Для виконання зобов’язань держави щодо захисту, підтримки та забезпечення довготривалих рішень щодо ВПО, у тому числі за допомогою виконання зобов’язань за договорами та впровадження будь-яких внутрішніх законів або програм у цій сфері, держава потребує значних фінансових та людських ресурсів.
Дійсно, один з показників національної відповідальності вирішення питань внутрішнього переміщення полягає у тому, що «уряд, за можливості, виділяє ресурси для задоволення потреб та захисту прав внутрішньо переміщеного населення».505 У випадку, якщо у держави не вистачає достатніх ресурсів для повного задоволення потреб ВПО, вона може звернутися за допомогою до міжнародної спільноти.
Навіть тоді демонстрація того факту, що питання внутрішнього переселення є пріоритетним на національному рівні, шляхом виділення урядом ресурсів бюджету в будь-якому можливо-505 Параметри відповідальності національної влади, С. 18.
COUNCIL OF EUROPE
CONSEIL DE L'EUROPE
Вдосконалення національного законодавства України стосовно захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб
му розмірі, є беззаперечним інструментом залучення ресурсів за допомогою міжнародної спільноти.[506] Звісно, допомога також може бути потрібна гуманітарним програмам, що вирішують проблеми ВПО, а також членам місцевого населення, що приймає таких осіб.
У Керівництві для законодавців і високопосадовців наголошується на чотирьох важливих факторах, які необхідно враховувати при вирішенні питань щодо виділення ресурсів для розвитку національного законодавства та політики стосовно внутрішнього переміщення. По-перше, високопосадовці та розробники політик повинні завчасно мати «реалістичне розуміння» того, які бюджетні кошти, людські та гуманітарні ресурси будуть необхідні для впровадження законів та/або програм, і яка кількість є фактично наявною. Враховуючи те, що обсяг державних ресурсів може виявитись недостатнім, законодавство та програми повинні містити положення, що сприятимуть ролі національних та міжнародних учасників гуманітарного сектору у наданні підтримки, яка доповнюватиме наявну державну підтримку ресурсами.
По-друге, з метою уникнення затримок в імплементації законів або програм щодо ВПО одразу з моменту прийняття рішення про початок створення цих законів або програм повинна початися робота з координації їхнього створення з річними бюджетними циклами, процедурами залучення працівників та політикою у сфері державних закупівель. По-третє, надзвичайно важливо забезпечити, щоб усі державні органи, що мають визначені обов'язки з вирішення питань внутрішнього переміщення, не лише на державному, але і на місцевому рівні, мали належне забезпечення ресурсами для виконання цих обов'язків. Це може вимагати внесення змін до деяких законів та інших нормативних актів, наприклад тих, які стосуються фіскальної децентралізації.[507]Мінімально необхідні елементи державного регулювання:
Забезпечення виділення необхідних людських та фінансових ресурсів для вирішення питань внутрішнього переміщення.
Забезпечення того, щоб органи та організації на державному та місцевому рівнях, що мають чіткі та конкретні зобов'язання у сфері гуманітарної підтримки ВПО, були належним чином забезпечені засобами для виконання цих обов'язків.
Еще по теме Для виконання зобов’язань держави щодо захисту, підтримки та забезпечення довготривалих рішень щодо ВПО, у тому числі за допомогою виконання зобов’язань за договорами та впровадження будь-яких внутрішніх законів або програм у цій сфері, держава потребує значних фінансових та людських ресурсів.:
- Тема 12. Виконання зобов’язань та відповідальність за невиконання або неналежне їх виконання
- § 7. Забезпечення виконання зобов’язання
- Точна інформація щодо кількості, місця перебування та стану ВПО є надзвичайно важливою для ефективного впровадження законів, правових норм та програм, які стосуються особливих питань ВПО.
- § 6. Виконання зобов’язання
- Стаття 305. Загальні положення щодо забезпечення зобов’язань перед органами доходів і зборів.
- Тема 13. Гарантії виконання зобов’язання
- Зі вступом до РЄ Україна прийняла на себе низку зобов’язань щодо поваги та захисту прав людини.
- Виникнення, виконання та припинення зобов’язань.
- Звільнення від покарання або його відбування при примушуванні до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань
- ЗАКОН УКРАЇНИ Про гарантії держави щодо виконання судових рішень
- Кваліфікуючі ознаки примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань
- Історичний нарис та міжнародна практика протидії примушуванню до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань
- ДИРЕКТИВА РАДИ 72/166/ЕЕС від 24 квітня 1972 року щодо зближення законів держав-членів стосовно страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та виконання зобов'язання щодо страхування такої відповідальності*
- Об’єктивні ознаки примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань
- Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань у структурі злочинності в Україні
- Способи забезпечення зобов’язань
- 3.1. Кримінальна відповідальність за примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань у формі покарання
- 3. Засоби забезпечення сплати податкового зобов’язання.
- Суб’єктивні ознаки примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань
- Підстави та умови встановлення кримінальної відповідальності за примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань