<<
>>

Виникнення, виконання та припинення зобов’язань.

Висловіть припущення, якими можуть бути підстави виникнення зобов ’язань.

Підстави виникнення зобов’язань є дуже різноманітними. Найчастіше цивільні зобов’язання виникають унаслідок укладання певних договорів.

Іноді зобов’язання є результатом одностороннього правочину особи, правопорушення, юридичного вчинку (наприклад, створення художнього твору). Не виключено виникнення зобов’язання внаслідок прийняття певного нормативного акта органом державної влади чи місцевого самоврядування. Зобов'язання може виникнути і внаслідок стихійного лиха або іншого юридичного факту-події.

Зрозуміло, що будь-яке зобов'язання має цінність лише в тому випадку, коли воно буде виконано. Зобов’язання виконують відповідно до умов договору (якщо він був укладений) та закону. Якщо ж певні умови не вказані в договорі та законі, можуть бути застосовані звичаї ділового обороту. Зобов’язання має бути виконане у строк, установлений у договорі. Якщо в договорі строк не зазначений, кредитор має право вимагати виконання в будь-який час. Передбачено право боржника достроково виконати зобов'язання, якщо це не заперечується умовами договору.

Будь-яке зобов'язання не може бути вічним, тому закон передбачає порядок припинення зобов’язання. Це означає, що кредитор і боржник більше не вважаються пов’язаними взаємними правами та обов’язками, а саме зобов’язання припиняє своє існування. Найбажаніїною підставою припинення зобов’язання є його належне виконання, тобто виконання

у повному обсязі, належною стороною та в належний строк. Можливе припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних вимог. Таке припинення настає в тому випадку, коли кожна зі сторін має обов’язки щодо іншої сторони і при цьому характер та розмір вимоги збігаються. При цьому зустрічні вимоги не можуть бути прийняті, коли йдеться про шкоду, завдану каліцтвом, ушкодженням здоров’я чи смертю, при сплаті аліментів, при виконанні договору довічного утримання, а також у разі закінчення терміну позовної давності.

Припинення зобов'язання можливе також за домовленістю сторін про його припинення або заміну на нове зобов’язання (новацію). Так, сторони мають право домовитися про заміну зобов’язання оренди на зобов’язання купівлі-продажу будинку, який було орендовано. Кредитор має право взагалі відмовитися від вимоги про виконання зобов’язання, у цьому випадку йдеться про прощення боргу.

Уявімо ситуацію, коли громадянин дав у борг гроші своєму родичу. Однак сталося непоправне - родич помирає і кредитор стає спадкоємцем майна боржника. В цьому випадку відбувається поєднання боржника та кредитора в одній особі. Зрозуміло, що вимагати виконання зобов’язання від самого себе неможливо, тому зобов’язання припиняється.

Зобов’язання припиняється і втому випадку, коли його виконання стає неможливим через фізичні чи юридичні причини. Фізична неможливість настає, наприклад, у разі фізичного знищення предмета договору.

3. Способи забезпечення зобов’язань.

Для того щоб забезпечити виконання зобов'язань, можуть застосовуватися різні правові способи.

Неустойка (штраф, пеня) — грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання.

Неустойка може бути передбачена у двох формах — штрафу та пені. Розмір штрафу обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов’язання (тобто має тверду суму, яка не змінюється залежно від строку прострочення зобов’язання). Пеня також обчислюється у від- сотках від суми невиконаного зобов’язання, однак за кожен день прострочення зобов’язання. Якщо неустойка передбачена

договором, то боржник зобов'язаний сплатити її незалежно від наявності в кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання, і при цьому її сплата не звільняє від виконання зобов’язання. Так, якщо особа своєчасно не сплачує внески до банку в рахунок погашення кредиту, то за кожен день запізнення їй, як правило, буде нараховуватися пеня — певний відсоток від її боргу.

За договором поруки за боржника перед кредитором поручається третя особа — поручитель. Якщо боржник не виконав зобов’язання, він разом із поручителем несе перед кредитором солідарну відповідальність.

Пригадайте, що означає солідарна відповідальність.

При цьому поручитель відповідає за сплату не лише основного боргу, а й пені, неустойки, передбачених договором. Важливо зазначити, якщо поручитель виконав зобов’язання, до нього переходять права кредитора — тобто тепер він має право вимагати виконання зобов’язання від боржника на свою користь. Порука дається за конкретну особу, тому в разі заміни боржника порука втрачає свою силу.

Ще одним способом забезпечення зобов’язання є гарантія, яку можуть надавати лише банк, страхова організація або інша фінансова установа, що гарантує виконання зобов’язання боржником. Гарантія видається на певний строк і не може бути відкликана протягом цього строку. Якщо боржник порушив зобов’язання, гарант зобов’язаний сплатити кредитору суму, передбачену гарантією. Так само, як і поручитель, гарант має право на пред’явлення регресної вимоги до боржника, за якого він сплатив суму, передбачену гарантією.

Як спосіб забезпечення зобов’язання, досить часто використовується завдаток. Домовляючись про певні зобов'язання, сторони передбачають передачу боржником певних грошових сум чи рухомого майна кредиторові на підтвердження зобов’язання. При цьому, якщо зобов’язання не буде виконано з вини боржника, який вніс завдаток, то завдаток залишається в кредитора. Якщо ж зобов’язання порушив кредитор, то він зобов’язаний не лише повернути завдаток, а й додатково сплатити боржникові суму, що дорівнює завдатку чи його вартості. Завдаток досить часто використовують при укладанні договору купівлі-продажу, коли покупець вносить завдаток. Якщо обидві сторони виконали зобов’язання, завдаток зараховується в рахунок належних за договором платежів. Якщо покупець після внесення завдатку відмовився від купівлі, завдаток йому не повертається, але якщо від продажу відмовиться продавець — він має не лише повернути покупцю завдаток, а й додатково сплатити таку саму суму.

Ще один спосіб забезпечення зобов’язань — застава, з якою досить часто мають справу громадяни, які беруть кредити в банках. При цьому певну цінну річ — автомобіль, квартиру, будинок, земельну ділянку - особа передає в заставу. В разі невиконання боржником зобов’язання (у цьому прикладі - при неповерненні кредиту) кредитор (у цьому випадку — банк) стає власником заставленого майна. Застава, як правило, залишається в боржника — заставодавця, іноді за договором застава може бути передана на зберігання кредитору. Застава нерухомого майна має бути посвідчена нотаріально.

Порівняно новим способом забезпечення зобов’язання є притриманий. Громадянин замовив у майстерні новий костюм, замовлення було виконане вчасно, але він не сплатив за роботу. В цьому випадку майстерня має право не видавати (притримати) роботу до моменту, коли замовник (боржник) виконає своє зобов’язання — сплатить за роботу.

Цивільно-правове зобов'язання, способи забезпечення зобов'язань — неустойка, штраф, пеня, завдаток, застава, при- тримання, гарантія, порука.

1. Поясніть поняття: цивільно-правове зобов'язання, способи забезпечення зобов'язань — неустойка, штраф, пеня, завдаток, застава, притримання, гарантія, порука.

2. Назвіть відомі вам види зобов'язань. •

3. Які підстави виникнення та припинення зобов'язань?

4. Які способи забезпечення зобов'язань ви знаєте?

5*. Висловіть свою думку щодо доцільності існування та застосування різних видів забезпечення зобов'язань.

6*. Наведіть приклади правочинів, для забезпечення виконання яких доцільно застосувати різні види забезпечення зобов'язань.

7, Порівняйте:

а) штраф та пеня;

б) гарантія та порука.

<< | >>
Источник: Наровлянський О.Д. 11 клас. Правознавство профільний рівень. 2011

Еще по теме Виникнення, виконання та припинення зобов’язань.:

  1. 50. ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
  2. 51. ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
  3. 55. ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
  4. Виникнення та припинення зобов’язань
  5. Способи забезпечення зобов’язань
  6. Виникнення, виконання та припинення зобов’язань.
  7. 2. Припинення права власності на житло
  8. Тема 12. Виконання зобов’язань та відповідальність за невиконання або неналежне їх виконання
  9. Тема 15. Зобов’язання з договору. Класифікація договорів
  10. Тема 17. Зобов’язання нібито з контракту
  11. § 4. Підстави виникнення зобов’язання
  12. § 6. Виконання зобов’язання
  13. § 9. Припинення зобов’язання
  14. Історичний нарис та міжнародна практика протидії примушуванню до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань
  15. Підстави та умови встановлення кримінальної відповідальності за примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань
  16. Об’єктивні ознаки примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -