<<
>>

Мінімально необхідні елементи державного регулювання:

Забезпечення механізму для ВПО, які б допомогли реєструвати таких осіб на но­вому місці проживання, наприклад за допомогою спрощених процедур збере­ження існуючої реєстрації виборців, зміни реєстрації виборців та/або спрощен­ня вимог, що ускладнюють процес реєстрації ВПО на новому місці проживання.

Забезпечення можливості для ВПО віддавати власні голоси на новому місці проживання або за допомогою механізму голосування на старому місці (за від­кріпними талонами) або шляхом голосування за реєстрацією на новому місці проживання.

146 може підлягати обмеженню в певних обставинах, передбачених законом.[416] У ситуації внутрішнього переміщення, Рекомендація Комітету міністрів щодо ВПО підкреслює відповідальність держави щодо прийняття правових та практичних заходів, необхідних для забезпечення ВПО правом голосу на національних, регіональних або місцевих виборах. [417]

У справі Азіз проти Кіпру (Aziz v. Cyprus)[418] заявник скаржився на те, що йому було відмовлено в дозволі на реєстрацію у списках виборців для голо­сування на парламентських виборах у зв'язку з тим, що він був членом ту­рецько-кіпрської громади. Суд зазначив, що у статті 63 Конституції Кіпру, яка вступила в силу в серпні 1960, говориться про те, що для грецько-кіпр­ських та турецько-кіпрських громад повинні встановлюватись окремі спис­ки виборців. Проте участь турецько-кіпрських членів парламенту була при­пинена з 1963 року, і з цього ж часу відповідні статті Конституції, що перед­бачають парламентське представництво турецько-кіпрської громади і квоти, яких повинні дотримуватися обидві громади, стало неможливо реалізувати на практиці. Суд зазначив, що ситуація на Кіпрі погіршилася після окупа­ції північної частини Кіпру турецькими військами. Крім того, він зазначив, що, незважаючи на те, що відповідні конституційні положення були неефек­тивними, прослідковувалася помітна відсутність законодавства для вирішен­ня пов'язаних із цим проблем.

Отже, заявник, будучи членом турецько-кіпр­ської громади, яка проживає в зоні, контрольованій урядом Кіпру, був по­вністю позбавлений будь-якої можливості висловити свою думку у виборі членів палати представників країни, громадянином якої він завжди був і де прожив все життя. Відповідно, Суд постановив, що відбулось порушення статті 3 Протоколу № 1 до Конвенції.

Резолюції ПАРЄ додатково вказують та відкрито посилаються на справу внутрішньо переміщених осіб в Рекомендації ПАРЄ 1877 (2009), що пе­редбачає «забезпечення ВПО правом на участь у веденні державних справ на всіх рівнях, в тому числі на користування їхнім правом голосу або балотуван­ня на виборах, що може потребувати прийняття спеціальних заходів, та­ких як створення спеціальних списків виборців для ВПО або видача відкріпних 147 посвідчень»[419]

Крім того, особливе значення для права голосу внутрішньо переміщених осіб є Резолюція ПАРЄ 1459 (2005)1 «Про скасування обмежень на право голосу», зокрема пункт 11.b, який вимагає, аби держави-учасниці ««нада­ли виборчі права всім своїм громадянам, без встановлення вимог щодо періо­ду проживання»».[420]20 Хоча ця резолюція в першу чергу розрахована на ре­зидентів, які не є громадянами даної держави, та громадян, які емігрували і висловлюють бажання голосувати з-за кордону, її мета полягає у наданні права голосу якомога більшій кількості виборців, де-факто охоплює також проблеми, з якими можуть стикнутись ВПО у зв'язку з можливими вимога­ми до проживання на даній території та своєчасної реєстрації. Крім того, як наголошується у цій же резолюції, у випадках інших маргінальних груп, важ­ливим є факт включення і заохочування ВПО використовувати своє право на балотування як кандидата і представляти свою громаду в виборних орга­нах. Труднощі реєстрації ВПО як виборців розглядаються побічно в Резолю­ції ПАРЄ 1897 (2012): ««Про забезпечення більшої демократизації виборчого процесу». Відповідним органам держав-учасниць пропонується «складання списків виборців таким чином, аби забезпечити якомога більшу кількість ви­борців, які зареєструвалися.

Первинна реєстрація повинна бути автоматич­ною, списки виборців сталими із додатковими списками для непередбачуваних ситуацій»[421] Що стосується права голосу ВПО, місцеві органи влади пови­нні забезпечити їх швидкою реєстрацію на будь-яких найближчих виборах.

І нарешті, у світлі проблеми місцевої реєстрації і права голосу переміщених осіб, Венеційська комісія запропонувала інший підхід у 2002 році у Кодек­сі кращої практики проведення виборів. Комісія прийшла до висновку, що ««якщо особи, у виняткових випадках, були переміщені проти їхньої волі, вони, у першочерговому порядку, повинні мати можливість бути розглянутими як резиденти у їхньому колишньому місці проживання.»[422] Проте надання актив­ного і пасивного виборчого права в місці колишнього проживання, скоріш за все, не буде можливим досягти в разі збройних конфліктів, де ВПО були переміщені за межі свого звичайного виборчого округу, і ця область більше

148 не знаходиться під контролем уряду, що є найбільш поширеною підставою для внутрішнього переміщення.

C.

<< | >>
Источник: ВДОСКОНАЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ СТОСОВНО ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ. Проект Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні», червень 2016. 2016

Еще по теме Мінімально необхідні елементи державного регулювання::

  1. Мінімально необхідні елементи державного регулювання:
  2. Мінімально необхідні елементи державного регулювання:
  3. Мінімально необхідні елементи державного регулювання:
  4. Мінімально необхідні елементи державного регулювання:
  5. Мінімально необхідні елементи державного регулювання:
  6. Мінімально необхідні елементи державного регулювання:
  7. § 3. Поняття та основні елементи механізму правового регулювання. Стадії правового регулювання
  8. Механізм правового регулювання та його елементи
  9. § 2. Державне регулювання ЗЕД. Тарифне і нетарифне регулювання, ліцензування і квотування
  10. Поняття державного регулювання і державного управління інвестиційною діяльністю
  11. § 5. Державне регулювання і державне управління: співвідношення понять
  12. Механізм правового регулювання: поняття та елементи
  13. 3. Механізм правового регулювання та його стадії і елементи.
  14. § 1. Правове регулювання цивільного судочинства з іноземним елементом
  15. Глава 22 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сферах безпеки і охорони державного кордону
  16. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 13 МЕХАНІЗМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ 13.1. Поняття правового регулювання Право є елементом системи соціального нормативного регулювання. Право виступає важливим засобом регулювання взаємин індивідів, соціальних груп, всього суспільства в цілому, і воно само виступає як соціальна цінність. Основним призначенням права є упорядкування і організація взаємин громадян, їхньої поведінки і, враховуючи їх індивідуальні потреби, спрямування
  17. § 3. Метод правового регулювання, принципи та інші системоутворювальні елементи господарського права
  18. 2. Поняття органу виконавчої влади як базового елемента апарату державного управління
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -