єктів. Дані, що містяться в кадастровій документації, використовуються також для визначення меж та грошової оцінки природних ресурсів, заходів щодо їх відновлення, відшкодування завданої екологічними правопорушеннями шкоди.

Екологічним законодавством передбачається ведення таких видів кадастрів:

- державний земельний кадастр (гл. 34 ЗК України);

-державний водний кадастр (ст. 28 BKУкраїни);

- державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин (ст. 43 КУпН);

- державний лісовий кадастр (гл. 9 JIK України);

- державний кадастр тваринного світу (ст. 56 Закону України «Про тваринний світ»);

-державний кадастр рослинного світу (ст. 38 Закону України «Про рослинний світ»);

- державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду (розд. VIII Закону України «Про природно-заповідний фонд»);

—державний кадастр природнихтериторій курортів України (ст. 36 Закон>' України «Про курорти»);

- містобудівний кадастр населених пунктів (Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Суспільні відносини, що виникають у зв’язку із веденням природ- норесурсових кадастрів, урегульовані низкою законодавчих та інших

нормативно-правових актів, серед яких: Закон України від 7 липня 2011 року «Про державний земельний кадастр»; Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року «Порядок ведення державного обліку і кадастру рослинного світу»; Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року «Порядок створення і ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів»; Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року «Порядок створення і ведення Державного кадастру природнихтериторій курортів»; Постанова Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1996 року «Порядок ведення Державного водного кадастру»; Постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 2007 року «Порядок ведення державного лісового кадастру та обліку лісів»; Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року «Положення про регіональні кадастри природних ресурсів».