<<
>>

A. Міжнародно-правова база

Цілий розділ Керівних принципів з питання переміщення осіб всередині краї­ни присвячено питанню захисту від переміщення. Як загальна рекомендація, яка ґрунтується на нормах міжнародного права з прав людини та міжнарод­ного гуманітарного права, в Принципі №5 зазначається: «Усі органи влади та міжнародні організації зобов'язані за будь-яких обставин виконувати і за­безпечувати виконання своїх зобов'язань за міжнародним правом, правом з прав людини та гуманітарним правом, з тим щоб запобігати і уникати ситуа­цій, які можуть привести до переміщення осіб».

Зокрема, Принцип 6 визна­чає, що кожна людина має право на захист від вимушеного переміщення з її

34 будинку або місця постійного проживання.[55] Заборона примусового перемі­

щення поширюється, але не обмежується, переміщенням за таких обставин:

(a) що ґрунтуються на політиці апартеїду, «етнічних чисток» або анало­гічній практиці, метою або результатом якої є зміна етнічного, релі­гійного чи расового складу відповідної групи населення;

(b) під час збройних конфліктів, якщо необхідність у цьому не виклика­на вимогами щодо безпеки цивільного населення або надважливими причинами військового характеру;

(c) у випадках здійснення широкомасштабних проектів у сфері розвитку, які не виправдані з точки зору найважливіших і пріоритетних інтере­сів населення;

(d) під час стихійних лих, за винятком випадків, коли необхідність в ева­куації викликана міркуваннями безпеки і здоров'я осіб, які постраж­дали від стихійного лиха; та

(e) коли такі заходи використовуються як колективне покарання.[56]

У Принципі 7 зазначається, що перед тим, як прийняти будь-яке рішення про переміщення осіб, відповідні органи влади мають забезпечити розгляд «всіх можливих альтернативних рішень, щоб взагалі уникнути переміщен­ня». Якщо «жодних альтернативних рішень не існує, то вживаються всі за­ходи для зведення переміщення та його несприятливих наслідків до мініму­му».

Більше за те, у таких випадках органи влади, які виконують таке рішен­ня, «мають забезпечити у максимально можливій мірі належне розміщення переміщених осіб, проведення таких переміщень у належних умовах з точ­ки зору безпеки, харчування, охорони здоров'я і гігієни, а також запобігти роз'єднанню членів однієї сім'ї.[57] Крім того, у всіх випадках, окрім надзвичай­них ситуацій, зумовлених збройними конфліктами і стихійними лихами, ма­ють бути забезпечені наступні гарантії:

а) видається спеціальна постанова державним органом влади, який від­повідно до законодавства може виносити рішення про здійснення за­значених заходів;

б) приймаються адекватні заходи для надання переміщуваним особам вичерпної інформації про причини і порядок їх переміщення, а та­кож, у відповідних випадках, про компенсацію та переселення;

в) вживаються заходи для отримання вільної і усвідомленої згоди пере­міщуваних осіб;

г) відповідні органи влади мають докласти зусиль для залучення переміщу­ваних осіб, особливо жінок, до планування та здійснення їх переселення;

д) рішення про правозастосовні заходи, якщо вони необхідні, приймаються та впроваджуються компетентними правоохоронними органами; і

е) має забезпечуватися право на ефективні засоби правового захисту, в тому числі перегляд зазначених рішень відповідними судовими орга­нами.

У будь-якому випадку, переміщення не повинні здійснюватися у такий спо­сіб, який би порушував право на життя, повагу до людської гідності, свободу та безпеку.[58] Крім того, на держави покладається «окреме зобов’язання захи­щати від переміщень корінних жителів, представників меншин, селян та осіб, що займаються скотарством, а також інші групи, які перебувають в особли­вій залежності від своїх земель і прив’язані до них».[59] Будь-яке переміщен­ня «не повинно тривати довше того часу, ніж вимагається обставинами».[60]

Принципи Пін’єйру

Принципи ООН щодо реституції житла та майна в контексті повернення біженців та переміщених осіб («Принципи Пін’єйру») віддзеркалюють фор­мулювання, надане в Керівних принципах з питання переміщення осіб всере­дині країни, зокрема щодо права на захист від переміщення.[61] У цьому кон­тексті, у принципах Пін’єйру зазначається, що «держави повинні включити заходи щодо захисту від переміщення у національне законодавство у відпо­відності до міжнародного права з прав людини і гуманітарного права, а та­кож пов’язаних з ними стандартів, та мають поширювати ці заходи на кожну людину, що перебуває під їхньою законною юрисдикцією або ефективним контролем».[62] Держави «мають заборонити примусове виселення, знесен­ня будинків і знищення сільськогосподарських районів, а також свавільну конфіскацію або експропріацію землі як міру покарання або як метод ве­дення війни».[63] Держави мають вжити заходів для забезпечення того, щоб

36 жодна особа не піддавалася переміщенню, незалежно від того, проводиться воно державними чи недержавними суб’єктами.

Держави також мають ство­рити такі умови, щоб окремі особи, корпорації або інші утворення, що пе­ребувають під їхньою законною юрисдикцією або ефективним контролем, утримувалися від здійснення переміщення або іншої участі в ньому».[64]

Крім того, кожна людина має право на захист від свавільного або незакон­ного втручання в її приватне життя та від такого ж втручання у недотор­канність її житла.[65] Принципи Пін’єйру вимагають від держав забезпечення того, щоб кожній людині надавалися належні процесуальні гарантії від сва­вільного або незаконного втручання в її приватне життя і від свавільного або незаконного посягання на недоторканність її житла.[66] Держави також забез­печують захист осіб, які тимчасово займають житло первинних власників, від свавільного або незаконного примусового виселення, а у випадках, коли ви­селення таких осіб вважаються обґрунтованими і неминучими, то вони ма­ють проводитись згідно з міжнародним правом з прав людини і міжнародни­ми стандартами.[67]

<< | >>
Источник: ВДОСКОНАЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ СТОСОВНО ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ. Проект Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні», червень 2016. 2016

Еще по теме A. Міжнародно-правова база:

  1. Міжнародно-правова база
  2. А. Міжнародно-правова база
  3. Міжнародно-правова база
  4. А. Міжнародно-правова база
  5. A. Міжнародно-правова база
  6. А. Міжнародно-правова база
  7. А. Міжнародно-правова база
  8. А. Міжнародно-правова база
  9. А. Міжнародно-правова база
  10. А. Міжнародно-правова база
  11. А. Міжнародно-правова база
  12. А. Міжнародно-правова база
  13. A. Міжнародно-правова база
  14. А. Міжнародно-правова база
  15. §2 Характеристика міжнародно- правового зобов'язання мирного вирішення міжнародних спорів
  16. Міжнародне право:3. Види міжнародно-правових норм
  17. Міжнародне право:5. Міжнародно-правова регламентація умов космічної діяльності
  18. Правовая база прав и свобод человека и гражданина
  19. Нормативная правовая база диссертационного исследования
  20. 16.1. ЭЦП: нормативно-правовая база
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -